Ухвала суду № 88250001, 16.03.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/2419/20

1-кс/219/604/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Бахмут

Слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Любчик О.В., за участю секретаря судового засідання Бібік Н.М., прокурора Медінцева С.Л., слідчого Ткаченка П.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Косинського В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Берлізова О.С., погодженого з прокурором Медінцевим С.Л., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 18.12.2008 року Київським районним судом м. Донецька за ст.ст. 185 ч.3, 187 ч.1, 187 ч.4, 70 ч.1 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 07.03.2017 Артемівським міськрайонний судом Донецької області за ч. 1,2, ст. 309, 70, 71 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

встановив:

у провадженні Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020050150000346 від 19 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

16 березня 2020 року старший слідчий СВ Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Берлізов О.С., за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, зберігання, придбання, збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, яке відноситься до категорії тяжкого злочину та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, стійких соціальних зв`язків не має, сім`ї не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності. ОСОБА_1 не працює, тобто не має постійного стабільного заробітку, знаходячись на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, існує ризик впливу з боку підозрюваного на оперативного покупця ОСОБА_2 , оскільки останній співпрацював з правоохоронними органами для викриття та доведення провини ОСОБА_1 та інших осіб у вчиненні кримінального правопорушення збут зброї та бойових припасів. Зметою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також, запобігання спробам незаконно впливу на свідків, переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, до ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому. Зазначив, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, на причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення вказує оперативний покупець та свідки. Просив не застосовувати як альтернативний запобіжний захід, заставу, оскільки злочин вчинено з корисливих мотивів.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував проти причетності до інкримінованого кримінального правопорушення, зазначив, що 4 рази збув зброю та боєприпаси свідку, заперечував, що діяв у складі злочинної групи. Просив застосувати відносно нього запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник Косинський В.І. заперечував проти застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки це провокація злочину, оскільки гроші для проведення негласних слідчих дій не виділялися органу досудового слідства, правоохоронці знали, що підозрюваний зберігає зброю та боєприпаси. Не вживали заходів щодо її вилучення, а навмисно чотири рази проводили закупівлю у підозрюваного. З урахуванням чого просив застосувати стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання.

Вислухавши учасників судового засідання та дослідивши клопотання з доданими матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Відомості до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, внесені 19 лютого 2020 року.

Як вбачається з клопотання, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він в період часу з квітня 2014 року по теперішній час у невстановленому в ході досудового розслідування місці, у невстановлений час, у невстановленої особи незаконно придбав вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини, які став зберігати за місцем свого мешкання та за місцем мешкання інших осіб на території Донецької області з метою подальшого збуту, тим самим здійснив незаконне придбання, зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Після чого, ОСОБА_1 з метою реалізації злочинного плану спрямованого на вчинення злочинів у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї та боєприпасів залучив до виконання кримінальних правопорушень своїх знайомих - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які надали свою добровільну згоду на скоєння злочинів у сфері незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами.

Відповідно до злочинного плану ОСОБА_1 при вчиненні злочинів керував діями інших, контролював підшукування покупців, сплату ними грошових коштів та отримання вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових речовин, а також розподіляв між членами злочинної групи отримані внаслідок вчинення злочинів грошові кошти, та зберігав за місцем свого мешкання, та місцями мешкання інших осіб підготовлені для продажу вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини, а також передавав їх останнім для подальшого збуту покупцям.

Розподіливши ролі ОСОБА_1 21.02.2020, о 17 год. 30 хв., знаходячись у лісосмузі в центральній частині м. Часів - Яр, Бахмутського району, Донецької області, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, а саме із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 зустрівся з громадянином ОСОБА_2 та з метою незаконного збагачення, виконуючи умови спільного злочинного плану, без передбаченого законом дозволу, всупереч положень Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622 (далі - Інструкції) та положенням Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII (далі - Переліку), усвідомлюючи, що відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дозвільну систему» від 12.10.1992 року № 576 (далі - Положення), вогнепальна зброя та бойові припаси до неї відносяться до предметів, на які поширюється дозвільна система, та право на володіння вогнепальною зброєю і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України, незаконно збув громадянину ОСОБА_2 вогнепальну зброю та бойові припаси, відповідно до висновку експерта № 2/2-60 від 25.02.2020 - автомат Калашнікова «АК-74» серійний номер « НОМЕР_1 », промислового виробництва (1987р.у.), придатний до стрільби, шістдесят патронів калібру 5,45*39 мм, які вироблені промисловим способом та придатні до стрільби, за що громадянин ОСОБА_2 передав особисто ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 23000 гривень, якими останній розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочину діяльність, ОСОБА_1 26.02.2020 року, приблизно о 14 год. 00 хв., знаходячись в смт. Майське, Костянтинівського району Донецької області, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, а саме із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 зустрівся з громадянином ОСОБА_2 та з метою незаконного збагачення, виконуючи умови спільного злочинного плану, без передбаченого законом дозволу, всупереч положень Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622 (далі - Інструкції) та положенням Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII (далі - Переліку), усвідомлюючи, що відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дозвільну систему» від 12.10.1992 року № 576 (далі - Положення), вогнепальна зброя та бойові припаси до неї відносяться до предметів, на які поширюється дозвільна система, та право на володіння вогнепальною зброєю і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України, незаконно збув громадянину ОСОБА_2 автомат Калашнікова «АК-74», гранату Ф1, два магазина до автомату Калашнікова «АК-74». Після цього, за вказівкою ОСОБА_1 прослідували до вул. Комунальна, 62 в м. Бахмут, де останній продовжуючи злочинний умисел, незаконно збув громадянину ОСОБА_2 70 патронів калібра 5.45 мм, за що громадянин ОСОБА_2 передав особисто ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 24000 гривень, однак залишився винним 10 000 гривен за придбання протитанкового гранатомету, які передав ОСОБА_1 03.03.2020 року. ОСОБА_1 отримавши грошові кошти в загальній сумі 34000 гривен, якими останній розпорядивсь на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 05.03.2020 року, приблизно о 17 год. 00 хв., знаходячись в м. Часів - Яр, Бахмутського району, Донецької області, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, а саме із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 зустрівся з громадянином ОСОБА_2 та з метою незаконного збагачення, виконуючи умови спільного злочинного плану, без передбаченого законом дозволу, всупереч положень Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622 (далі - Інструкції) та положенням Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII (далі - Переліку), усвідомлюючи, що відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дозвільну систему» від 12.10.1992 року № 576 (далі - Положення), вогнепальна зброя та бойові припаси до неї відносяться до предметів, на які поширюється дозвільна система, та право на володіння вогнепальною зброєю і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України, незаконно збув громадянину ОСОБА_2 7 магазинів до автомату Калашнікова «АК-74» та гранату для підствольного гранатомету. Після цього, за указівкою ОСОБА_1 прослідували до вул. Комунальна, 62 в м. Бахмут, де останній продовжуючи злочинний умисел, незаконно збув громадянину ОСОБА_2 277 патронів калібра 5.45 мм та ручний противотанковий гранатомет, за що громадянин ОСОБА_2 передав особисто ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 9900 гривень, якими останній розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 13.03.2020 року, приблизно о 20 год. 00 хв., знаходячись у м. Часів - Яр Бахмутського району Донецької області, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, а саме із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 зустрівся з громадянином ОСОБА_2 та з метою незаконного збагачення, виконуючи умови спільного злочинного плану, без передбаченого законом дозволу, всупереч положень Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622 (далі - Інструкції) та положенням Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII (далі - Переліку), усвідомлюючи, що відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дозвільну систему» від 12.10.1992 року № 576 (далі - Положення), вогнепальна зброя та бойові припаси до неї відносяться до предметів, на які поширюється дозвільна система, та право на володіння вогнепальною зброєю і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України, незаконно збув громадянину ОСОБА_2 вогнепальну зброю - автомат Калашнікова «АК-74», магазин до автомату ОСОБА_8 , та вибухову речовину-пластид, саморобний вибуховий пристрій, за що громадянин ОСОБА_2 передав особисто ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 52900 гривень, якими останній розпорядився на власний розсуд.

14 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне зберігання, придбання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, в межах даного кримінального провадження.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину доведена прокурором та підтверджується матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.03.2020, висновком експерта № 2/20 від 25.02.2020, протоколами огляду та вручення грошових купюр, призначених для проведення оперативної закупівлі від 21.02.2020, 26.02.2020, 03.03.2020, 05.03.2020, 13.03.2020, протоколами огляду покупця від 21.02.2020, 26.02.2020, 03.03.2020, 05.03.2020, 13.03.2020, протоколами добровільної видачі, вилучення та огляду придбаного товару від 21.02.2020, 26.02.2020, 05.03.2020, протоколами огляду транспортного засобу від 21.02.2020, 26.02.2020, 05.03.2020, 13.03.2020, протоколом огляду місця події від 13.03.2020, протоколами обшуку від 12.03.2020, 13.03.2020, 14.03.2020.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(c) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, n. 34).

Розумна підозра не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування. Стаття 5 § 1(c) навіть не передбачає, що поліція має одержати достатні докази для висунення обвинувачення як на час арешту, так і під час перебування апелянта під вартою (N.C. v. Italyof 11 January 2001, §45).

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Як зазначено у частині 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Слідчий суддя оцінює в сукупності усі наведені обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину щодо зберігання, придбання, збуту вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, із корисливих мотивів, вік та стан його здоров`я, який не одружений, не працює, раніше недноразово судимий, місце проживання зареєстровано у м. Донецьк, на тимчасово окупованій території.

Отже, ризик незаконно впливати на свідків, на думку слідчого судді, є цілком виправданим, оскільки вплив на яких можливий задля пом`якшення відповідальності у скоєному злочині, враховуючи попередню поведінку підозрюваного, спосіб та місце вчинення злочину, наслідки, які наступили, є наявні підстави вважати, що існує ризик, що перебуваючи на свободі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду з метою уникнення покарання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про доведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також про доведеність недостатності в даному випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Згідно положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що вказані висновки ЄСПЛ з урахуванням зазначених вище обставин кримінального провадження та особи ОСОБА_1 , об`єктивно свідчать про те, що більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не забезпечать запобігання встановлених ризиків, а також є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в триманні підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, зокрема: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та матеріальний стан підозрюваного, вважає, що застава у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та такий розмір не є завідомо непомірним для нього.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-194 КПК України слідчий суддя,

ухвалив:

клопотання задовольнити.

Застосувати запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» (Донецька область, м. Бахмут, вул. Ціолковського, буд. 4) строком на 60 (шістдесят) днів з 13 березня 2020 року по 11 травня 2020 року (20.44г.) включно.

Визначити заставу у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 126 120 (сто двадцять шість тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок, яка вноситься на рахунок Державної казначейської служби України, одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26288796, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача UA828201720355259003000011792).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатися з м. Часів-Яр, Бахмутського району Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Строк дії обов`язків, покладених судом - два місяця з дня внесення застави, який може бути продовжений.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а також буде вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області Медінцева С.Л.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя О.В.Любчик