Постанова № 88251597, 17.03.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа №: 310/967/20

3/310/684/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2020 року м. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Дубровська Н.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Бердянським МВ УМВС України в Запорізькій області 15.07.1995, ідентифікаційний код ( НОМЕР_2 ),

за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

16.01.2020 ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки не цікавився здоров`ям сина, який перебував у реанімаційному, а згодом у педіатричному відділенні дитячої лікарні, чим порушив ст. 150 Сімейного кодексу України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєному правопорушенні не визнав та пояснив, що вночі 15 січня 2020 року у дитини піднялась температура, були судоми, вони з дружиною викликали швидку. У лікарні сина забрали у реанімацію, а дружину туди не пустили, а тому вони поїхали додому. Вранці 16 січня 2020 року він поїхав у село до своєї матері, був там цілий день, допомагав по господарству, дружина була вдома з іншими дітьми, повернувся додому близько 17 години. Йому телефонувала дружина, казала, що сина необхідно забрати з реанімації. До лікарні 16 січня 2020 року не їздив, з лікарями з приводу стану дитини не спілкувався. Дитину перевели з реанімаційного відділення до педіатричного відділення 16 січня 2020 року, з нею нікого не було, так як він допомагав своїй матері у селі, а дружина була вдома з іншими дітьми, яких ні з ким було залишити вдома. Не заперечував, що 15 січня 2020 року вони з дружиною вживали пиво, випили по 2 пляшки кожен. Свої провини у тому, що сталося не вбачає, вважає, що така ситуація склалася через конфлікт дружини з лікарями у приймальному відділенні.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що вона працює старшою медичною сестрою реанімаційного відділення дитячої лікарні. 15 січня 2020 року о 12 годині ночі дитину ОСОБА_2 доставили до лікарні швидкою допомогою, зі слів співробітників приймального відділення мама була випившою, не могла пояснити, що з дитиною, дитину помістили до реанімаційного відділення. 16 січня 2020 року близько 10-11 години вона особисто телефонувала мамі дитини, щоб вона прийшла за дитиною для переведення до педіатричного відділення, проте мама вела себе агресивно та повідомила, що не прийде так як їй необхідно забрати старшу дитину зі школи. Телефонувала два рази, але ніхто з батьків не з`явився до дитини, тому дитину переводили по акту як покинуту.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що працює старшою медичною сестрою педіатричного відділення дитячої лікарні. 16 січня 2020 року до педіатричного відділення з реанімації була переведена дитина ОСОБА_2 . З реанімації дитину ніхто з батьків не забрав, дитина була покинута, телефонували мамі, але остання слухавку не брала. Мама з`явилася у лікарні 17 січня 2020 року, батька не було. Увесь цей час дитина перебувала сама.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що працює інспектором ювенальної превенції Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області. 16 січня 2020 року до відділу надійшло повідомлення з лікарні про те, що у реанімаційному відділенні покинута батьками дитина. Проведеною перевіркою було встановлено, що ніхто з батьків не прийшов, щоб забрати дитину ОСОБА_2 з реанімаційного відділення дитячої лікарні для подальшого переведення до педіатричного відділення, а тому дитину переводили на підставі Акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в закладі охорони здоров`я. З родиною ОСОБА_6 була проведена профілактична робота, проведені бесіди з мамою та татом, з цією родиною така ситуація вперше, умови проживання родини задовільні.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що працює інспектором з ювенальної превенції відділу превенції Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області. У січні 2020 року до відділу поліції надійшло повідомлення з дитячої лікарні про те, що у реанімаційному відділенні перебуває дитина, батьки якої відмовилися прийти для переведення її до педіатричного відділення. Проведеною перевіркою було встановлено, що 15 січня 2020 року батьки ОСОБА_2 доставили його до дитячої лікарні, дитину було поміщено до реанімаційного відділення. Опитуванням медичного персоналу приймального відділення (лікарі, медичні сестри) встановлено, що батьки дитини перебували у стані алкогольного сп`яніння. 16 січня 2020 року з реанімаційного відділення телефонували матері ОСОБА_2 , щоб вона з`явилася для переведення дитини до педіатричного відділення, проте батьки відмовилися прибути у лікарню та і не прибули, у зв`язку з чим було складно Акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в закладі охорони здоров`я, який надав змогу перевести дитину до відділення педіатрії без присутності батьків.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , вивчивши матеріали справи про адміністративне порушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП і його вина повністю підтверджується витягом з журналу реєстрації заяв Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, Актом закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в закладі охорони здоров`я від 16 січня 2020 року, талоном до супровідного листка № 16107 від 15 січня 2020 року, поясненнями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , які пояснили, що 16 січня 2020 року а ні батько, а ні матір дитини ОСОБА_2 не прибули до реанімаційного відділення для її переведення до педіатричного відділення, та взагалі протягом дня не поцікавилися станом здоров`я їх сина, показами ОСОБА_1 , який пояснив, що 16 січня 2020 року він не прибув до лікарні, де перебував його син, так як допомагав своїй матері по господарству у селі, про стан здоров`я дитини з лікарями не спілкувався.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує положення ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи особу правопорушника, суд приходить до висновку про необхідність застосування стягнення у виді попередження.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП правопорушник зобов`язаний сплатити судовий збір.

Керуючись ст.ст. 40-1, 184 ч. 1, 213, 221, 283 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП, і піддати стягненню у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,4 грн., стягнувши суму за реквізитами: Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.

Строк пред`явлення до виконання – протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.М. Дубровська