Ухвала суду № 88251600, 17.03.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6391/19

1-кп/310/186/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі: прокурора Полозюка Є.Ю.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників обвинувачених Амельченка Д.Д., Середи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Комунарським районним судом м. Запоріжжя і ДУ «Вільнянська УВП (№11)» обвинувальні акти у кримінальному провадженні відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степне Запорізького району Запорізької області зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 16.04.1997р. Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.140, ч.2 ст.215-3, ч.2 ст.142, ст. 42, ст.44 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 25.07.2000р. Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ст.42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/3 частини майна;

- 21.02.2005р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 23.05.2005р. Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.1 ст.188, ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ст.70, ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 08.06.2011р. Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 12.05.2015р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 01.04.2016р. на підставі ч.5 ст.71 КК України зараховано строк попереднього ув`язнення з 12.01.2015р. по 29.07.2015р. Звільнився 26.12.2018р. з Солонянської виправної колонії №21 Дніпропетровської області за відбуттям строку покарання,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.187 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

- 31.05.2005р. Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням 1 рік;

- 07.06.2006р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.190, ч.3 ст.185, ст. 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

- 22.11.2010р. Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186, ч.2 ст. 186, ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 24.04.2014р. Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.187, ч.2 ст.187, ст.ст.70, 71 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 11.05.2018р. з Софіївської виправної колонії №55 Запорізької області умовно-достроково на не відбутий строк 2 роки 3 місяці 17 днів позбавлення волі,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.187 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Харків, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимого:

- 06.03.2014 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, На підставіст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

- 29.10.2015 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70, ст..71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 18.01.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ч.1 ст.353, ч.1, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

В с т а н о в и в:

В провадженні Бердянського міськрайонного суду перебуває об`єднане кримінальне провадження з обвинувальними актами відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_3 за ч.2 ст.187 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою (термін дії якого закінчується 21.03.2020р.) на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, не має постійного місця проживання на території міста Бердянська, усвідомлюючи неминучість призначення покарання, може переховуватися від суду. Обвинувачениий може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному провадженні, з метою зміни ними показів. Обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту і непогашену судимість за скоєння корисливих злочинів, не має постійного джерела доходу, а тому може продовжити свою злочинну діяльність, вчинити нові кримінальні правопорушення.

Прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою (термін дії якого закінчується 21.03.2020р.) на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, не має постійного місця проживання на території міста Бердянська, усвідомлюючи неминучість призначення покарання, може переховуватися від суду. Обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному провадженні, з метою зміни ними показів. Обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зніту і непогашену судимість за скоєння корисливих злочинів, не має постійного джерела доходу, а тому може продовжити свою злочинну діяльність, вчинити нові кримінальні правопорушення.

Прокурор також заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 на два місяці, оскільки строк домашнього арешту, обраного обвинуваченому, спливає у березні місяці 2020 року. Вважає наявними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, усвідомлюючи неминучість призначення покарання, може переховуватися від суду. Обвинувачениий може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному провадженні, з метою зміни ними показів. Обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту і непогашену судимість за скоєння корисливих злочинів, не має постійного джерела доходу, а тому може продовжити свою злочинну діяльність, вчинити нові кримінальні правопорушення.

Захисник Середа А.А. і обвинувачений ОСОБА_2 проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечують. Захисник посилається на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. ОСОБА_2 не має наміру переховуватися від суду, позитивно характеризуються за місцем проживання, має сім`ю і постійне місце проживання, до арешту він мав намір влаштуватися на роботу. Просять застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_4 проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечує. Зазначає, що не має наміру переховуватися від суду або впливати якимсь чином на потерпілого чи свідків, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується. Просить застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник Амельченко Д.Д. і обвинувачений ОСОБА_3 не заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Але просили суд не застосовувати цілодобовий домашній арешт, оскільки ОСОБА_3 необхідно працювати.

Дослідивши матеріали, додані до обвинувального акту, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був застосований до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину та даних про їх особу.

Ухвалою суду від 22.01.2020р. обом обвинуваченим було продовжено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою до 21 березня 2020 року включно.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою. Проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України відносно ОСОБА_4 , суд констатує наявність ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання за вчинений злочин, знаходячись на волі буде переховуватись від суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 є особою раніше засудженою за вчинення корисливих злочинів, офіційно ніде не працевлаштований, постійного зареєстрованого місця проживання території м. Бердянська і Бердянського району не має, у нього відсутні тісні соціальні зв`язки.

Разом з цим, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено належними доказами наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України відносно ОСОБА_2 , суд також констатує наявність ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений ОСОБА_2 , з метою уникнення покарання за вчинений злочин, знаходячись на волі може переховуватись від суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_2 є особою раніше засудженою за вчинення корисливих злочинів, судимості за які не зняті і не погашені у встановленому законом порядку, офіційно ніде не працевлаштований, у нього відсутні тісні соціальні зв`язки. Доводи захисника про наявність позитивної характеристики ОСОБА_2 за місцем проживання, наявність постійного місця проживання і міцних соціальних зв`язків належним чином не підтверджені.

Разом з цим, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено належними доказами наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Судом не встановлено інших обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраних обвинуваченим запобіжних заходів у виді тримання під вартою відпала.

Обраний відносно обох обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особам обвинувачених, а і характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя.

Суд також приймає до уваги практику Європейського Суду з прав людини, а саме рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, в якому зазначено, що продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості перевищує принцип поваги до особистості.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в подальшому, їх належить утримувати під вартою, обчислюючи продовження строку тримання під вартою з дня постановлення цієї ухвали.

Суд вважає, що обраний відносно кожного з обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особам обвинувачених, характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, не перешкоджає інтересам правосуддя.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тому, усвідомлюючи, що в разі визнання його винуватим, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі, він може з метою уникнення відбуття покарання переховуватись.

Обвинувачений ОСОБА_3 , маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, за сукупності життєвих обставин або скрутного матеріального становища може продовжити вчиняти корисливі злочини, тому ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, який полягає у можливому продовженні своєї злочинної діяльності та подальшому вчиненні кримінальних правопорушень, наявний та не відпав.

Разом з цим, судом не встановлено наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості інкримінованого йому діяння, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження і запобігання уникнення правосуддя, суд вважає доцільним продовжити строк домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 днів, що буде виправданим та відповідатиме Закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314, 331 ч.3 КПК України, суд,-

У х в а л и в:

Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Вільнянська УВП (№11)» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 травня 2020 року включно.

Обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Вільнянська УВП (№11)» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 травня 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 15 травня 2020 року включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_3 залишати житло за адресою: АДРЕСА_5 , цілодобово.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду.

Ухвала суду в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду І.П. Прінь