Ухвала суду № 88251784, 16.03.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

16.03.2020 Справа № 2-з/331/10/20

331/170/20

УХВАЛА

про забезпечення позову

16 березня 2020 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя

у складі: судді Антоненко М.В.

при секретарі Андрієнко С.О.

розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Русакова Сергія Олександровича про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2020 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з Гощанського районного суду Рівненської області надійшла заява заявника ОСОБА_1 адвоката Русакова Сергія Олександровича про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви зазначено, що у провадженні Гощанського районного суду Рівненської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Практик» про стягнення заборгованості за договором.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

26 листопада 2014 року між ОСОБА_1 , та ТОВ «ОСВ Практик», в особі директора Осипенко Сергія Васильовича, укладено п`ять договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири у новозбудованому багатоповерховому будинку, які були посвідчені нотаріально.

Цими договорами, визначено, що Продавець передає у власність (продає), а Покупець приймає у власність (купує) майнові права на квартири у новозбудованому багатоповерховому будинку.

Пунктом 1.4 зазначених договорів купівлі-продажу майнових прав від 26.11.2014 визначено, що документами, які будуть підставою для отримання покупцем свідоцтва про право власності на квартири є цей договір купівлі-продажу майнових прав, довідки про оплату в повному обсязі вартості об`єкту продажу, акти приймання, технічні паспорти.

Запланований термін введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва 3-й квартал 2015 року, проте будинок не введений в експлуатацію до цього часу.

Зазначає, що позивач здійснила повну оплату вартості майнових прав за вищевказаними п`ятьма договорами, сплативши Відповідачу грошові кошти на загальну суму 1 618 022 грн.

Позивачем виконано умови договорів щодо оплати вартості квартир у повному обсязі, однак отримати свідоцтва про право власності на квартири не вдається за можливе, оскільки в запланований термін закінчення будівництва даний об`єкт не завершений та не введений в експлуатацію.

Таким чином з боку Відповідача порушені права Позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В результаті прострочення виконання Відповідачем свого обов`язку щодо оформлення права власності на квартири за Позивачем, згідно умов договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири Відповідачу були завдані збитками у розумінні ст.22 ЦК України, а тому підлягають відшкодуванню з винної особи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Розмір заявлених позивачем до стягнення збитків, а саме, 1 618 022 грн., відповідає розміру сплаченої Позивачем на користь Відповідача суми, відповідно до договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири, право власності на які останній за Позивачем так і не оформив.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України з відповідача, також підлягають стягненню 1 663 226, 32 гри. індексу інфляції та 242 823, 21 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» з відповідача також підлягає стягнення пеня в розмірі 77 082 568, 10 грн. Додатково Позивачем заявлено вимогу про стягнення 400 000 грн. моральної шкоди. Таким чином, загальний розмір позовних вимог складає 81 006 639, 60 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Постановою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі Ка 6-47цс16 зроблено висновок, що "новостворене нерухоме майно набуває правового режиму житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів.

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 є недобудованим не введений в експлуатацію, та є будівельним матеріалом, який перебуває на балансі ТОВ «ОСВ Практик», як генерального підрядника будівництва. Зазначає, що вищевказаний будівельний матеріал - це єдине, що перебуває на балансі ТОВ «ОСВ Практик», що може бути реалізоване для стягнення збитків за позовом ОСОБА_1 , та забезпечення можливості реального виконання судового рішення.

На даний час склалася ситуація, за якої будівельний матеріал за адресою: АДРЕСА_1 може бути відчужений у будь-який спосіб: зданий в оренду, переданий за договором міни, проданий, подарований, внесений до статутного фонду товариства, переданий в іпотеку, а також розібраний по частинам, без відома та згоди ОСОБА_1 , та повної компенсації витрат за придбані нею майнові права на квартири. За таких обставин, единим можливим заходом, щоб забезпечити виконання рішення с накладення арешту на будівельний матеріал.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЩІК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотніми.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Також звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Окрім цього, зазначає, що вжиті заходи забезпечення позову відповідають предмету позову (матеріально-правовій вимозі), с співрозмірними із заявленими вимогами, не перешкоджають нормальній господарській діяльності та є необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

На підставі вищевикладеного просить суд накласти арешт та заборонити відчуження будівельного матеріалу за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:63:332:0051, в цілому та по частинам.

Копію ухвали про забезпечення позову оформити в якості виконавчого документу відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», з зазначенням стягувача, боржників, строку пред`явлення до виконання.

Направити копію ухвали про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Практик» (місцезнаходження: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, будинок 16, ідентифікаційний код 35494084), державному реєстратору Гощанської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи 04057787, місцезнаходження: 35400, Рівненська область, смт. Гоща, вул. Незалежності, будинок 72) для виконання.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.

Суд вивчивши наданні письмові докази, дійшов наступних висновків.

Вивчивши доводи заяви про забезпечення позову та додані матеріли, суд вважає заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Русакова С.О. про забезпечення позову такою, що підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд відзначає, що відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України при розгляді справи № 6-2552цс16 у постанові від 18 січня 2017 року, яка є обов`язковою для усіх суб`єктів правозастосування судів України.

Згідно із ч. 5 ст. 151 ЦПК України до заява про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Всупереч зазначеної вимоги закону, до поданої представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Русаковим С.О. заяви про забезпечення позову не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Русакова Сергія Олександровича про забезпечення позову, вважати неподаною та повернути її представнику заявника ОСОБА_1 адвокату Русакову С.О.

Повний текст ухвали складено 16 березня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.В. Антоненко