Ухвала суду № 88258477, 17.03.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4232/20

Провадження 1-кс/522/4510/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси - Попревич В.М., розглянувши клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Білостоцького Б.О. у кримінальному провадженні №42020161010000038 від 25.02.2020 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України про накладення арешту, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Білостоцького Б.О. у кримінальному провадженні №42020161010000038 від 25.02.2020 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України про накладення арешту, мотивуючи наступним.

Військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42020161010000038 від 25 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020161010000038 від 25 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, здійснюється слідчими Приморського ВП ГУНП в Одеській області.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відповідно до розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 04.02.2009 року № 80, затверджено протокол засідання комісії штабу та управління Південного оперативного командування щодо розподілу службового житла громадянину ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та видано службовий ордер на зазначене житло.

У 2016 році військовослужбовцем ОСОБА_1 підроблено та подано до житлової справи низку офіційних документів, а саме: паспорт громадянина України в якому ОСОБА_1 змінено дату народження з 24.02.1980 на 24.02.1976, крім цього, ОСОБА_1 вніс до рапорту, написаного власноруч, недостовірні відомості щодо дати народження, а саме 24.02.1976, в якому останній просить поновити його в черзі на отримання житла в м. Одесі, а також послужний список, згідно якого ОСОБА_1 розпочав військову службу у 1994 році, хоча по фактиним даним військову службу розпочав у 1999 році, та довідку – витяг із домової книги про склад родини та реєстрацію також із зміненою датою народження на 24.02.1976, довідку про перевірку житлових умов також із зміненою датою народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі вищевказаних документів у 2016 році на підставі поданих документів до житлової комісії Одеського гарнізону старшим лейтенантом Калижком В.О., на порушення вимог Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 30 листопада 2011 року затвердженої наказом № 737 Міністра оборони України, було виведено з числа службових та приватизовано квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_1 у 2009 році отримав як службову.

Вказані підроблені ОСОБА_1 документи стали підставою для виведення службової квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 і числа службових та подальшої приватизації її ОСОБА_1 .

Так, встановлено що розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 12.10.2016 № 726 на підставі клопотання КЕВ м. Одеси та наданих документів зазначену квартиру виключено із числа службових.

З викладеного слідує, шо старший старший лейтенант ОСОБА_1 з метою заволодіння службовою квартирою розташованою за адресою: АДРЕСА_1 вніс завідомо неправдиві відомості до документів, які стали підставою для виведення службової квартири з числа службових та приватизації її в подальшому останнім, що призвело до завдання збитків державі у вигляді безпідставно виведеної службової квартири з числа службових та подальшої її приватизації.

Відтак, відповідно до п. 2.18. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 30 листопада 2011 року затвердженої наказом № 737 Міністра оборони України, військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік.

Наразі, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, нерухоме майно, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності з визначеним розміром частки Ѕ належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Отже, під час здійснення досудового розслідування у вищезазначеному кримінальному проваджені встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 отримана ОСОБА_1 та в подальшому виключена з числа «службових» з порушенням вимог чинного законодавства України та на підставі відомостей, що не відповідають дійсності, а відтак виникла об`єктивна необхідність у накладені арешту на вищезазначене нерухоме майно з метою недопущення передачі зазначеної вище квартири іншим особам (відчуження).

З метою недопущення втрати речових доказів, для проведення подальшого повного та усестороннього досудового розслідування по вищевказаному кримінальному провадженню прокурор просить накласти арешт.

До судового засідання прокурор не з`явився, написав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Виклик володільця майна не здійснювався з метою забезпечення дієвості заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України, Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.\

Так, завданням заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження такого майна.

В той же час, згідно зі ст. 2 КК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

З метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні, недопущення незаконній втраті, зміні чи відчуженню, слідчий суддя вважає слушними доводи сторони обвинувачення про необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження, на підставі чого вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.170-173, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Білостоцького Б.О. у кримінальному провадженні №42020161010000038 від 25.02.2020 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України про накладення арешт – задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві спільної часткової приватної власності належить громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із забороною розпорядження цим майном, в тому числі із забороною відчуження такої квартири.

Зобов`язати особу, яка уповноважена на внесення відомостей про арешт майно до відповідного реєстру, виконати ухвалу протягом одного робочого дня з дня отримання такої ухвали.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя:

17.03.2020