Ухвала суду № 88260375, 11.03.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6743/20

Провадження № 2/761/4764/2020

У Х В А Л А

11 березня 2020 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савицький О.А., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення.

У першу чергу, слід зазначити, що відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Згідно положень ч.ч.1, 3 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду позовну заяву, викладену державною мовою.

Разом з тим, під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Проте, вивчивши зміст позовної заяви, вважаю, що вимоги позивача не відповідають положенням п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, а саме: у позовній заяві містяться позовні вимоги, згідно яких позивач просить виписати відповідача - ОСОБА_2 , а також її дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

За вказаних обставин, зазначені у позовній заяві позовні вимоги потребують уточнень з урахуванням регламентованих законом способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених, зокрема, ст. 16 ЦК України та п.34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних у кримінальних справі від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав». А також, позивачу необхідно вирішити процесуальний статус у позовній заяві дітей відповідача, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вказавши їх з урахуванням вимог п.2 ч.3 ст. 175, ст. 59 ЦПК України та ст.ст. 237, 242 ЦК України.

Згідно вимог ч.4 ст. 19 Сімейного Кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

А тому, у разі визначення у позовній заяві дітей, як відповідачів, позивачу необхідно вказати у своєму позові третьою особою Орган опіки та піклування відповідного району міста Києва.

Також варто зазначити, що відповідно до п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

При цьому, як зазначено в п.10 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У зв`язку з наведеним, позивачу у позовній заяві слід зазначити попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також надати підтвердження, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У разі виправлення недоліків, нову заяву необхідно подати разом із копіями заяви відповідно до кількості учасників процесу.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру, які подаються до суду фізичними особами становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840, 80 грн.

Відтак, враховуючи положення ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивачу слід надати до суду підтвердження щодо сплати судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, тобто 840, 80 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду міста Києва: отримувач коштів - УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н ; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37995466; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) ; код банку отримувача (МФО) - 899998 ; рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011 ; код класифікації доходів бюджету - 22030101 ; призначення платежу: - «*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста».

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 175, 185, 259-261 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: