Постанова № 88257592, 17.03.2020, Київський районний суд м. Одеси

справа № 947/30601/19

провадження № 2-а/947/36/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2020 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси в одноособовому складі:

суддя Літвінова І.А. - головуючий,

за участю секретаря судового засідання Молодова В.С.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 2 УПП в Одеській області Буряченка Володимира Вікторовича, третя особа - Управління патрульної поліції Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови серії ДП18 № 559852 й закриття провадження по справі,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси в порядку адміністративного судочинства з позовом про визнання незаконними дій інспектора патрульної поліції щодо складання постанови серії ДП18 № 559852 та просить визнати постанову серії ДП18 № 559852 від 17.11.2019 р. про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити.

На виконання ухвали суду від 21.01.2020 року позивач усунув недоліки позовної заяви, надавши уточнену позовну заяву, а також просив поновити йому строк на звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та витребувати від УПП в Одеській області ДПП оригінали (для огляду судом) та копії (для залучення до матеріалів справи) письмових доказів.

В уточненій позовній заяві позивач зазначив, що 17.11.2019 року, по вул. Довга в місті Одеса, інспектором патрульної поліції 1 роти 2 батальйону УПП в Одеській області ДПП Буряченко В.В., було складено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»). Позивач зазначає, що зупинка його автомобіля була безпідставною, оскільки правил ПДД він не порушував. Інспектором не було надано ніяких пояснень з цього приводу, а у постанові не вказано які самі пункти ПДД порушив ОСОБА_1 . Позивач вважає, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП він не здійснював, тому притягнення його до адміністративної відповідальності вважає незаконним.

За уточненою позовною заявою ОСОБА_1 суд відкрив провадження у справі, поновив позивачу строк на звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, витребував з УПП в Одеській області ДПП оригінали (для огляду судом) та копії (для залучення до матеріалів справи) письмових доказів, відповідно до клопотання позивача та встановив строк для надання відзиву відповідачем та пояснень третьої особи, справу призначив до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Розгляд справи проведено за відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» про введення з 12 березня 2020 року карантину, рекомендацій Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 щодо утримання від участі в судових засіданнях особисто учасників процесу, введення особливого режиму у м. Одеса.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від. 26.02.2020 року.

Частиною першою статті 286 КАС України встановлений десятиденний строк для розгляду цієї категорії справ.

Заяв про продовження процесуального строку сторони не надавали.

Матеріали справи є достатніми для її розгляду.

В ході розгляду справи суд встановив наступне.

Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 559852 від 17.11.2019, вбачається, що 17.11.2019 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом CITROEN XSARA PICASSO, номерний знак НОМЕР_1 . Вказаний транспортний засіб не був зареєстрований в Державтоінспекції у встановленому законом порядку протягом 10 діб з моменту митного оформлення згідно довідки від 01.11.2019 року, виданої митницею ДФС м. Львів та не мав при собі чинного страхового полісу цивільно-правового страхування наземних транспортних засобів для перевірки, чим порушив п. 2.1 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, внаслідок чого на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлений Правилами дорожнього руху.

Згідно п.1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пп. «ґ» п. 2.1 Правил дорожнього руху, чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно з пп. «а» п. 2.4 Правил дорожнього руху водій, на вимогу поліцейського, повинен пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено коло суб`єктів, уповноважених на перевірку відповідних полісів, а також визначено випадки обов`язкової перевірки останніх.

В свою чергу, п. 21.3 зазначеної статті передбачено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Отже, наведеними положеннями чинного законодавства закріплений безумовний обов`язок при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особи, яка керує ним, мати при собі страховий поліс (сертифікат).

Вказана позиція також відображена у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 по справі №127/19283/17.

Згідно наданої позивачем інформації, транспортний засіб яким він керував, а саме CITROEN XSARA PICASSO, номерний знак НОМЕР_1 , не був зареєстрований в Державтоінспекції, а сам позивач не мав при собі полюсу обов`язкового страхування.

Автоцивілка (ОСЦПВ) - це обов`язковий страховий поліс авто цивільної відповідальності. Іншими словами, водій повинен набути страховий поліс до реєстрації транспортного засобу, але не пізніше ніж через 10 днів після її придбання. Є два види страхування відповідно до ОСЦПВ: 1. Транспортний засіб страхується на 15 днів (поки авто перебуває на транзитних номерах), а після реєстрації транспортного засобу купується повний поліс на 1 рік; 2. Особа відразу купує повний поліс автоцивілки, адже він оформлюється на VIN-код транспортного засобу, який ніколи не змінюється. При зміні номерів можливо безкоштовно переоформити поліс на той самий строк.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з п. 1 ч. 1 обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписучих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

З матеріалів справи, а саме з позовної заяви позивача встановлено, що позивачем не було пред`явлено для перевірки страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що також не оспорюється позивачем.

Посилання позивача на те, що відповідачем не надано доказів порушення Правил дорожнього руху, внаслідок чого зупинка є незаконною судом до уваги не приймається, оскільки вказане не є предметом розгляду і не потребує додаткового доказування.

Крім того, посилання позивача на окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови, суд не бере до уваги та зазначає, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інш іобставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

За приписами ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Аналізуючи обставини по справі та досліджені матеріали справи, суд доходить висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, за порушення якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наявність у справі доказів, які підтверджують порушення позивачем пп. 2.1 Правил дорожнього руху, за порушення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову, що відповідає положенням п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд

ВІРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса з позовної заяви: АДРЕСА_2 ) до інспектора роти № 1 батальйону № 2 УПП в Одеській області Буряченка Володимира Вікторовича (адреса: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5), третя особа - Управління патрульної поліції Одеської області (код ЄДРПОУ: 40108646; місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5) про визнання протиправною та скасування постанови серії ДП18 № 559852 й закриття провадження по справі - відмовити повністю.

Копію рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня одержання його копії до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Літвінова І. А.