Рішення № 88261556, 16.03.2020, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 647/2501/19

Провадження № 2/661/217/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі :

головуючої судді - Бойко М.Є.,

за участю секретаря - Антоненко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в м. Нова Каховка, Херсонської області, цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з останнього на свою користь шкоду, завдану ДТП, яка сталась з його вини 18.05.2016 року, в порядку регресу, в розмірі 12551 гривень 41 коп. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказав, що 18.05.2016 року, о 21.40 год., на а/д Херсон - Генічеськ, відбулось ДТП за участю двох транспортних засобів: ВАЗ д/нВТ8932АМ, яким керував ОСОБА_1 , та Toyota д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Бериславського районного суду від 03.06.2016 року ОСОБА_1 було визнано винним у даній пригоді та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Розмір збитків, завданих автомобілю Toyota д/н НОМЕР_1 , та вартість відновлювального ремонту згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №33993 від 06.07.2016 року, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складає 14431,45 грн.

23.09.2016 МТСБУ здійснив виплату суми страхового відшкодування на користь власника автомобіля Toyota д/н НОМЕР_1 у розмірі 12026,21 грн., відповідно до платіжного доручення №7197 рв від 23.09.2016, оскільки на момент заподіяння шкоди ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Також, позивачем були понесені витрати на визначення розміру шкоди, що складають 525,00 гривень.

Таким чином, МТСБУ понесло витрати, які повинні бути відшкодовані відповідачем в повному обсязі, в порядку регресу, але, оскільки останній в добровільному порядку сплатити їх відмовляється, позивач звертається до суду та просить його позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи за відомим місцем його реєстрації повідомлений належним чином, відповідно до ст. 128 ЦПК України, в тому числі і через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи без його участі на адресу суду не надсилав. При цьому слід зазначити, що на адресу відповідача було направлено копію ухвали про відкриття провадження, в якій було встановлено строк для подання ним до суду відзиву на позовну заяву, однак до даного часу такого відзиву суду надано не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, на підставі ст. 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи. Крім того, суд вважає можливим, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Встановивши правовідносини, які випливають з фактичних обставин справи та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 18.05.2016 року, о 21.40 год., на а/д Херсон - Генічеськ, відбулась ДТП за участю двох транспортних засобів: ВАЗ д/нВТ8932АМ яким керував ОСОБА_1 та Toyota д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Бериславського районного суду від 03.06.2016 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у скоєнні ДТП 18.05.2016 року є встановленою.

Розмір збитків, завданих автомобілю Toyota д/н НОМЕР_1 в результаті ДТП, яка сталася 18.05.2016 року, згідно висновку експертного автотранспортного дослідження №33993 від 06.07.2016, що після ДТП, складає 14431,45 грн.

Оскільки на момент заподіяння шкоди ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, потерпіла ОСОБА_2 звернулась до МТСБУ із заявою про відшкодування їй шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

23.09.2016 МТСБУ перерахувало потерпілій ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в загальному розмірі 12026,21 грн., згідно довідки №1 від 13.09.2016 року МТСБУ , відповідно до наказу №7197 від 21.09.2016 та платіжного доручення від 23.09.2016 року, №7197рв.

Крім того, позивач поніс витрати на сплату послуг аварійного комісара в сумі 525,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1683 рв від 18.08.2016 року.

10.12.2018 року МТСБУ на адресу відповідача була надіслана претензія про відшкодування ним шкоди в порядку регресу, однак, в добровільному порядку ці вимоги відповідачем не виконані.

Відповідно до пп. а п. 41.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п. 40.3. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати експертів для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що передбачено ч.1 ст. 1191 ЦК України.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ, після сплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Таким чином, фактичне здійснення виплати МТСБУ страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_2 є підставою для звернення позивача із вимогою в порядку регресу до відповідача.

Оскільки ОСОБА_1 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, а Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодувало заподіяну з його вини шкоду, а, отже, має право зворотної вимоги до відповідача, як до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, позов, обставини ДТП та свою вину відповідач визнав не заперечував, суд вважає, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає повному задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача завданої шкоди 18.05.2016 року в порядку регресу, в розмірі 12551,41 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід також стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263-265,280-282 ЦПК України, ст.1191 ЦК України, ст. 22,38,41 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

У Х В А Л И В:

Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (02000, м.Київ-2, бульвар Русанівський, 8, ЄДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_2 в АТ «Укрексімбанк», м.Київ, МФО 322313) витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування, в сумі 12551,41 грн (дванадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят одну гривню 41 коп.), а також 1921,00 грн. судового збору, а всього 14472,41 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят дві гривні 41 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Ознайомитись з текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair/sud2117.

Суддя М. Є. Бойко