Рішення № 88261492, 17.03.2020, Нижньосірогозький районний суд Херсонської області

Справа № 659/1044/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2020 року Нижньосірогозький районний суд Херсонської області у складі головуючого - судді Цесельської О.С., при секретарі Голтаєву І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду в залі суду в смт. Нижні Сірогози Херсонської області цивільну справу за позовом акціонерного овариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Нижньосірогозького районного суду Херсонської області з зазначеним позовом з вимогою стягнути з відповідачки 33940 гривень 54 копійки заборгованості за кредитним договором від 18.01.2011 року, б/н. Вказана заборгованість виникла у зв"язку з порушеннями відповідачкою зобов"язань за кредитним договоро та складається з наступного - 17096 гривень 17 копійок заборгованості за тілом кредиту, 4571 гривні 61 копійки заборгованості за простроченим тілом кредиту, 10080 гривень 35 копійок заборгованості за пенею за прострочене зобов`язання, 100 гривень пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. та штрафів - 500 гривень (фіксована частина), 1592 гривні 41 копійка (процентна складова). Просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з"явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково. Надала заяву про зменшення розміру неустойки за кредитним договором, зазначивши що має скрутний майновий стан, при цьому вказала що вона отримує мінімальний розмір заробітної плати, має інші боргові зобов"язання.

Вивчивши письмові докази, вислухавши пояснення відповідача, суд приходить до висновку про наявність обгрунтованих підстав для часткового задоволення позову, посилаючись на наступне.

У відповідності із ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно договору.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору, № б/н від 18.01.2011 року, відповідач отримав кредит у розмірі 8700 грн. зі сплатою 0,12 % на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 30.07.2013 року має заборгованість 33940 гривень 54 копійки, з яких 17096 гривень 17 копійок заборгованості за тілом кредиту, 4571 гривня 61 копійка заборгованість за простроченим тілом кредиту, 10080 гривень 35 копійок заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання, 100 гривень нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. та штрафів - 500 гривень (фіксована частина), 1592 гривні 41 копійка (процентна складова)

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд вважає, що з відповідача на користь банку необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 17096 гривень 17 копійок та заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 4571 гривня 61 копійка .

Щодо вимог АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення з відповідача пені за прострочення зобов`язання, то суд приходить до висновку про необхідність зменшення її розміру.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 07.02.2019 року банком нараховано відповідачу пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання в розмірі 10080 гривень 35 копійок.

Проте наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тобто у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов`язання).

З урахуванням розміру нарахованої пені, який є значним, з урахуванням майнового стану відповідачки, яка отримує мінімальний розмір заробітної плати, в період, за який утворилася заборгованість за кредитом здійснювала догляд за матір"ю похилого віку, яка хворіла та потребувала додаткових фінансових витрат, мала на утриманні неповнолітнього сина. Крім того, суд враховує, що з відповідачки примусово стягуються за іншим виконавчим провадженням. Враховуючи викладене, майновий стан відповідачки є скрутним. Враховуючи викладене, суд вважає, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь АТ КБ "ПриватБанк", слід зменшити до 3000 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в розмірі 100 грн. та судових штрафів у загальному розмірі 2092 гривні 41 копійка задоволенню не підлягають, оскільки з урахуванням стягнення з відповідача пені за прострочення зобов`язання їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором є порушенням положень, закріплених у статті 61 Конституції України в частині заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Крім того, умовами укладеного між сторонами договору не було передбачено сплату відповідачем пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.

Отже, враховуючи викладене, а також те, що рішення повинно бути не тільки законним, але і справедливим, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача 17096 гривень 17 копійок заборгованості за тілом кредиту, 4571 гривні 61 копійки заборгованості за простроченим тілом кредиту, 3000 гривень заборгованості за пенею за прострочене зобов`язання, а всього 24667 гривень 78 копійок заборгованості за кредитом.

Також наявні підстави згідно ст. 141 ЦПК України для стягнення із відповідачки понесених позивачем судових витрат, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог,у розмірі 1396 гривень 18 копійок, що є пропорційним 72, 68 % задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 551 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 18.01.2011 року в розмірі 24667 гривень 78 копійок, що складається з заборгованості за тілом кредиту - 17096 гривень 17 копійок, 4571 гривні 61 копійки заборгованості за простроченим тілом кредиту, 3000 гривень заборгованості за пенею за прострочене зобов`язання та 1396 гривень 18 копійок витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через Нижньосірогозький районний суд Херсонської області.

Суддя: О. С. Цесельська