Ухвала суду № 88256882, 11.03.2020, Франківський районний суд м. Львова

466/6080/14-к

1-в/465/149/20

У Х В А Л А

судового засідання

11.03.2020 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі :

головуючого - судді Кузь В.Я.

за участю секретаря Янковської С.Ю.

прокурора Байса М.М.

адвоката Стефанович Ю.М.

законного представника - дружини ОСОБА_1

представника медичного закладу - лікаря психіатра Хрін Р.І.

розглянувши у судовому засіданні заяву заступника генерального директора з експертизи Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Маланчука А.З. на предмет продовження примусових заходів медичного характеру хворому

ОСОБА_2 , року ІНФОРМАЦІЯ_1 , що до поміщення у лікарню проживав та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник генерального директора з експертизи Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Маланчук А. З. звернувся в суд із письмовою заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації в психічну лікарню зі звичайним наглядом хворому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обґрунтовуючи заяву покликається на те, що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" з 08.09.2015 до даного часу виконуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були застосовані Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2015, та продовжені Ухвалами Франківського районного суду м. Львова 12.05.2016, 21.09.2016, 27.04.2017, 12.10.2017, 11.04.2018, 16.10.2018, 12.03.2019.

ОСОБА_2 23.06.2014 о 12 год. 00 хв., перебуваючи на дільниці залізничної колії «Рясне - піщаний кар`єр -1 км», що у м. Львові по вул. Шевченка, напав на працівників ДТГО «Львівська залізниця», які проводили ремонтні роботи залізничної колії в зазначеному місці, та ріжучою частиною кухонного ножа наніс умисні удари ОСОБА_3 , спричинивши: колото-різану проникаючу рану лівої половини грудної клітки з пошкодженням передньо-верхівково бокової поверхні лівого шлуночка серця, лівобічний, гемоторакс, колото-різане проникаюче проникнення лівої половини живота по параренальній лінії з пролабуванням петлі тонкої кишки через отвір, наскрізне проникнення тонкої кишки в багатьох місцях, скановану рану лівого надпліччя та першого пальця лівої кисті та умисні удари ОСОБА_4 , спричинивши: різано - колоту проникаючу рану задньої поверхні грудної клітки справа, правобічний субтотальний пневмоторакс, колоту рану задньої бокової поверхні шиї зліва. В подальшому ОСОБА_2 залишив місце події, а потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були госпіталізовані у лікувальні заклади м. Львова. Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив умисні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент заподіяння, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

У ході досудового розслідування ОСОБА_2 була призначена стаціонарна судово-психіатричні експертиза. Двічі проходив стаціонарну судово-психіатричну експертизу у КЗ ЛОКПЛ (Акт судово-психіатричного експерта № 115 від 06.08.2014) за висновком якої: « ОСОБА_2 страждає хронічним психічним захворюванням -параноїдною шизофренією, безперервним перебігом за своїм психічним станом, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На час інкримінованих йому дій страждав хронічним психічним захворюванням - параноїдною шизофренією із безперервним перебігом, за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у психіатричній лікарні із посиленим наглядом». Висновок судово-психіатричного експерта № 59 від 08.04.2015 за висновком якої: « ОСОБА_5 страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії із безперервним перебігом, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Враховуючи відсутність у даний час проявів антисоціальних тенденцій, відсутність ознак гострої психопродуктивної симптоматики (маячень, галюцинацій), тривале активне лікування в умовах психіатричного стаціонару, а також клінічно стійкий психічний стан, на даний час потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом».

Хворий неодноразово оглядався комісіями лікарів-психіатрів закладу (04.03.2016, 02.09.2016, 28.02.2017, 25.08.2017, 22.02.2018, 17.08.2018, 14.02.2019,13.08.2019), відповідні заяви були надіслані на адресу Франківського районного суду м. Львова. Ухвалами Франківського районного суду м. Львова від 12.05.2016, 21.09.2016, 27.04.2017, 12.10.2017, 11.04.2018, 16.10.2018, 12.03.2019 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_2 , 1963 р.н., було продовжено. Розгляд останньої заяви востаннє було призначено на 19.02.2020.

У результаті проведеного комплексного лікування Нейролептики (Азапін, Г алоперидол-деканоат, Флюанксол депо, Риспаксол), симптоматична терапія, психотерапевтичні групові заняття, вітамінотерапія, індивідуальна психотерапія; реабілітаційні заходи у межах відділення: перегляд телепередач, читання періодичної преси, прогулянки по внутрішньому дворику відділення): психічний стан пацієнта незначно покращився, режим не порушує, періодично залучається до реабілітаційних заходів у відділенні, здебільшого час проводить в ліжку, бездіяльно, 3 іншими пацієнтами конфліктні ситуації не створює, контактує виключно за потреби, пояснюючи тим, що «не хочу, щоб мені довіряли.» Недовірливий, підозрілий. Внутрішні переживання розкриває не охоче не повністю, бо «...це використають проти мене на суді». Надалі спостерігаються фрагментарні резидуальні персикуторні маячні ідеї, без тенденції до систематизації, які однак втратили свою афективну забарвленість та відповідно імперативний характер. Повідомляє, що «...можливо за мною слідкують, але це не важливо». Є емоційно сплощеним, вихолощеним. Емоційний фон рівний. Щодо скоєного продовжує говорити, що «захищався, що є постраждалим». Лікування приймає без заперечень, під наглядом медичного персоналу. На корекцію лікування реагує з настороженістю. Своє минуле описує через призму хворобливих переживань, Будує формальні плани на майбутнє. Критика до усвідомлення власного захворювання та скоєного залишається формальною та недостатньою. З потребою регулярно, постійно приймати підтримуюче лікування в домашніх умовах формально погоджується.

Таким чином внаслідок проведеного до даного часу комплексного лікування не вдалося досягнути стану повноцінної ремісії наявного психічного захворювання, а тільки періоду її формування.

На підставі ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» 11.02.2020 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був оглянутий комісією лікарів-психіатрів (Висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 7 від 11.02.2020), що прийшла до висновку: « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент огляду страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді Параноїдна шизофренія, безперервно-прогредієнтний перебіг період формування ремісії. Враховуючи, що в стаціонарних умовах та під дією курсу лікування стан пацієнта залишається задовільним, однак він продовжує висловлювати резидуальні маячні ідеї відношення, та обмеженими здібностями до критичного розуміння свого захворювання та скоєного, з метою спостереження за можливим коливаннями психічного стану пацієнта та для досягнення його стійкої стабілізації, ОСОБА_2 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом".

Представник заявника в судовому засіданні- лікуючий лікар заяву підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним у заяві. Просить продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, мотивуючи тим, що у хворого відсутня критика до свого психічного стану та вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.

Хворий в судовому засіданні проти заяви заперечив, просив у задоволенні такої відмовити та змінити заходи на амбулаторні.

Захисник Стефанович Ю.М. щодо продовження застосування заходів медичного характеру хворому заперечив.

Прокурор в судовому засіданні з доводами заявника та його представника погодилася, просила суд задовольнити заяву.

Законний представник ОСОБА_1 з позицією хворого погодилась.

Заслухавши доводи заявників думку інших учасників процесу, дослідивши матеріали судового провадження, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити частково.

Встановлено, що ОСОБА_2 23.06.2014 о 12 год. 00 хв., перебуваючи на дільниці залізничної колії «Рясне - піщаний кар`єр -1 км», що у м. Львові по вул. Шевченка, напав на працівників ДТГО «Львівська залізниця», які проводили ремонтні роботи залізничної колії в зазначеному місці, та ріжучою частиною кухонного ножа наніс умисні удари ОСОБА_3 , спричинивши: колото-різану проникаючу рану лівої половини грудної клітки з пошкодженням передньо-верхівково бокової поверхні лівого шлуночка серця, лівобічний, гемоторакс, колото-різане проникаюче проникнення лівої половини живота по параренальній лінії з пролабуванням петлі тонкої кишки через отвір, наскрізне проникнення тонкої кишки в багатьох місцях, скановану рану лівого надпліччя та першого пальця лівої кисті та умисні удари ОСОБА_4 , спричинивши: різано - колоту проникаючу рану задньої поверхні грудної клітки справа, правобічний субтотальний пневмоторакс, колоту рану задньої бокової поверхні шиї зліва. В подальшому ОСОБА_2 залишив місце події, а потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були госпіталізовані у лікувальні заклади м. Львова. Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив умисні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент заподіяння, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

11.02.2020 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був оглянутий комісією лікарів-психіатрів (Висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 7 від 11.02.2020), що прийшла до висновку: « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент огляду страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді Параноїдна шизофренія, безперервно-прогредієнтний перебіг період формування ремісії. Враховуючи, що в стаціонарних умовах та під дією курсу лікування стан пацієнта залишається задовільним, однак він продовжує висловлювати резидуальні маячні ідеї відношення, та обмеженими здібностями до критичного розуміння свого захворювання та скоєного, з метою спостереження за можливим коливаннями психічного стану пацієнта та для досягнення його стійкої стабілізації, ОСОБА_2 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом".

Суд враховує, думку хворого та захисника, обґрунтування представника заявника та лікуючого лікаря, про необхідність лікування в стаціонарних умовах та висновок прокурора.

Виходячи із змісту ст. 95 КК України та ст. ст.17, 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 (шість) місяців, здійснюється судом на підставі заяви психіатричної установи про продовження такої госпіталізації.

Дослідивши надані суду письмову заяву з додатками, з`ясувавши питання, передбачені ст. 512 -514 КПК України, заслухавши пояснення представника комунального закладу, лікуючого лікаря, пояснення хворого , думку адвоката та висновок прокурора, суд приходить до переконання, що заяву слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 95 КК України, ст. ст. 512 - 514 КПК України, ст. 19 Закону України "Про психіатричну допомогу", суд -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву заступника генерального директора з експертизи Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Маланчука А.З. щодо продовження примусових заходів медичного характеру хворому ОСОБА_2 , року ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволити. частково

Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання стаціонарної психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який до поміщення у лікарню проживав та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

На ухвалу може бути подано апеляцію протягом 7 днів з часу її проголошення до Львівського апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її дії.

Суддя В. Кузь