Ухвала суду № 88253453, 17.03.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

17.03.2020

Справа № 642/571/20

Провадження № 1-кс/642/518/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гримайло А.М. за участю секретаря Конєвої А.О., прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури № 1 Моісеєнео Ю.П., слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Літкевич В.П., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Венгер В.Л., розглянувши клопотання слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Літкевич В.П., за погодженням з прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Літкевич В.П. звернувся до Ленінського районного суду м.Харкова з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12019220470003908 від 19.07.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України , тобто по факту заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , згідно до контракту № 2-1Х від 25.11.2008 року, наказу Міністра інфраструктури України № 330-0 від 25.11.2013 року та контракту № 2-1Х від 25.11.2013 , призначений на посаду директора Державного підприємства «Орган сертифікації автоматизованих систем управління та умов процесу перевезень на залізничному транспорті»( далі ДП Орган з сертифікації АСУ УПП ЗТ»), зареєстрованого за адресою: м.Харків майдан Феєрбаха, буд.7, та фактично здійснюючого діяльність за адресою : м.Харків вул.Різдв`яна, б. 29 б.

Відповідно ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність в Україні” від 16.07.1999 року № 996-Х1У керівник підприємства несе відповідальність за забезпечення фіксування здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності, і зобов`язаний організовувати бухгалтерський облік на підприємстві.

Згідно Статуту, керівник розпоряджається коштами та майном з дозволу органу управління відповідно до чинного законодавства, при цьому умови діяльності матеріального забезпечення та відповідальність керівника визначаються в контракті.

Відповідно до умов Контракту, керівник здійснює поточне керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову діяльність, користується правом розпоряджатися коштами, в межах компетенції видавати накази, давати вказівки, обов`язкові для виконання підлеглими.

Відповідно до посадової інструкції на ОСОБА_1 , як на директора покладено обов`язки по поточному керівництву підприємством, організації його виробничо-господарської та соціально побутової діяльності.

Враховуючи права, обов`язки та повноваження, надані ОСОБА_1 посадовою інструкцією, Контрактом, Статутом Підприємства, він, як директор ДП «Орган з сертифікації АСУ УПП ЗТ», обіймаючи вказану посаду в період часу з 25.11.2008 по 25.11.2015, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у відповідності до ч.3 ст.18 КК України, являвся службовою особою.

Так, ОСОБА_1 , будучи службовою особою , в період часу з 26.11.2013 по 25.11.2015 , діючи всупереч інтересам служби, перебуваючи на посаді директора ДП « Орган з сертифікації АСУ УПП ЗТ», яке фактично здійснює діяльність за адресою : м. Харків, Холодногірський район, вул. Різдв`яна 29б , переслідуючи прямий злочинний умисел, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, являючись службовою особою та використовуючи своє службове становище, в порушення вимог Статуту ДП « Орган з сертифікації АСУ УПП ЗТ», де вказано, що грошове забезпечення керівнику підприємства встановлюється відповідно до Контракту, будучи достеменно обізнаним, що Контрактом № 2-1Х від 25.11.2013 змінені попередні умови оплати праці керівнику підприємства,які були раніше передбачені контрактом № 2-1Х від 25.11.2008 року, і в новому Контракті не передбачено нарахування і виплата доплати за суміщення посад директору ДП « Орган з сертифікації АСУ УПП ЗТ»,не забезпечив належної системи внутрішнього контролю за фінансовою та господарською діяльністю ДП « Орган з сертифікації АСУ УПП ЗТ» , зловживаючи своїм службовим становищем,будучи особою, відповідальною за розпорядження грошовими коштами на підприємстві, незаконно та безпідставно, зловживаючи службовим становищем, діючи в власних корисливих інтересах, переслідуючи намір наживи, вчинив заволодіння державними коштами, продовжуючи нараховувати та виплачувати собі, відповідно раніше виданого наказу № 21\ВК від 01.07.2008 року( який був частково змінений наказом № 41/ВК від 25.11.2015) в частині встановлення директору ДП « Орган з сертифікації АСУ УПП ЗТ» ОСОБА_1 доплати у розмірі 50 % від місячної заробітної плати за суміщення посади.

Так, директор ДП «Орган з сертифікації АСУ УПП ЗТ» ОСОБА_1 , діючи в власних корисливих інтересах, згідно раніше виданого наказу № 21\ВК від 01.07.2008 року( який був частково змінений наказом № 41/ВК від 25.11.2015) про нарахування директору ДП « Орган з сертифікації АСУ УПП ЗТ» ОСОБА_1 доплати за суміщення посад у розмірі 50 % від місячної заробітної плати діючи в період часу з 26.11.2013 по 25.11.2015, відповідно висновку судово-економічної експертизи № 8\47 СЕ-19 від 01.03.2020, незаконно собі нарахував та виплатив доплату за суміщення посад у сумі 36 071 грн. 42 коп., а саме : в листопаді 2013 – 285, 71 грн., в грудні 2013 -1500 грн., в січні 2014 - 1500 грн., в лютому 2014- 1500 грн., в березні 2014 – 1500 грн.,в квітні 2014 -1500 грн., в травні 2014- 1500 грн., в червні 2014- 1500 грн.,в липні 2014 -1500 грн., в серпні 2014- 1500 грн., в вересні 2014 - 1500 грн., в жовтні 2014- 1500 грн., в листопаді 2014 – 1500 грн.,в грудні 2014 -1500 грн., в січні 2015 - 1500 грн., в лютому 2015- 1500 грн., в березні 2015 – 1500 грн.,в квітні 2015 -1500 грн., в травні 2015- 1500 грн., в червні 2015- 1500 грн.,в липні 2015 -1500 грн., в серпні 2015- 1500 грн., в вересні 2015 – 1500 грн., в жовтні 2015- 1500 грн., в листопаді 2015 – 1285,71 грн., що завдало збитки державі в особі ДП « Орган з сертифікації АСУ УПП ЗТ», на загальну суму 36 071 грн. 42 коп.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Петребуди Бєловського району Курської області Російської Федерації , громадянин України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді старшого наукового співробітника ДП «Орган з сертифікації АСУ УПП ЗТ», виконує обов`язки директора Державного підприємства «Орган сертифікації автоматизованих систем управління та умов процесу перевезень на залізничному транспорті», раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України – тобто в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становище.

11.03.2020 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, вручено ОСОБА_1 .

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, підтверджується наступними доказами:

-Свідченнями свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

-Наказами директора ДП « Орган з сертифікації АСУ УПП ЗТ» № 1\ВК від 03.01.2012 року( який був частково змінений наказом № 3/ВК від 04.01.2012) № 21\ВК від 01.07.2008 року( який був частково змінений наказом № 41/ВК від 25.11.2015) ;

-Посадовою інструкцією ОСОБА_1 ;

-Контрактом № 2-1Х від 25.11.2008 року та контрактом № 2-1Х від 25.11.2013;

-Статутом ДП « Орган з сертифікації АСУ УПП ЗТ»;

-наказом № 33-О від 30.03.2017 Державного секретаря Міністерства інфраструктури України , згідно якого на ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків директора ДП « Орган з сертифікації АСУ УПП ЗТ»,

-актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП « Орган з сертифікації АСУ УПП ЗТ» за період з 01.01.2013 по 31.03.2019;

-висновком судово-економічної експертизи № 8\47 СЕ-19 від 01.03.2020.

Підставою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, та наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні службового корупційного середнього ступеню тяжкості злочину ,за який передбачена реальна міра покарання.

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин середнього ступеню тяжкості, передбаченого ст. 191 ч 2 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також може знищити або спотворити речі та документи, що мають значення для кримінального провадження, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середнього ступеню тяжкості, та тяжкого злочину, які потяг за собою наслідки, у вигляді матеріальних збитків на суму, що перевищує 36 000 грн., які на теперішній час підозрюваним не відшкодовані, що свідчить, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відшкодування матеріальних збитків у тому числі.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, пов`язаного зі службовою діяльністю, на даний час у кримінальному провадженні існує ризик знищення або спотворення речей та документів, що мають значення для кримінального провадження, що обґрунтовано вказує на наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку сторони обвинувачення існує в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , будучи знайомим зі свідками у кримінальному провадженні, може незаконно впливати на свідків : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які фактично є його колегами по роботі і підлеглими працівниками.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор Ольховой Б.С. заявлене клопотання підтримав, просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, викладених в клопотанні слідчого.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник проти задоволення даного клопотання заперечували, пояснюючи тим, що підозра яку вручено, жодним чином не обґрунтована, не існує жодного ризику передбаченого ст. 177 КПК України, від органів досудового розслідування підозрюваний не переховувався, а навпаки прибував за кожним викликом, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у 2013-2015 роках, всі докази вже зібрані і перебувають у сторони обвинувачення, а тому знищення чи підроблення доказів є необґрунтованим та безпідставним, тим паче, підозрюваний навпаки заінтересований у становленні істини у кримінальному провадженні.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Відповідно до частини 3 статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В силу ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, закон покладає обов`язок доказування протягом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу наявності вказаних у клопотанні слідчим ризиків та недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам на слідчого та прокурора.

Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів , якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Під час судового розгляду слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме можливість підозрюваного незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших учасників процесу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак суду не надано жодних доказів недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

Слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу приймаються до уваги надані стороною захисту дані про особу ОСОБА_1 , який раніше не судимий, позитивно характеризується, наявність постійного місця проживання, наявність стійких соціальних зв`язків, похилий вік, постійне місце роботи, те, що він не ухилявся від слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні, що підтвердили в судовому засіданні прокурор та слідчий.

За вказаних обставин, слідчий суддя вважає необґрунтованим твердження слідчого про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який на його думку забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_1 , передбачених КПК України обов`язків та належну процесуальну поведінку, оскільки вказаний запобіжний захід є не співмірним з існуючими ризиками.

Крім того, слідчим необґрунтовано, чому саме перебування під домашнім арештом лише у нічний час сприятиме запобіганню зазначеним слідчим ризиків, враховуючи характер кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але, є, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, доцільним застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з встановленням додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 179, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, ч.2 ст.376, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Літкевича В.П. - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці, однак у межах строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

Покласти на ОСОБА_1 , наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

1)прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді і суду, залежно від стадії кримінального провадження;

2)не відлучатися за межі м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.

4) здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити в два місяці, однак у межах строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, починаючи з 13 березня 2020 року.

В іншій частині клопотання відмовити.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Літкевича В.П.,

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено17 березня 2020 року.

Слідчий суддя: А.М.Гримайло