Ухвала суду № 88256021, 17.03.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 464/2288/19 Провадження № 2/450/661/20

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

17 березня 2020 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Гук О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, –

в с т а н о в и в :

В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою судді від 03 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

11 лютого 2020 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачу транспортні засоби.

Ухвалою від 12 лютого 2020 року заяви позивача про забезпечення позову повернуто заявнику.

13 березня 2020 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій вона просила накласти арешт на земельну ділянку, розташованої на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий № 4623686600:04:000:0674, а також на транспортні засоби марки «Урал 4320» 1991 року випуску, марки «Фольксваген Транспортер» 1991 року випуску, марки «КАМАЗ 5320» 1990 року випуску, марки «ЗИЛ 131» 1978 року випуску, марки «ВАЗ 2121» 1981 року випуску, причепу легкового марки «ПР П 3.5» 1991 року випуску.

Мотивувала свою заяву тим, що відчуження вищезазначеного майна відповідачем може утруднити або зробити неможливим виконання рішення у даній справі.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та позовної заяви у межах вирішення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За змістом ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Стороною позивача не надано належних доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову.

З матеріалів справи не вбачається підстав для задоволення заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення даного позову, оскільки останнім не наведено достатніх правових підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборони державним органам вчиняти щодо такого певні дії.

На підставі наведеного, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 152, 153 ЦПК України, суд, –

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Мусієвський В.Є.