Ухвала суду № 88249111, 13.03.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15452/19

1-кс/569/1473/20

УХВАЛА

13 березня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді Сидорука Є.І., при секретарі Григорчук В.М., з участю прокурора Матвійчук О.О., слідчого Міщук А.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника - адвоката Меркулова С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області капітана поліції Міщук А.Ю. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СУ ГУНП в Рівненській області капітан поліції Міщук А.Ю. звернулась до суду з вказаним клопотанням, погодженим прокурором прокуратури Рівненської області Матвійчук О.О. у якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_1 маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу – «бупренорфін», який відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, відноситься до наркотичного засобу, обіг якого обмежено, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15.02.1995, порушуючи вимоги «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009, порушуючи порядок, встановлений ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», діючи повторно, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, придбав наркотичний засіб – «бупренорфін» та зберігав при собі, з метою збуту, який 07 серпня 2019 року, близько 12 год. 30 хв., перебуваючи по вул. Дворецька в м. Рівне, незаконно збув, шляхом перекидання через паркан, на територію Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор», що знаходиться по вул. Дворецька, 116 в м. Рівне, а саме зі сторони Рівненського обласного протитуберкульозного диспансеру, у вигляді 25 таблеток круглої форми білого кольору у 5 фрагментах блістерів, які відповідно до висновку експерта № 2.1-813/19 від 11.09.2019, містять у своєму складі наркотичний засіб «бупренорфін», масою 0,0429 г, обіг якого обмежено, відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Крім того, 16 жовтня 2019 року, близько 15 год. 45 хв., ОСОБА_1 перебуваючи по вул. 16 липня, 38 в м. Рівне, в ході проведення оперативної закупки, незаконно збув покупцю ОСОБА_2 за грошові кошти в розмірі 750 гривень, у вигляді 5 таблеток круглої форми білого кольору у фрагменті блістеру, які відповідно до висновку експерта № 2.1-1091/19 від 08.11.2019, містять у своєму складі наркотичний засіб «бупренорфін», масою 0,0098 г, обіг якого обмежено, відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Також, 15 січня 2020 року, близько 11 год. 25 хв., ОСОБА_1 перебуваючи поблизу автовокзалу по вул. Базарна в м. Здолбунів Рівненської області, в ході проведення оперативної закупки, незаконно збув покупцю ОСОБА_2 за грошові кошти в розмірі 700 гривень, у вигляді 7 таблеток круглої форми білого кольору у двох фрагментах блістерів, які відповідно до висновку експерта № 2.1-135/20 від 27.02.2020, містять у своєму складі наркотичний засіб «бупренорфін», масою 0,0134 г, обіг якого обмежено, відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Окрім того, ОСОБА_1 , 14 січня 2020 року, близько 15 години 05 хвилин, перебуваючи у кімнаті прийому передач та посилок Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор», що знаходиться по вул. Дворецька, 116 в м. Рівне, передав ОСОБА_3 , разом з іншим одягом у вигляді передачі для ув`язненого ОСОБА_4 , який утримується в даній установі, який було виявлено при огляді вказаної передачі працівниками Рівненського СІЗО, у вигляді 4 таблеток круглої форми білого кольору, які відповідно до висновку експерта № 2.1-233/20 від 28.02.2020, містять у своєму складі наркотичний засіб «бупренорфін», масою 0,0077 г, обіг якого обмежено, відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Також, ОСОБА_1 , 21 лютого 2020 року, близько 14 години 30 хвилин, перебуваючи у кімнаті прийому передач та посилок Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор», що знаходиться по вул. Дворецька, 116 в м. Рівне, передала ОСОБА_5 , разом з іншими продуктами у вигляді передачі для свого ув`язненого сина ОСОБА_4 , який утримується в даній установі, який було виявлено при огляді вказаної передачі працівниками Рівненського СІЗО, у вигляді 4 таблеток круглої форми білого кольору в 4 фрагментах блістерів, обрізаних по формі таблеток, ззовні схожі на наркотичний засіб бупренорфін, обіг якого обмежено, відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Окрім цього, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу – «бупренорфін», діючи повторно, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, придбав чотири частини блістера «Бупренорфін» із вмістом 8 таблеток, ззовні схожі на наркотичний засіб бупренорфін, обіг якого обмежено відповідно до списку 1 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, шість частин білстера «Димедрол» із вмістом 15 таблеток, та шість таблеток невідомого походження та зберігав їх з метою збуту за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , до моменту проведення санціонованого обшуку працівниками поліції 12 березня 2020 року, розпочатого о 18.37 год., які в ході проведення обшуку були виявили та вилучені працівниками поліції.

12.03.2020 о 21 годині 51 хвилин у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 1 ст. 307 КК України, затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами, а саме: протоколами оглядів місця події; заявами; протоколами вилучення; висновками експертів; протоколами допитів осіб, щодо яких здійснюються заходи безпеки; протоколами допиту свідків та протоколом проведення впізнання особи за фотознімками; протоколом обшуку та іншими матеріалами кримінального провадження.

За таких умов, з точки зору достатності та взаємозв`язку обставин справи слід зазначити, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Разом з тим, на підставі п. 1 ч. 3 ст.199 КПК України, слід зазначити обставини, які свідчать про те, що наявні ризики, які виправдовють тримання під вартою ОСОБА_1 , а саме, необхідністю запобігти спробам останнього: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Обґрунтування ризику: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду - являється те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років із конфіскацією майна, а іншого більш м`якого покарання санкцією цієї статті КК України не передбачено.

Також, 27.12.2017 ОСОБА_1 був засуджений Рівненським міським судом за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку 1 рік, тому на даний час має не зняту та не погашену судимість, в установленому законом порядку.

У зв`язку із покаранням, яке загрожує підозрюваному за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, відсутність стримуючих факторів (неодружений), дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а тому лише перебування останнього в слідчому ізоляторі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Застосування цілодобового домашнього арешту не зможе забезпечити дотримання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.

Обґрунтування ризику: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, - являється те, що ОСОБА_1 займається злочинною діяльністю протягом тривалого часу, а вчинення злочинів є основним джерелом доходу для нього та вчинивши один злочин, будь-яких висновків для себе не робить. Вказаний фактор свідчить про те, що він перебуваючи на волі буде продовжувати злочинну діяльність.

Також, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконного впливати на свідків та інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні з якими він є знайомий, а тому не виключається можливість незаконного впливу на них.

Відсутність офіційного працевлаштування та постійних доходів дає підстави вважати про те, що грошові кошти на проживання ОСОБА_1 отримує шляхом вчинення злочинів.

При з`ясуванні обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, слід врахувати при застосуванні ОСОБА_1 запобіжного заходу:

- наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним вищевказаних кримінальних правопорушень;

- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчинення кримінальних правопорушень,передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а саме передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, та відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжкими злочинами;

- вік та стан здоров`я підозрюваного, який являється працездатною та здоровою особою, що дозволяє утримування його в умовах слідчого ізолятора;

- слабкість соціальних зв`язків підозрюваного, в місці його постійного проживання;

З огляду на вказані обставини, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_1 , які зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов`язки, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, окрім як тримання під вартою - неможливе.

При цьому орган досудового розслідування враховує те, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_1 , які зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов`язки, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, а саме таких, як особисте зобов`язання та/або домашній арешт неможливо у зв`язку з тим, що останній, діючи умисно, вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії тяжких злочинів,

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали з викладених у ньому підстав, просили його задоволити.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою, просять обрати запобіжний захід непов`язаний з позбавленням волі, оскільки він ніяким чином не перешкоджає органу досудового розслідування, дає показання, щиро розкаюється у скоєному.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши представлені матеріали клопотання, які не містять в собі жодних даних які б доводили обставини, що свідчили про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий, прокурор та недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для забезпечення ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Рівненськй області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019180010004855 від 08.08.2019, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309. ч. 1 ст. 307 КК України.

13 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Так, відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Однак на думку слідчого судді, слідчим та прокурором в судовому засіданні не обґрунтовано наявність в діях та поведінці ОСОБА_1 достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.

Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Узагальнююче визначення «обґрунтованість підозри» у вчиненні кримінального правопорушення, доведення якої, як одного з трьох обов`язкових елементів, визначених КПК України для можливості взагалі обрання запобіжного заходу, покладено на прокурора, сформульовано у правових позиціях Європейського суду з прав людини.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вказано, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ в даному рішенні наголошує, що вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.

Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов`язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» №41088/05, рішення від 11 липня 2006 року – «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу».

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

Слідчим та прокурором також не надано жодних документів які б, підтверджували твердження того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Як встановлено в ході судового розгляду, доказів щодо впливу на свідків та інших підозрюваних з боку підозрюваного ОСОБА_1 та вчинення інших кримінальних правопорушень не надано. Що стосується ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, то суд вважає, що вказаний ризик також безпідставний, оскільки немає жодних переконливих доказів, що підозрюваний може ухилитися від слідства та суду.

Окрім того встановлено, що підозрюваний тісно співпрацює з органом досудового розслідування, має постійне місце проживання, де проживає з батьками які є пенсіонерами, також має на своєму утриманні малолітню доньку, окрім того має тяжке захворювання, яке потребує тривалого лікування, та щоденно отримує наркотичні засоби «Бупренорфін» згідно листка призначень лікаря нарколога. Інших вагомих ризиків, для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим та прокурором не наведено.

Про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, визначених слідчим у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, його стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи, слідчий суддя вважає, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обовязки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області капітана поліції Міщук А.Ю. - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, до 11 травня 2020 року.

Заборонити ОСОБА_1 цілодобово залишати житло, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді цілодбового арешту рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 19 год 05 хв 12 березня 2020 року.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати на виконання СУ ГУНП в Рівненській області.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обовязки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду,

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого;

- повідомляти слідчого про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали та термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 11 травня 2020 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрюваний ОСОБА_1 негайно доставляється до місця проживання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Є.І. Сидорук