Ухвала суду № 88250888, 17.03.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/1269/20

Провадження № 2/265/846/20

У Х В А Л А

про забезпечення позову

17 березня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Щербіна А.В., за участю секретаря судового засідання Головченко М.Ю.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Слащев А.Г., приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіна О.В., про визнання договору купівлі – продажу недійсним та витребування майна.

В обґрунтування вказаної заяви, остання зокрема зазначила, що спірним майном є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 яка належить Відповідачу 2 по справі. Не дивлячись на той факт, що квартира була в іпотеки, без її відома, не відповідно до Закону України «Про іпотеку» ця квартира була продана через довірену особу, про що подана позовна заява. Після того, як Заявниця висловила свій намір звернутися до суду за захистом своїх прав, 06.02.2020 року Відповідач 1 продав спірну квартиру ОСОБА_3 . На думку останньої, це говорить про те, що в будь який час квартира знову може бути продана для подальшого ускладнення виконання рішення суду. Посилаючись, зокрема на ст.149, 150 ЦПК України, просила суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених ч.5 цієї статті.

При цьому, ч.3 ст.153 ЦПК України передбачає, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, заслухавши представника Заявниці, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги та оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Частина 2 ст.149 ЦПК України передбачає, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пред`явлений позов про визнання недійсним договору купівлі – продажу квартири АДРЕСА_2 (надалі – спірна квартира), який було укладено 28.09.2018 року між ОСОБА_1 , від імені якої за довіреністю діяв ОСОБА_2 , від імені якого діяв ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Слащевим А.Г. та зареєстрований в реєстрі за №1924.

Крім того, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 пред`явлений позов про витребування на її користь квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Суд звертає увагу, що чинне цивільне законодавство України до способів захисту прав колишнього власника майна відносить пред`явлення відникаційного позову.

Так, захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені ст.388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача. Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 19.02.2020 року №200914159, власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі – продажу від 06.02.2020 року є ОСОБА_3 .

Частина 3 ст.150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, на думку суду, обраний ОСОБА_1 спосіб захисту порушеного права як витребування майна від добросовісного набувача ОСОБА_3 , в рамках вищевказаної позовної заяви відповідає вимогам закону.

Таким чином, суд робить висновок, що обраний ОСОБА_1 захід забезпечення позову у вигляді арешту спірної квартири, з урахуванням заявлених позовних вимог і складом учасників судового розгляду є співмірним із заявленими позивачем вимогами та забезпечить ефективне виконання рішення суду по цій справі, оскільки з наданих суду доказів вбачається, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновити порушені чи оспорювані прав Позивача.

В той же час, відповідно до ч.1 ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

При цьому, п.1 ч.3 ст.154 ЦПК України передбачає, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

В судовому засіданні, представник ОСОБА_1 – адвокат Бірюкова І.А. суду пояснила, що станом на 17.03.2020 року, ОСОБА_1 не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) на території України, оскільки ОСОБА_2 без згоди останньої, на підставі виданої нею довіреності, зняв її з реєстрації у спірній квартирі. Крім цього повідомила, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 , але на вказану квартиру відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області було накладено арешт в рамках цивільної справи №265/1564/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Судом встановлено, що відповідно ухвали Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 28.02.2020 року в рамках цивільної справи №265/1564/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 492576,13 грн., було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 .

Таким чином, суд робить висновок, що з метою забезпечення відшкодування збитків ОСОБА_3 , які можуть бути спричинені забезпеченням позову, оскільки підстави для витребування майна від останнього на підставі ст.388 ЦК України станом на 17.03.2020 року судом не встановлені, необхідно застосувати зустрічне забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів.

Відповідно до ч.5 ст.154 ЦПК України, розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Отже, суд робить висновок, що співмірним із заходом забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати ОСОБА_3 у зв`язку із забезпеченням позову може бути грошова сума необхідна для отримання професійної правової допомоги у розмірі 14550,00 грн., що дорівнює середній заробітній платі у професійній діяльності за один місяць за 2019 рік, оскільки відповідно до ч.2 ст.2010 ЦПК України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149 – 154 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити частково.

2. Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

3. Застосувати зустрічне забезпечення та запропонувати ОСОБА_1 протягом 10 (десяти) днів з дня постановлення цієї ухвали, внести на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі 14550 (чотирнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок за такими реквізитами: отримувач коштів - ТУ ДСА України в Донецькій області; код отримувача (ЄДРПОУ) - 26288796; банк отримувача - ДКСУ, м.Київ; номер рахунку (IBAN) - UA828201720355259003000011792.

* При внесенні депозиту під час заповнення платіжного документу в графі «призначення платежу» слід зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, П.І.Б. особи, щодо якої обрано запобіжний захід. Дана інформація необхідна для оперативного повернення застави у порядку, передбаченому чинним законодавством.

4. Роз`яснити, що особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

5. Примірник цієї ухвали направити для виконання до уповноваженого структурного підрозділу Маріупольської міської ради, а для відома – заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і які були ідентифіковані судом.

6. Ця ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

7. Ця ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Учасник справи, якому ця ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

8. Ця ухвала складена та підписана 17 березня 2020 року.

Суддя А.В. Щербіна