Ухвала суду № 88248868, 11.03.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.03.2020 Справа № 554/1477/20

Провадження № 1-кс/554/3356/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В.,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП України в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Мандик О.В., в рамках кримінального провадження № 12020170040000293 від 29.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України про арешт майна -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого посилається на наступне, досудовим розслідуванням встановлено, що 29.01.2020 року до Полтавського ВП ГУНПУ в Полтавській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що гр. ОСОБА_2 та гр.. ОСОБА_3 шляхом підробки документу придбали частину земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , розміром близько 0, 0262 га, що відноситься до земель Полтавської міської ради та межує з земельною ділянкою по АДРЕСА_2 10 та знаходиться у володінні ЖЕП «Будівельник».

Обставини справи: ОСОБА_1 , потерпілий, являється власником ѕ частини житлового будинку з частиною надвірних споруд, що знаходяться в АДРЕСА_2 на земельній ділянці 797 метрів кв з кадастровим номером 5310136400:14:006:0073. Суміжними землекористувачами по зазначеній земельній ділянці, за адресою АДРЕСА_2 , являються ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . З часу створення об`єкту житлового будинку в АДРЕСА_2 згідно рішення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради земля виділялася власникам у розмірі 624 кв.м..

По земельній ділянці площею 0, 0262 га, яка перебувала у користуванні ЖЕП «Будівельник» та належить Полтавській міській раді, у встановленому порядку з усіма необхідними погодженнями прокладено каналізаційну мережу до будинку, який належить потерпілому. Дана земельна ділянка розміщалася між гаражами, що по АДРЕСА_1 житловим будинком АДРЕСА_2 , власниками якого і являються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Потерпілому ОСОБА_1 випадково стало відомо про намір ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відчужити належні їм будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , проте розмір земельної ділянки з невідомих причин збільшився з 624 кв.м. до 0,0862 га, включивши в себе частину земельної ділянки розміром 0,0262 га, яка повинна перебувати в розпорядженні Полтавської міської ради та через яку проходить каналізаційна мережа для будинку АДРЕСА_2 .

Як виявилось, земельна ділянка кадастровий номер 5310136400:14:006:0187, розміром 0,0862 га була передана Поповій ОСОБА_4 .О ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у спільну сумісну власність згідно рішення Київської районної у м. Полтаві ради. Проте показати технічну документацію на підставі якої було прийнято відповідне рішення, в тому числі обов`язковий акт узгодження меж земельної ділянки, який, зокрема, підписується суміжними землеволодільцями і підписувався ОСОБА_1 – ОСОБА_3 відмовилася.

Підставою вважати, що земельна ділянка розміром 0,0862 га отримана ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом подачі підробленого акту прийому передачі межових знаків на зберігання від 23.07.2015 року є твердження потерпілого ОСОБА_1 , про те, що він не підписував вказаний акт у 2015 році з розміром земельної ділянки – 0, 0862. З його слів, у акті зазначалася інша площа, а саме 0.0624 га, а також те, що у своєму листі-відповіді, наданому потерпілому, НВ ТОВ «ІНТЕРАГРОЦЕНТР» від 28 січня 2020 року № 14 з додатком - копією акту про прийомку-передачу межових знаків на зберігання від 23 07.2015 року, де в графі 5. Межі земельної ділянки за кадастровим номером 5310136400:14:006:0187, яка рахується в АДРЕСА_2 вбачається ймовірність підробки значення площі земельної ділянки.

Разом з тим, порушуються права ОСОБА_1 та членів його сім`ї, які мешкають за адресою АДРЕСА_2 , адже по вказаній земельній ділянці розміром 0, 0262 га прокладена мережа водовідведення та водопостачання, через яку вони можуть реалізувати свої основні фізичні та побутові потреби. Належність цієї частини землі іншій особі на приватній власності суттєво ускладнює та чи не унеможливлює реалізацію ними своїх законних прав.

21.02.2020 року слідчим винесена постанова про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:14:006:0187.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Володілець майна в судове засідання не з`явився.

Клопотання розглянуто за відсутності володільця майна.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

На підставі викладено слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на майно.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП України в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Мандик О.В. – задовольнити

Накласти заборону (арешт) на відчудження та розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 5310136400:14:006:0187, площею 0,0862 га за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя Н.В.Тімошенко