Ухвала суду № 88252335, 27.02.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11327/19 1-кп/335/331/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового Якимової О.С., прокурорів Гриценко Л.І., Дєєва А.В., представника потерпілого Шенон Сакаллі та потерпілого ОСОБА_1 , перекладача Олффі-Міщенко А.А.В., обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника обвинуваченого – адвоката Запорожця О.В., вирішивши питання про доцільність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 .

В судовому засіданні прокурори вказали про необхідність продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Запорожець О.В. заперечували проти продовження строків тримання під вартою, оскільки клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є необґрунтованим. Посилаючись на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків та місця роботи, просили обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Стаття 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п.п.1, 3, 5 ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити ці дії.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ухвалою слідчого судді від 21.09.2019 року ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 18.11.2019 року, з альтернативою внесення застави у розмірі 48 025 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2019 року, строк тримання під вартою ОСОБА_2 було продовжено на 60 днів, до 05.01.2020 року включно, із визначенням застави у розмірі 48 025 грн.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 05.12.2019 року, ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2019 року, залишено без змін.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.01.2020 року, строк тримання під вартою ОСОБА_2 було продовжено на 60 днів, до 01.03.2020 року включно, із визначенням застави у розмірі 48 025 грн.

На даний час судовий розгляд кримінального провадження триває, судом досліджено письмові докази, допитані потерпілі, та в наступне судове засідання вирішено викликати свідків для їх допиту.

ОСОБА_2 по даному кримінальному провадженню обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України, які відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.

Крім того, як встановлено судом, у Ленінському районному суді м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, остаточне рішення за яким ще не прийнято.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Судом встановлено наявність обставин, які свідчать про те, що ризики, які були підставою для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати і на цей час. Такими обставинами є те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості та тяжкого злочину, що в свою чергу вказує на наявність ризику переховування від суду, а також те, що він будучи особою раніше судимою, обвинувачується у вчиненні злочину, що свідчить про наявність ризику вчинення ОСОБА_2 іншого кримінального правопорушення.

Крім того, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішені питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення аналогічних злочинів проти власності, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, вчинення яких стало для нього джерелом для існування, та свідчить про те, що останній може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.

При цьому посилання обвинуваченого ОСОБА_2 на те, що він має офіційне місце роботи та бажає працювати жодним належним доказом не підтверджені.

Крім того, у суду відсутні відомості про те, що обвинувачений за станом свого здоров`я не може перебувати у місці тримання під вартою, а міцність його соціальних зв`язків та наявність постійного місця проживання, поряд із встановленими судом обставинами щодо неодноразової судимості обвинуваченого за вчинення корисливих злочинів, не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для обрання та подальшого продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 .

На думку суду, дані про особу обвинуваченого та наявність встановлених судом ризиків, у сукупності свідчать про неможливість запобігання ним шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 іншого запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою, а також про те, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою буде невиправданим і не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

На думку суду, обраний відносно обвинуваченого на досудовому розслідуванні запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням строку тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, яке інкримінується ОСОБА_2 , та його особи не виходить за межі розумного строку.

Застосований відносно ОСОБА_2 запобіжний захід кореспондується з характером суспільного інтересу, підставами і метою його обрання, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому, не надає можливості обвинуваченому перешкоджати інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого не відпали, і не встановлено обставини, які б давали достатні підстави для зміни чи скасування раніше обраного запобіжного заходу, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 197, 199, 331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 26 квітня 2020 року, із можливістю внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлений 28 лютого 2020 року.

Суддя К.В. Гашук