
Справа № 311/1625/14-к
Провадження № 1-кс/311/263/2020
17.03.2020
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2020 року м. Василівка
Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., при секретарі Осінцевій Л.А., за участю: слідчого Манько А.А., прокурора Васильчук Б.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Манько А.А.., погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Васильчуком Б.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Приморське Василівського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) 18.11.2009 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 2) 11.10.2011 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 1 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 11.12.2013 року, невідбутий строк покарання - 11 місяців, -
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080190000585 від 19 березня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.301 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
17 березня 2020 року слідчий СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Манько А.А. звернувся до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області з клопотанням, яке погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Васильчуком Б.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .
У поданому клопотанні слідчий зазначає, що слідчим відділенням Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080190000585 від 19 березня 2014 року, та в ході якого встановлено, що 19.03.2014 року приблизно о 09 годині 10 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи в холі Степногірської дільничної лікарні, розташованої по вулиці Молодіжній, 3-б в селищі міського типу Степногірськ, Василівського району, Запорізької області, діючи з прямим раптово виниклим умислом, за корисними мотивами, повторно з метою крадіжки чужого майна, з карману куртки, яка висіла на вішалці в холі та яка належить ОСОБА_3 , таємно викрав мобільний телефон «Леново» А 516, який належить ОСОБА_4 вартість якого згідно висновку експерта № 543 від 24.03.2014 року складає 1377 гривень 50 копійок, з сім картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» та флеш картою на 2 гігабайта, які матеріальної цінності для ОСОБА_4 не представляють. Після чого розпорядився ним за власним розсудом, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1377 гривень 50 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Крім цього, 21.04.2014 року близько 09 годин 30 хвилин ОСОБА_1 маючи умисел, спрямований на збут відеопродукції порнографічного характеру, з метою наживи, ігноруючи моральні підвалини і принципи статевої моралі в суспільстві, знаходячись на вулиці Вокзальній в селі Верхня Криниця, Василівського району, Запорізької області, при розмові з ОСОБА_5 запропонувала останньому придбати в нього один DVD диск з порнографічним змістом, за грошову винагороду в розмірі 15 гривень, на що ОСОБА_5 погодився, після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, усвідомлюючи, що відеопродукція є порнографічною, невстановлена особа збула один цифровий носій, а саме DVD диск з вищезазначеною відеопродукцією порнографічного характеру.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.301 КК України, що кваліфікується як: перевезення, зберігання, збут відеопродукції порнографічного характеру.
Крім того, під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12014080190000841 від 21.04.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301 КК України було встановлено, що 23.04.2014 року близько 13 години 00 хвилин, ОСОБА_1 маючи умисел, спрямований на збут відеопродукції порнографічного характеру, з метою наживи, ігноруючи моральні підвалини і принципи статевої моралі в суспільстві, знаходячись навпроти будинку № 24 по вулиці Вокзальній в селі Верхня Криниця Василівського району Запорізької області, при розмові з ОСОБА_6 запропонувала останньому придбати в нього один DVD-диск з порнографічним змістом, за грошову винагороду в розмірі 15 гривень, на що ОСОБА_6 погодився, після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, усвідомлюючи, що відеопродукція є порнографічною, невстановлена особа збула один цифровий носій, а саме DVD-диск з вищезазначеною відеопродукцією порнографічного характеру.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.301 КК України, що кваліфікується як: перевезення, зберігання, збут відеопродукції порнографічного характеру.
Обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень. передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.301 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- показами потерпілої ОСОБА_4 , яка пояснила, що в холі Степногірської дільничної лікарні, розташованої по вулиці Молодіжній, 3-б в селищі міського типу Степногірськ, невстановлена особа з карману куртки, яка висіла на вішалці таємно викрала мобільний телефон «Леново» А 516, з сім картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» та флеш картою на 2 гігабайта;
- постановою про долучення до кримінального провадження речовим доказом мобільного телефону «Lenovo A516»;
- висновком експерта № 543 від 24.03.2014 року, яким визначено вартість мобільного телефону «Lenovo A516»;
- протоколом ОМП під час якого ОСОБА_7 добровільно видала мобільний телефон «Lenovo A516»;
- показами свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що мобільний телефон «Lenovo A516» їй подарував її чоловік ОСОБА_8 ;
- показами свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що мобільний телефон «Lenovo A516» він придбав за 1200 гривень на ринку «Анголенко» в місті Запоріжжя у раніше невідомого чоловіка, перед тим переконавшись, що мобільний телефон не крадений;
- показами свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що працює у кіоску на ринку «Анголенко», та скупає, перепродає мобільні телефони та іншу побутову техніку. Так в середині березня 2014 року він за 400 гривень придбав у раніше невідомого чоловіка мобільний телефон «Lenovo A516»;
- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, під час якого ОСОБА_9 на фото № 1 впізнав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особу, яка за 400 гривень продала йому мобільний телефон «Lenovo A516»;
- протоколом ОМП під час якого ОСОБА_6 добровільно видав DVD-R диск, повідомивши, що придбав його 21.04.2014 року в с.Верхня Криниця у чоловіка на ім`я ОСОБА_10 ;
- показами свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що 21.04.2014 року в с.Верхня Криниця у чоловіка на ім`я ОСОБА_10 за 15 гривень придбав диск із порнографічним відеозаписом;
- висновком експерта № 59 від 19.05.2014 року, яким встановлено, що наданий на експертизу диск є носієм інформації порнографічного характеру;
- протоколом ОМП під час якого ОСОБА_5 добровільно видав DVD-R диск, повідомивши, що придбав його 21.04.2014 року в с.Верхня Криниця у чоловіка на ім`я ОСОБА_10 ;
- показами свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що 21.04.2014 року в с.Верхня Криниця у чоловіка на ім`я ОСОБА_10 за 15 гривень придбав диск із порнографічним відеозаписом;
- висновком експерта № 58 від 16.05.2014 року, яким встановлено, що наданий на експертизу диск є носієм інформації порнографічного характеру;
Слідчий на обґрунтування поданого клопотанні зазначає, що під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, відповідальність за вчинення якого передбачено у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк. Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначене ОСОБА_1 відповідно до санкції статті, з огляду на очевидність вчиненого кримінального правопорушення, а також розуміючи невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 , залишаючись на свободі може безперешкодно залишити місце проведення досудового розслідування, тим самим ухилитись від кримінального переслідування, що унеможливить проведення подальшого слідства. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, власної сім`ї та сталих соціальних зв`язків не має, раніше неодноразово судимий, будь-якою суспільно-корисною працею не займається, будь-які особи на утриманні ОСОБА_1 не перебувають, що також свідчить про реальну можливість залишити ОСОБА_1 межі Василівського району, тим самим ухилитись від слідства та суду.
Також, як зазначає слідчий у клопотанні, ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні та вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваному ОСОБА_1 відомі свідки у кримінальному провадженні. Ураховуючи вказані обставини, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_1 матиме безперешкодну можливість здійснювати незаконний вплив на свідків, що негативно вплине на повноту та об`єктивність досудового розслідування.
З метою уникнення вказаних ризиків і забезпечення виконання процесуальних рішень підозрюваним ОСОБА_1 слідчий вважає неможливим застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, а тому слідчий просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання у повному обсязі за підставами, викладеними у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_1 проти клопотання слідчого не заперечує.
Вислухавши пояснення та думку слідчого і прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просять клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_1 , який не заперечував проти задоволення клопотання слідчого, та дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, виходячи з принципів об`єктивності, справедливості та розумності, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).
Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до положень п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та Витягу з реєстру досудових розслідування ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.185 КК України, що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; за ч.2 ст.301 КК України, що кваліфікується як: перевезення, зберігання, збут відеопродукції порнографічного характеру.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, слідчого, думку прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з вимогами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.301 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та доданими до клопотання матеріалами.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
У відповідності до п.п.61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.
Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст.177 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 2 ст.301 КК України), а також наявність ризиків, передбачених п.1, п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, відповідальність за вчинення якого передбачено у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк. Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначене ОСОБА_1 відповідно до санкції статті, з огляду на очевидність вчиненого кримінального правопорушення, а також розуміючи невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 залишаючись на свободі може безперешкодно залишити місце проведення досудового розслідування, тим самим ухилитись від кримінального переслідування, що унеможливить проведення подальшого слідства.
Судом оцінено також особу та репутацію підозрюваного ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість за які на теперішній час не знята та не погашена у встановленому законом порядку, відбував покарання в місцях позбавлення волі, на теперішній час ОСОБА_1 знову підозрюється у вчиненні злочину проти власності та злочину проти громадського порядку та моральності, вчинені в період умовно-дострокового звільнення, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та вказує на обґрунтований ризик вчинення ОСОБА_1 інших, зокрема корисливих, кримінальних правопорушень. Крім того, на теперішній час підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, будь-якою суспільно-корисною працею не займається, власної сім`ї та сталих соціальних зв`язків не має, будь-які особи на утриманні ОСОБА_1 не перебувають, чітко визначеного місця проживання на теперішній час ОСОБА_1 немає, за місцем реєстрації не проживає у зв`язку з конфліктами з братом та дані обставини було підтверджено безпосередньо ОСОБА_1 в судовому засіданні під час розгляду клопотання, а крім того тривалий час (близько шести років) перебував розшуку, що також свідчить про реальну можливість ОСОБА_1 залишити межі Василівського району, тим самим переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому є наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Також наявний ризик підозрюваним ОСОБА_1 незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України та вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваному ОСОБА_1 відомі свідки у кримінальному провадженні. Ураховуючи вказані обставини, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_1 матиме безперешкодну можливість здійснювати незаконний вплив на потерпілу та свідків, що негативно вплине на повноту та об`єктивність досудового розслідування.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою що відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення); та п.1 (наявність ризику, передбаченого ст.177 КПК України) – переховуватися від органу досудового розслідування та суду; п.3 (може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Також, слідчий суддя враховує характер та ступінь тяжкості злочинів, у вчиненні яких ОСОБА_1 , його вік, матеріальний та сімейний стан.
Будь-яких документів про наявність на теперішній час медичних протипоказань утримання підозрюваного ОСОБА_1 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання суду не надано та в судовому засіданні під час розгляду даного клопотання слідчого стороною захисту не доведено.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілою.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 – 178, 183, 184, 194, 492 КПК України, слідчий суддя -
У Х В А Л И В :
Клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Манько А.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Приморське Василівського району Запорізької області, громадянина України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Підозрюваного ОСОБА_1 - взяти під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою відраховувати з часу проголошення цієї ухвали – з 15 годин 30 хвилин 17 березня 2020 року.
Термін дії ухвали закінчується о 15 годин 30 хвилин 15 травня 2020 року.
Розмір застави визначити в межах 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає – 21020 (двадцять одну тисячу двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ - 26316700, рахунок отримувача № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України м.Київ; МФО - 820172, призначення платежу - обов`язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування)
4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілою у даному кримінальному провадженні;
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Василівського районного суду Запорізької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання ухвали доручити слідчому СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Манько А.А.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів.
Термін дії ухвали закінчується о 15-30 годині 15 травня 2020 року.
Про прийняте рішення повідомити учасників судового розгляду та копію ухвали слідчого судді невідкладно вручити підозрюваному ОСОБА_1 учасникам судового провадження для відома.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя
Василівського районного суду
Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО
Судове рішення № 88251629, Василівський районний суд Запорізької області було прийнято 17.03.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 311/1625/14-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: