Ухвала суду № 88259677, 17.03.2020, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року Справа № 608/183/20

Номер провадження2-з/608/3/2020

Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Запорожець Л. М. , розглянувши заяву Приватного підприємства «ПАН ТРАНС» про забезпечення позову, подану у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «ПАН ТРАНС» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2020 року представник позивача ПП «ПАТ ТРАНС» адвокат Берегуляк В.Ф. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, подану у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «ПАН ТРАНС» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

В заяві про забезпечення позову представник позивача адвокат Берегуляк В.Ф. вказав, що в провадженні Чортківського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом Приватного підприємства «ПАН ТРАНС» до ОСОБА_1 про стягнення коштів. В позовній заяві вказано, що 15 серпня 2017 року ОСОБА_1 , будучи працівником ПП «ПАН ТРАНС», здійснював перевезення вантажу від відправника ТСL Europa SAS за маршрутом: м. Жирардов (Польща) - м. Дніпро для ТОВ «Техно Ексклюзив». В процесі транспортування вантажу відповідно до заявки №ЗМ-1708008, з авто тягач № ВО НОМЕР_1 напівпричіп № НОМЕР_2 зникла частина вантажу, а саме 20 телевізорів та 40 пультів 11569,80 дол. США. У зв`язку із вище вказаною подією, згідно до наданої відповідачем ОСОБА_1 розписки, ним було визнано те, що він завдав збитків приватному підприємству «ПАН ТРАНС» на загальну суму 11569,80 дол. США та зобов`язався їх відшкодувати до 01.12.2017 року. Однак, упродовж тривалого часу зобов`язання згідно розписки відповідач ОСОБА_1 щодо повернення коштів не виконував. 17.10.2019 року на поштову адресу відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) було надіслано претензію про відшкодування збитків. У вищезазначений строк відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав, грошову суму не повернув. На прохання позивача - претензію про добровільне виконання зобов`язання, ніяким чином не відреагував, та не сплатив заборгованість. Отже, дії відповідача свідчать про односторонню відмову від виконання власних зобов`язань, недопустимість якої встановлена ст. 525 Цивільного кодексу України. З метою недопущення ускладнення та унеможливлення виконання рішення суду, вважають за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах ціни позову. Захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача є адекватним, ефективним та співмірним заходом забезпечення даного позову, так як ціна позову складає доволі значну суму - 277301,50 гривень. Враховуючи те, що у разі ухвалення позитивного рішення судом на користь ПП «ПАН ТРАНС», та до цього моменту відповідач може вчиняти ряд дій, які будуть прямо спрямовані на невиконання судового рішення. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, які зазначені вище, може унеможливити виконання рішення суду та відновлення прав позивача. Посилається на ст. 149, 150 ЦК України та роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, викладених у постанові від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Дослідивши заяву та додані до неї письмові докази, вважаю, що заява про забезпечення позову до задоволення не підлягає з таких мотивів.

У відповідності до частини першої та другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно вимог пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 4 постанови від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За частиною третьою статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Вивчивши клопотання про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, з врахуванням практики Європейського Суду з право людини, суд приходить до висновку про не надання доказів наявності будь – якого майна у відповідача, грошової оцінки такого майна, а не належна обґрунтованість наведених у ньому доводів, та недостатність наданих доказів для задоволення заяви про забезпечення позову, не дає суду достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду. Відтак, заява представника позивача про забезпечення позову до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (04.11.1950р.), ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 149-154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову, поданій у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «ПАН ТРАНС» до ОСОБА_1 про стягнення коштів шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 на суму 277301 гривень 50 копійок - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя/підпис/

Копія вірна:

Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 608/183/20

Ухвала набрала законної сили " " ___ року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію ухвали видано " " ___ року.

Секретар: