Ухвала суду № 88253584, 17.03.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/155/20

Провадження № 1-кс/629/313/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2020 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Смірнова Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши клопотання слідчого СВ Лозівського ВП ГУНП в Харківській області Акименка С.В. про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019220380000233 від 22.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Акименко С.В. звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Лозівської місцевої прокуратури, в якому просив накласти арешт на наступне майно: вилучений тест для виявлення наркотиків, банківську картку № НОМЕР_1 , шляхом заборони розпоряджатися, відчужувати та користуватися вказаним майном. Вказані предмети передати на зберігання до камери зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 22.02.2019 до на підставі рапорту старшого о\у Лозівського ВП ГУ НП в Харківській області Бичкова С.Ю. внесені відомості до ЄРДР №12019220380000233 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України, у зв`язку з тим, що група невстановлених осіб, на території м. Лозова Харківської області займається збутом наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів шляхом так званих «закладок».

Проведеними заходами встановлено, що група осіб на стінах будівель в м. Лозова залишають написи (адрес телеграм-каналу) так званого «Інтернет-магазину», після чого, наркозалежні особи зв`язуються зі збувачами наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів за допомогою месенжеру «Telegram». Вказані особи створили телеграм-канал, який використовують, як «Інтернет-магазин», з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Адміністратором вказаного «Інтернет-магазину» є користувач з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », оператором вказаного магазину є користувач з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Перечислення грошей збувачам наркотичних засобів здійснюється з використанням електронних грошей, що випущені банками – учасниками НПС «ПРОСТІР», на номери облікових записів користувачів (так званий електронний гаманців інтернет банкінгу «EasyPay»).

13.03.2020 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме за місцем мешкання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено 4 банківські картки, 5 мобільних телефонів, планшетний комп`ютер, тест для виявлення наркотиків, сім картку оператора «МТС», 2 usb накопичувача та 1 mikrosd Kingston 16 ГБ, системний блок, який в подальшому було вилучено та визнано речовим доказом лише тест для виявлення наркотиків, банківську картку № НОМЕР_1 .

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, на задоволенні клопотання наполягав.

Дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно з ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до положень ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

В даному випадку завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення. Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

В ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України.

У відповідності до п.1 та п.2 ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.

Враховуючи, що клопотання слідчого СВ Лозівського ВП ГУНП в Харківській області подане з передбачених законом підстав та у встановленому законом порядку, за формою і змістом відповідає чинному КПК України, беручи до уваги проаналізовані обставини та те, що слідчим наведено та надано докази «поза розумним сумнівом» щодо наявності підстав для накладення арешту на майно в порядку, передбаченому главою 17 КПК України, зокрема, на тест для виявлення наркотиків, банківську картку № НОМЕР_1 , так як наявні підстави вважати, що дані речові докази містить слідову інформацію про злочин, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого СВ Лозівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Лозівського ВП ГУНП в Харківській області Акименка С.В. про арешт майна по кримінальному провадженні № 12019220380000233 від 22.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на: тест для виявлення наркотиків, банківську картку № НОМЕР_1 , які були вилучені при проведенні обшуку в квартирі в якій мешкає ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 від 13.03.2020 року, шляхом заборони користуватися, розпоряджатися та відчужувати вказане майно.

Арештоване майно – тест для виявлення наркотиків та банківську картку № НОМЕР_1 передати на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області за адресою: м. Лозова, Харківської області, вул. Ярослава Мудрого, 7.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим після її оголошення.

Скасування арешту майна здійснюється в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

Слідчий суддя Н.А. Смірнова