Ухвала суду № 88258282, 17.03.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/1486/20

Номер провадження:1-кп/521/817/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Непоради О.М.,

за участю секретаря - Дорич А.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160470004011 від 25.12.2019 р. відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Кирилюк А.А.,

захисника - Дерев`янко М.О.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , яке мотивував тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої, є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також, прокурор вказує, що застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченої, передбачених ст. 176 КПК України, не забезпечить дієвості цього кримінального провадження та буде недостатнім для запобігання ризикам наведених в клопотанні, що будуть перешкоджати вирішенню таких завдань кримінального провадження як забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, з тим щоб обвинувачена, була притягнута до відповідальності в міру своєї вини.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу та просив його задовольнити в повному обсязі, застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 .

Обвинувачена та її захисник заперечували проти клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просили обрати відносно обвинуваченої запобіжний захід у виді домашній арешт.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, клопотання сторін та долучені ними документи, суд приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,суд враховує той факт, що ОСОБА_1 , обвинувачується у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та відповідно до ст.12 КК України вказаний злочин віднесені до категорії злочину середньої тяжкості.

Також, судом встановлено, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченій у разі визнання її винною, може спонукати її до переховування від суду, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальне правопорушення, у скоєнні якого остання обвинувачується, оскільки міцні соціальні зв`язки відсутні.

Крім того, як вбачається з наявних в розпорядженні суду документів, будучи раніше засудженою за вчинення злочину проти власності, ОСОБА_1 знову обвинувачується у скоєні умисного злочину проти власності, з корисливих мотивів, та враховуючи, що вона не працевлаштована, що свідчить про відсутність законних джерел доходів для існування, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.

Також судом взяті до уваги відомості про вік і сімейний стан обвинуваченої, які не перешкоджають перебуванню в слідчому ізоляторі, відсутність членів сім`ї чи утриманців, які потребують догляду за ними виключно обвинуваченим.

Даних про такий стан здоров`я ОСОБА_1 , що б унеможливлювало застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано, а посилання обвинуваченої на наявність у неї ряду захворювань належним чином медичною документацією не підтверджені.

Однак, суд враховує відомості вказані обвинуваченою про те що вона страждає рядом захворювань. При цьому, судом звертає увагу на те, що в рамках реформування системи охорони здоров`я ДКВС України наказом Міністра юстиції України від 02.11.2017 року №3394/5 утворено ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України», таким чином обвинувачена не позбавлена можливості отримувати необхідну медичну допомогу в умовах, пов`язаних із застосуванням до неї запобіжного заходу.

Зазначені в ухвалі обставини свідчать про недостатність будь-яких інших запобіжних засобів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої та виправдовують застосування запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, щодо нього.

Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачена може не виконувати покладені на неї процесуальні обов`язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченої на більш м`який.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 є забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Враховуючи передбачені ст.177 КПК України вимоги процесуального законодавства, які визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів, суд приходить до висновку що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч.5 ст.182 КПК України, тяжкість та обставини злочину у якому обвинувачується ОСОБА_1 , а також дані, що характеризують особу останньої, вважаю, за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України в розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 314 - 316 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 травня 2020 року, включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 21020 (двадцять одну тисячу двадцять) гривень (10 X 2102 = 21020).

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_1 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинувачену ОСОБА_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися за межі м. Одеси, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Непорада