Рішення № 88250212, 10.03.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

10.03.2020 227/4447/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.

при секретарі Харьковій Л.М.

за участю заявниці ОСОБА_1

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Трофімчук Віталієм Вікторовичем, заінтересовані особи: Новодонецька селищна рада, ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, -

В С Т А Н О В И В:

До Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 , подана в її інтересах адвокатом Трофімчуком В.В., про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, в обґрунтування якої зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Заявниця зазначає, що є єдиною дитиною померлого ОСОБА_3 , інші спадкоємці за законом відсутні, але в той же час, у заявниці відсутні документи, що підтверджують родинні відносини між нею та померлим. Заявниця зазначає, що хоча в свідоцтві про її народження батьком зазначено ОСОБА_4 , але саме ОСОБА_3 є її батьком, а не зазначено про це в її свідоцтві про народження через те, її мати та ОСОБА_3 не перебували в зареєстрованому шлюбі на момент її народження. Окрім того, на момент народження заявниці ОСОБА_3 проходив військову службу, через що батьки не мали змоги подати спільну заяву про народження дитини та відомості по батька було внесено за вказівкою матері. Після закінчення військової служби ОСОБА_3 та мати заявниці ОСОБА_5 27.09.90 року уклали шлюб, мешкали разом, вели спільне господарство, спільно виховували свою дитину ОСОБА_6 . Весь час з моменту народження ОСОБА_6 . ОСОБА_3 визнавав доньку, займався її вихованням та утримання, жодного разу не виявивши сумніву в тому, що заявниця його донька. Заявниця зазначає, що факт родинних відносин з померлим ОСОБА_3 підтверджується також копією ордеру на право зайняття квартири, який було видано ОСОБА_3 , сім`я якого складається з 3 осіб, зокрема, ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_6 (донька). Заявниця також зазначила, що на сьогоднішній день має прізвище ОСОБА_7 в зв`язку із укладанням шлюбів. Враховуючи, що іншого способу встановлення родинних відносин, крім звернення до суду, не вбачається у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , з метою одержання заявницею права на спадкування, заявниця просить встановити факт родинних відносин, а саме факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник заявниці – адвокат Трофімчук В.В. в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду цивільної справи повідомлявся належним чином, жодних заяв або доказів поважності неявки до суду не подавав. Представник заінтересованої особи Новодонецької селищної ради в судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце розгляду цивільної справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься клопотання з проханням розглянути справу без його участі, рішення просить винести на розсуд суду.

Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні свою заяву підтримала, зазначивши, що все життя прожила зі своїм батьком ОСОБА_3 , проте жодних документів, які б підтверджували родинні відносини заявниці з її батьком, у неї не має. Факт родинних відносин можуть підтвердити лише свідки. Встановлення факту родинних відносин необхідне заявниці для того, щоб оформити свої спадкові права на квартиру.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , яку за клопотанням заявниці та її згодою, було допитано в судовому засіданні в якості свідка, суду пояснила, що у 1988 році вона народила доньку, яка є заявницею по справі. На час народження доньки вона в зареєстрованому шлюбі не перебувала. ОСОБА_2 стверджує, що батьком заявниці є ОСОБА_3 , який на момент народження дитини проходив військову службу, та після закінчення якої уклав шлюб із нею в 1990 році. Після цього, в 1997 році її родина отримала ордер на право зайняття квартири, в якій вона, заявниця та ОСОБА_3 проживали разом. ОСОБА_2 також зазначила, що сімейні відносини з чоловіком погіршилися, і в 2018 році шлюб було розірвано рішенням суду. Відповідаючи на запитання суду, ОСОБА_2 повідомила, що за весь час подружнього життя вона з чоловіком не зверталася до органів РАЦС для подання спільної заяви про реєстрацію дитини, оскільки жодного разу у ОСОБА_3 не виникало сумніву щодо походження доньки від нього.

Допитані за клопотанням заявниці в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_5 суду показали, що в 1988 році ОСОБА_9 народила доньку Віку, і на той момент не перебувала в шлюбі. Проте свідки запевнили суд, що батьком заявниці є саме ОСОБА_3 , який на момент народження доньки проходив військову службу і лише після повернення із армії, через деякий час, уклав шлюб з ОСОБА_9 . Майже все своє життя ОСОБА_3 прожив разом зі своєю дружиною та донькою, завжди визнавав доньку, займався її вихованням, дуже добре до неї ставився. Свідки зазначили, що померлий ОСОБА_3 не зареєстрував доньку на себе, оскільки ніколи не сумнівався в тому, що вона є його дитиною, інших дітей він не мав.

Суд, заслухавши заявницю, заінтересовану особу, допитавши свідків та дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин, виходячи з наступного.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30.03.1988 року Виконкомом Очеретинської сільської ради Олександрівського району, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , відповідний актовий запис № 11 від 30 березня 1988 року (а.с. 79).

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00025617150, сформованого 15 лютого 2020 року Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), відомості про батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , були записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 95).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що заявниця по справі народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , і її матір`ю є ОСОБА_5 , яка на момент народження дитини не перебувала в шлюбі, відомості про батька дитини внесені до актового запису про народження на підставі ст.135 СК України, тобто зі слів матері.

З матеріалів справи також вбачається, що 27.09.1990 року мати заявниці ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 27 вересня 1990 року Новодонецькою селищною радою м. Добропілля Донецької області, відповідний актовий запис № 42 від 27 вересня 1990 року (а.с. 80). Таким чином, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження зазначене заявницею про те, що на момент її народження ОСОБА_3 , якого заявниця вважає рідним батьком, проходив військову службу, що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_3 (а.с. 81-84)

Також знайшло своє підтвердження те, що заявниця, її мати та ОСОБА_3 дійсно проживали тривалий час в квартирі АДРЕСА_2 , яку ОСОБА_3 було надано в користування згідно ордера № 10, виданого виконавчим комітетом Новодонецької сел. ради народних депутатів м. Добропілля 31 липня 1997 року, копія якого мається в матеріалах справи. З наданої до суду копії ордера вбачається, що до складу сім`ї ОСОБА_3 входили також дружина – ОСОБА_2 та донька – ОСОБА_6 . (а.с. 85). Надана в користування квартира згодом була приватизована даними особами, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, виданого 02 червня 1998 року бюро з приватизації житла при Добропільському Управлінні соціальної сфери ГХК «Добропіллявугілля», згідно якої квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 (а.с. 86).

В матеріалах справи міститься копія довідки № 357, видана 14.02.2020 року ФО-П ОСОБА_10 , відповідно до якої за адресою: АДРЕСА_1 дійсно мешкав ОСОБА_3 , 1969 р.н., до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно копії депутатського акта, доданого до вказаної довідки, за вищезазначеною адресою дійсно був прописаний та проживав до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 1969 р.н. (а.с. 92). На момент смерті ОСОБА_3 разом з ним були зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією листа Новодонецької селищної ради від 02.10.2019 року (а.с. 92).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 02 вересня 2019 року Виконавчим комітетом Новодонецької селищної ради м. Добропілля (а.с. 78).

З матеріалів справи також вбачається, що прізвище заявниці було змінено з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 » внаслідок укладення нею шлюбу, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № НОМЕР_5 , сформованого 01 жовтня 2019 року Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с. 87).

Також з матеріалів справи вбачається, що внаслідок укладання заявницею другого шлюбу відбулася зміна її прізвища з « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_7 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданого 05 квітня 2017 року Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 172 від 05 квітня 2017 року (а.с.88).

Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

У відповідності до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Згідно зі ст.7 Конвенції про права дитини, яка ратифікована Верховною радою України 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Згідно п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Згідно із ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст.135 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів`при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Пленум Верховного Суду України в п. 1 5постанови N 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

Відповідно до ст.53 КпШС України (яка діяла на момент виникнення правовідносин), в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлено в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Як вбачається з матеріалів справи до народження заявниці по справі ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) разом не проживали та спільне господарство не вели, а стали проживати разом лише після повернення ОСОБА_2 із армії( звільнений в запас 07.11.1989 року) та укладання шлюбу 27.09.1990 року.

Окрім того, слід прийняти до уваги той факт, що більш ніж за 28 років спільного подружнього життя із матір`ю заявниці ОСОБА_3 так і не подав до органів реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання свого батьківства стосовно заявниці по справі.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що заявниця по справі, її мати та ОСОБА_3 після народження заявниці хоча і проживали тривалий час разом, тобто однією сім`єю, але зазначений факт спільного проживання однією сім`єю та послідуючі дії ОСОБА_3 щодо неподання заяви про визнання свого батьківства відносно заявниці протягом 28 років, не дають підстав для ствердження того, що ОСОБА_3 є рідним батьком заявниці по справі.

Заявницєю по справі не було надано інших доказів, які б підтвердили наявність крівного споріднення її та померлого ОСОБА_3 , з врахуванням того, що на сьогоднішній день, завдяки досягненням науки, існує можливість проведення генетичної експертизи між заявницею та іншими крівними родичами ОСОБА_3 , які на цей час є живими.

Суд також приймає до уваги той факт, що заяву про встановлення батьківства ОСОБА_3 відносно народженої ОСОБА_2 ( ОСОБА_5 ) доньки протягом тривалого часу за життя ОСОБА_3 не подавала ані мати дитини ОСОБА_15 , ані сама дитина- заявниця по справі, і заявниця звернулася із зазначеним питанням до суду лише після смерті ОСОБА_3 для встановлення можливості спадкувати майно, яке залишилося після його смерті.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів), як встановлено статтею 89 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що в судовому засіданні заявницею не було надано достатніх переконливих доказів батьківства ОСОБА_3 відносно заявниці, суд приходить до висновку про те, що не знайшов свого підтвердження факт родинних відносин між померлим ОСОБА_3 та заявницею ОСОБА_1 і відсутні підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 295, 315, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Трофімчук Віталієм Вікторовичем, заінтересовані особи: Новодонецька селищна рада, ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступну та резулятивну частини рішення було проголошено в судовому засіданні 10 березня 2020 року, повний текст рішення суду виготовлено 17 березня 2020 року.

Сторони по справі :

Заявниця – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання : АДРЕСА_3

Представник заявниці - ОСОБА_16 , АДРЕСА_4

Заінтересовані особи:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса проживання : АДРЕСА_3

Новодонецька селищна рада - Донецька область, м.Добропілля, смт.Новодонецьке, вул.Благовісна,3

Суддя В.В. Корнєєва

10.03.2020