Рішення № 88252168, 03.03.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 03.03.2020

Справа № 334/9039/18

Провадження № 2/334/456/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Манюхіні О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «Виробниче об`єднання «Моліс» до ОСОБА_1 , ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп», третя особа: ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

в с т а н о в и в:

Позивач в особі ТОВ «Виробниче об`єднання «Моліс» звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 , ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп», третя особа: ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 107287,46 гривень, в якому зазначено, що 24 червня 2017 року сталася дорожня-транспортна пригода за участю автомобіля Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 , керування якого здійснювалося на момент ДТП ОСОБА_1 та автомобілю Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 власником якого є ТОВ «Виробниче об`єднання «Моліс». В результаті ДТП майну підприємства була завдана шкода.

Вина відповідача була встановлена постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від д 14.07.2017 року по справі № 344/4213/17.

З урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «УПСК» (Третя особа ), позивачем 26.06.2017 року було подано до ПрАТ «УПСК» повідомлення про ДТП разом з документами передбаченими діючим законодавством та 31.07.2017 року було подана заява про страхове відшкодування. Додатково, у встановлений законодавством строк, пошкоджений автомобіль Позивача був оглянутий аварійним комісаром ЗОУ ПрАТ «УПСК».

За попередньою інформацією наданою ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» розмір відновлювального ремонту становив близько 138 000 гривень.

З урахуванням вказаного Позивач звернувся до спеціаліста - автотоварознавця для визначення матеріального збитку нанесеного майну позивача у результаті ДПТ.

У серпні 2017 року Позивачем був отриманий звіт № 211 відповідно до якого вартість відновлювального ремонту становив 138 483,86 грн., величина втрати товарної вартості становить 6 803,60 грн., а загальна вартість матеріальної шкоди завданої у результаті ДТП, становить 145 287,46 грн.

Під час проведення автотоварознавчого дослідження між представниками позивача та власником автомобіля Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 була досягнута домовленість, про здійснення компенсації частини - в відновлювального ремонту, що перевищує розмір страхового відшкодування визначеного страховим полісом у розмірі 38 000,00 грн., витрат на проведення оцінки колісного транспортного засобу у розмірі 1 500,00 грн., та 50,00 грн. оплати за передавання телеграми. Грошові кошти у розмірі 39 550,00 грн. Сплачені 10.09.2017 року.

У жовтні 2017 року Позивачем був отриманий лист від ПАТ «УПСК» № 4118/18 від 20.10.2017 про відмову у здійсненні страхового відшкодування з причини, що відповідно до даних централізованої бази даних МТСБУ вбачається, що автомобіль Hyundai Accent забезпечено двома договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме за д.н. НОМЕР_3 - Полісом АК/5639901 виданим ПАТ "УСК "Княжа вієнна іншуранс груп" та за д.н. НОМЕР_1 Полісом АК/ НОМЕР_4 замість якого був виданий дублікат НОМЕР_5 , який виданий ПАТ "УПСК". З урахуванням викладеного вище ПАТ "УПСК" вважає укладений з нею договір нікчемний та відмовляє у виплаті.

З урахуванням отриманої інформації, Позивач 03.11.2017 року звернувся з відповідною заявою до ПАТ "УСК "Княжа вієнна іншуранс груп" та надало необхідні документи для отримання страхового відшкодування.

27.11.2017 року Підприємством було додатково повідомлене від ПАТ "УСК "Княжа вієнна іншуранс груп", що автомобіль Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_2 був повністю відновлений та надані додаткові фото пошкодженого авто, що були зроблені під час проведення авто товарознавчого дослідження.

13.12.2017 року Позивачем була отримана лист-відмова № 6468 від 05.12.2017 року відповідно до якої ПАТ "УСК "Княжа вієнна іншуранс груп" не може виплатити страхове відшкодування посилаючись на положення відповідного протоколу Президії МТСБУ, оскільки позивачем у порушенно ст. 33 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме - не надано до огляду автомобілі після ДТП.

Звернення до МТСБУ, як до гаранта відшкодування шкоди, залишилося також безрезультатним, тому позивач змушений бу звернутися до суду.

У судовому засіданні представник позивача наполягаючи на фактах, викладених у позовній заяві просив суд задовольнити його вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача ОСОБА_2 , як винуватиці ДТП на користь ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «МОЛІС» матеріальну шкоду спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 107 287,46 (сто сім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 46 копійок) грн. з яких 100 483,86 (сто тисяч чотириста вісімдесят три гривні 86 копійок) грн. - вартість відновлювального ремонту та 6 803,60 (шість тисяч вісімсот три гривні 60 копійок) грн. - величина втрати товарної вартості. Крім того, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «МОЛІС» судовий збір у розмірі 1 762,00 (одна тисяч сімсот шістдесят дві гривні) грн.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні проти позову заперечувала та пояснювала, що 09. 08. 2017 року позивачем була пред`явлена претензія ОСОБА_3 - власнику автомобілю, яким керувала відповідач. Відповідно до претензії, позивач, посилаючись на те, що цивільна-правова відповідальність власника була застрахована у ПАТ «УПСК» та частину шкоди повинна відшкодувати страхова компанія в розмірі 100 000 гривень, просив відшкодувати залишок у розмірі 38 000 гривень, а також додаткові витрати в розмірі 1550 гривень. Згідно до платіжного доручення №5014214SB від 10 серпня 2017 року, кошти у розмірі 39 550 грн були перераховані на рахунок позивача.

Відповідно до листа ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «МОЛІС», вих. № 11/08/17 від 11.08.17, позивач підтвердив, що частина матеріальної шкоди в розмірі 38 000 грн та інші витрати в розмірі 1550 гривень, завданої дорожньо-транспортною пригодою за участю автомобілів Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 та Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 , яка не покрита полісом, сплачена власником автомобіля Hyundai д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , а тому ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «МОЛІС» має жодних матеріальних претензій.

Отже, відповідачка наполягала на тому, що оскільки розмір завданої шкоди яка перевищує ліміт відповідальності страховика, в даному випадку це 38 000 гривень була відшкодована власником автомобіля у повному обсязі, то вимоги до неї з боку позивача є неприпустимими. Тому, відповідачка ОСОБА_3 просила суд відмовити у задоволенні позову ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «МОЛІС».

Відповідач ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп» у судове засіданні не з`явився, надав суду відзив на позов в якому вказав, що ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп» не погоджується з позовними вимогами позивача, виходячи з того, що позивачем було відновлено транспортний засіб «Шкода Октавия А5» р.н. НОМЕР_2 , що унеможливило визначити розмір збитку, а звідси отримання страхового відшкодування потерпілий або особа, яка має право на його отримання зобов`язаний бкде суперечити визначені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності» норми, зокрема: зберігати транспортний засіб чи пошкоджене майно в такому стані, в якому воно знаходилось після дорожньо- транспортної пригоди, до тих пір, доки поки їх не огляне призначений страховиком аварійний комісар або експерт (п.п. 33.3., 33-1.1., 34.2., абз. 2 п. 36.2. Закону України «Про ОСЦПВ»).

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, письмових пояснень або заперечень суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши надані сторонами письмові докази по справі та усі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, врахувавши предмет та підставу позову, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав:

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд, відповідно до ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За вимогами ст.ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Як було встановлено в ході судового розгляду, 24 червня 2017 року сталася дорожня-транспортна пригода за участю автомобіля Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 , керування якого здійснювалося на момент ДТП ОСОБА_2 та автомобілю Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 власником якого є ТОВ «Виробниче об`єднання «Моліс». В результаті ДТП майну підприємства була завдана шкода.

Вина відповідача була встановлена постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від д 14.07.2017 року по справі № 344/4213/17.

09. 08. 2017 року позивачем була пред`явлена претензія ОСОБА_3 - власнику автомобілю, яким керувала відповідач.

Відповідно до претензії, позивач, посилаючись на те, що цивільна-правова відповідальність власника була застрахована у ПАТ «УПСК» та частину шкоди повинна відшкодувати страхова компанія в розмірі 100 000 гривень, просив відшкодувати залишок у розмірі 38 000 гривень, а також додаткові витрати в розмірі 1550 гривень. Згідно до платіжного доручення №5014214SB від 10 серпня 2017 року, кошти у розмірі 39 550 грн були перераховані на рахунок позивача.

Відповідно до листа ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «МОЛІС», вих. № 11/08/17 від 11.08.17, який наявний в матеріалах справи, позивач підтвердив, що частина матеріальної шкоди в розмірі 38 000 грн та інші витрати в розмірі 1550 гривень, завданої дорожньо-транспортною пригодою за участю автомобілів Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 та Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 , яка не покрита полісом, сплачена власником автомобіля Hyundai д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , а тому ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «МОЛІС» має жодних матеріальних претензій.

Таким чином, оскільки розмір завданої шкоди яка перевищує ліміт відповідальності страховика, в даному випадку це 38 000 гривень, була відшкодована власником автомобіля у повному обсязі, інші вимоги до ОСОБА_2 щодо стягнення з неї залишку суми у розмірі 107 287,46 гривень є неприпустимим.

До даного висновку, суд дійшов з наступного:

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України «Про страхування»).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В ході судового розгляду встановлено, що на виконання договору добровільного страхування, частина матеріальної шкоди в розмірі 38 000 грн та інші витрати в розмірі 1550 гривень, завданої дорожньо-транспортною пригодою за участю автомобілів Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 та Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 , яка не покрита полісом, сплачена власником автомобіля Hyundai д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 .

Згідно постанови Великої Палата Верховного Суду від 04 липня 2018 року, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Тобто, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (пункт 35 цієї постанови), а тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З огляду на вказане суд погоджується з доводами відповідача ОСОБА_1 та вважає, що саме на страховика - ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп» - другого відповідача по справі покладений відповідний обов`язок у межах суми страхового відшкодування.

Проте, в ході судового розгляду було встановлено, що на час звернення (03.11.2017 р.) Позивача до Страховика, транспортний засіб «Шкода Октавиа» р.н. НОМЕР_6 був повністю відновлений, що підтверджується як змістом позовної заяви так і листом ТОВ «ВО «Моліс» від 27.11.2017 р.

Правовою підставою для майнової відповідальності Страховика є поліс № АК/5639901 від 12.01.2017 р. обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно ст. ст. 6, 32,35,37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дозволяє зробити висновок, що: право на отримання страхового відшкодування не є абсолютним, а реалізується при дотриманні наступного: Волевиявлення потерпілого на отримання страхового відшкодування, яке реалізується шляхом подання заяви про страхове відшкодування в порядку ст. 35 Закону України «Про ОСЦПВ»; Наявність страхового випадку передбаченого ст. 6 Закону; Відсутність випадків, коли шкоди не відшкодовується та/або підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування (ст. ст. 32, 37 Закону відповідно).

Для отримання страхового відшкодування потерпілий або особа, яка має право на його отримання зобов`язаний: виконати обов`язкі визначені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності», зокрема: зберігати транспортний засіб чи пошкоджене майно в такому стані, в якому воно знаходилось після дорожньо- транспортної пригоди, до тих пір, доки поки їх не огляне призначений страховиком аварійний комісар або експерт (п.п. 33.3., 33-1.1., 34.2., абз. 2 п. 36.2. Закону України «Про ОСЦПВ»); подати заяву про страхове відшкодування.

Неналежне виконання своїх обов`язків, має відповідні правові наслідки, а саме: відмова у виплаті страхового відшкодування.

Згідно із п. 8.5. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів зазначено, що калькуляція ремонтно-відновлювальних робіт складається на підставі результатів технічного огляду колісного транспортного засобу у незмінному після ДТП (пошкодженому) стані. Якщо колісний транспортний засіб на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту (розрахунок вартості матеріального збитку) не складається, а надається повідомлення про неможливість проведення дослідження.

У відповідності до п.п. 37.1.3. п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про ОСЦПВ» підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання страхового відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Оскільки Позивачем було відновлено транспортний засіб «Шкода Октавия А5» р.н. НОМЕР_2 , що унеможливило визначити розмір збитку, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» прийняло законне рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Аналізуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

До вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.12,13,81,259,263,264,265 ЦПК України, ст.ст.993, 979, 980 ЦК України, статті 1, 5, 6, 7, 10, 27, 32, 35, 37 Закону України «Про страхування», суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ТОВ «Виробниче об`єднання «Моліс» до ОСОБА_2 , ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп», третя особа: ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Суддя Н.Ю.Козлова