Постанова № 8826150, 29.04.2009, Київський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2009 справа № 2-а-6482/09/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Запорожана Д.В.,

при секретарі Семеренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, за позовом Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі

Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадібтогр» про стягнення заборгованності в сумі 4164, 92 гривень

представники прокурор: не з'явився;

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 23.06.2008 № 1347/9/10-036,

від відповідача: не з'явився,

На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.04.09 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено та підписано 06.05.2009.

Обставини справи:

Прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадібтогр» (далі - відповідач) заборгованості у сумі 4164, 92 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач станом на час розгляду справи в суді зазначену заборгованність не сплатив.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про причини не неявки суд не повідомив. Заяв про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надходило. Судові виклики, направлені на адресу відповідача повернулися до суду у зв'язку з незнаходженням відповідача за вказаною адресою. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 13-а, зазначена адреса співпадає з адресою відповідача, що вказана у позовній заяві. Інформацію щодо зміни місцезнаходження відповідач до державного реєстратора не надав.

З урахуванням наведеного, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

Дослідивши докази у справі, суд -

встановив:

Відповідач є юридичною особою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 14547/07, копія якої наявна в матеріалах справи.

На підставі актів перевірок: № 533/10/15-319 від 16.10.2007, № 629/15-317 від 04.12.2007. № 150/15-2 від 15.02.2008, № 387/1502/34378520 від 08.05.2008, № 601/405/1502/34378520 від 14.10.2008. № 323/7/15-116/34378520 від 05.12.2007, № 41/7/15-116/34378520/32 від 26.01.2008 до відповідача застосовані штрафні санкції податковими повідомленнями рішеннями: № 0006281502/0 від 16.10.2007. № 0007301502/0 від 04.12.2007, № 0007331502/0 від 04.12.2007, № 0001001502/0 від 15.02.2008. № 0004451502/0 від 14.10.2008, № 0005441501 від 05.12.2007, № 0002341502/0, № 0000501501/0 від 26.01.2008 на загальну суму 2424, 3 гривень.

Окрім того, позивачу була нарахована пеня за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобовязання пеня у сумі 217, 48 гривень.

Відповідно до матеріалів справи усі перелічені документи були доведені до відома відповідача у спосіб встановлений законом.

Відповідно до декларацій з ПДВ за листопад, жовтень 2007, податку на прибуток підприємств за 11 місяців 2007 відповідач нарахував суму (сума наведених декларацій) яку він повинен сплати до бюджету у 1800 гривень.

Відповідачу відповідно до вимог закону направлялись податкові вимоги про сплату боргу № 1/800 від 03.10.2007 та № 2/140 від 13.02.2008.

Відповідно до відомостей наявних у суду наведені рішення суб'єкта владних повноважень відповідачем не оскаржувалися.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначення процедури оскарження дій органів стягнення встановлюється Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі Закон №2181-ІІІ), який є спеціальним законом з питань оподаткування.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181-Ш у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Згідно підпунктів 6.2.1., 6.2.3, 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Станом на час розгляду справи в суді сума заборгованості становить 4164, 92 гривень, яка відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадібтогр» податкову заборгованість 4164, 92 гривень до Державного бюджету України, в тому числі:

- заборгованість в розмірі 1297, 15 гривень на р/р № 31111009700243, одержувач ВДК Вишгородського району Київської області, банк одержувача: УДК в київській області, МФО 821018, код платежу 11021000 (податок на прибуток).

- заборгованість в розмірі 2867, 77 гривень на р/р № 31113029700243, одержувач ВДК Вишгородського району Київської області, банк одержувача: УДК в київській області, МФО 821018, код платежу 14010100 (податок на додану вартість).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.