Рішення № 88254528, 17.03.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/690/20

Провадження № 2/711/1026/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування позову вказує, що 22.02.2016 року між ним та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений Договір позики (розписка), відповідно до умов якого він передав відповідачці ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 22000 дол. США, що на день позики за офіційним курсом НБУ складало 590700 грн., а відповідачка ОСОБА_2 отримала вказані кошти та зобов`язалася їх повернути в строк до 22.02.2017 року.

Факт отримання відповідачкою коштів в розмірі 22000 дол. США підтверджується розпискою від 22.02.2016 року.

Вказує, що строк повернення боргу сплив 22.02.2017 року, однак відповідачка ОСОБА_2 борг до даного часу йому не повернула. На даний час сума заборгованості складає 22000 дол. США, що є еквівалентом 540980 грн.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (Позикодавець) передає у власність другій стороні (Позичальникові) грошові кошти, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір є укладеним з моменту передання грошової суми Позичальнику. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А тому, просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на його користь борг за Договором позики від 22.02.2016 року в розмірі 22000 дол. США, що на день звернення до суду з позовом складає 540980 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.02.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного судового провадження. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, але 16.03.2020 року подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність за наявними в матеріалах справи доказами, позов задовольнити.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`явилася, але 16.03.2020 року подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, а також вказує, що позовні вимоги вона визнає повністю.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 22.02.2016 року між ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений Договір позики (розписка), відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав відповідачці ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 22000 дол. США, що за офіційним курсом НБУ складало 590700 грн., а остання отримала грошові кошти та зобов`язалася їх повернути в строк до 22.02.2017 року. Вказаний факт підтверджується власноручно написаною ОСОБА_2 розпискою (а.с. 4).

Строк повернення коштів закінчився 22.02.2017 року, однак борг за Договором позики від 22.02.2016 року позивачу ОСОБА_1 відповідачкою ОСОБА_2 не повернутий.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (Позикодавець) передає у власність другій стороні (Позичальникові) грошові кошти, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір є укладеним з моменту передання грошової суми Позичальнику.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 ЦК передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 свої зобов`язання за Договором позики від 22.02.2016 року не виконала та не повернула позивачу після закінчення строку вказаного Договору, а саме після 22.02.2017 року позику в розмірі 22000 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на момент подачі позову до суду складало 540980 грн., тому суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення із відповідачки ОСОБА_2 на його користь суми позики за Договором позики від 22.02.2016 року – 22000 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на день звернення з даним позовом становить 540980 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути із відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 сплачений ним при подачі даного позову до суду судовий збір в розмірі 5409 грн. 90 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 263-266, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) заборгованість за Договором позики від 22.02.2016 року в сумі 22000 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на день звернення з даним позовом становить 540980 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 5409 грн. 90 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 17.03.2020 року.

Головуючий В.М.Скляренко