Ухвала суду № 88261978, 17.03.2020, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1994/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2020 р. м.Красилів

Красилівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Вознюка Р.В.

за участі секретаря судового засідання Басистої Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилові справу № 677/1994/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 1659787 від 23.10.2019.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Статтею 132-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних та проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 132-1 КУпАП підвідомчі органам Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Із системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст. 132-1 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.

Отже, відповідні працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП, покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 132-1 КУпАП.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 по справі № 724/716/16-а.

Суд звертає увагу, що органом Національної поліції у розглядуваній справі є Департамент патрульної поліції, від імені якого, зокрема, начальник СРПП Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області Садовець Р.Ю., уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення

Відповідно до приписів ч. 3 та ч. 4 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Тобто, приписами КАС України не передбачено можливість подання до суду клопотання про залучення відповідача від особи, яка не є учасником справи.

Клопотання про залучення до участі у ній співвідповідача має право подати позивач. Також, суд за власною ініціативою може залучити другого відповідача, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що Департамент патрульної поліції необхідно залучити до участі у справі другим відповідачем .

На підставі викладеного та керуючись ст. 48, 242, 243, 248 КАС України, суд,

постановив:

В адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, залучити до участі у справі другим відповідачем Департамент патрульної поліції.

Розгляд справи відкласти на 10 год. 10 хв. 07.09.2020.

Повідомити відповідача Департамент патрульної поліції про дату та час судового засідання, надіславши копію позову та додатків до нього.

Відповідач Департамент патрульної поліції має право протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали, подати до суду відзив на позовну заяву відповідно до ст.ст. 162, 175 КАС України і всі письмові і електронні докази, висновки експертів і показання свідків, що підтверджують заперечення проти позову, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути ним подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання та подати відповідне письмове клопотання, яке повинно відповідати ст.ст. 80, 167 КАС України.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

.

Суддя Р. В. Вознюк