Ухвала суду № 88247618, 15.03.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4223/20

1-кс/569/1481/20

УХВАЛА

15 березня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі

слідчого судді Головчака М.М.,

з участю секретаря Муляр О.М.,

прокурора Костюка О.В.,

слідчих Трубка В.В., Харкевича А.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

та його захисника адвоката Пашкевич І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання начальника відділення СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області майора поліції Трубки В.В., яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Костюком О.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Бабин, Гощанського району Рівненської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , одруженого, не судимого, працюючого головним державним інспектором відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в:

До Рівненського міського суду надійшло клопотання начальника відділення СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області майора поліції Трубки В.В., яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Костюком О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що 14 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке вчинене за наступних обставин.

Наказом в.о. начальника Управління Держпраці у Рівненській області за №02-к/тр від 02.06.2015 ОСОБА_1 переведений з Територіальної державної інспекції з питань праці у Рівненській області на посаду головного державного інспектора відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області.

Відповідно до Посадової інструкції головного державного інспектора відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів головний державний інспектор безпосередньо підпорядковується начальнику відділу.

З метою виконання завдань, які стоять перед Управлінням та відділом головний державний інспектор: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування; законодавства про зайнятість та працевлаштування людей з інвалідністю; законодавства з питань праці неповнолітніх; законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; видає в установленому порядку юридичним особам та фізичним особам, які використовують найману працю, обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції відділу та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства; у випадках передбачених законодавством, складає протоколи про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення згідно із законодавством; виконує усні та письмові доручення начальника відділу, його заступника, а також начальника Управління та його заступників, здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладенні на відділ, Управління, а отже виконує функції представника влади та наділений організаційно-розпорядчими обов`язками, тому відповідно до примітки 1 ст.364 КК України є службовою особою.

На початку січня 2020 року у ОСОБА_2 , у зв`язку із здійсненням підприємницької діяльності, виникла необхідність на отримання дозвільних документів на проведення робіт з підвищеною небезпекою та використання обладнання на АЗС на території м. Рівне. На початку січня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи на території по вул. Млинівська, 14 в м. Рівне, дізнавшись від ОСОБА_2 про необхідність виготовлення дозвільних документів, керуючись злочинним наміром направленим на одержання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_2 про можливість організувати зустріч з службовими особами Управління Держпраці Рівненської області, до повноважень яких входить вирішення питань щодо виготовлення дозвільних документів.

На початку січня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 організував зустріч ОСОБА_2 з головним державним інспектором відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_1 по вул. Крейдяній в м.Рівне. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_1 , використовуючи свої службові повноваження, з метою незаконного збагачення, діючи за попередньою змовою із заступником начальника відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , який не є службовою особою, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_2 про необхідність сплати йому та ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 200000 гривень за сприяння у виготовленні дозволу на виконання робіт з підвищеної небезпеки та дозволу експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки.

Не бажаючи настання для себе негативних наслідків у вигляді неможливості здійснення підприємницької діяльності, розуміючи, що в разі не передання грошових коштів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 останні можуть створити перешкоди у виготовленні дозвільних документів та подальшого здійснення законної господарської діяльності, ОСОБА_2 був змушений погодитись на передачу грошових коштів в сумі 200000 гривень.

В середині січня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 з метою сприяння ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в одержанні неправомірної вигоди, організував зустріч ОСОБА_2 з головним державним інспектором відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 .

Під час вказаної зустрічі, в середині січня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, головний державний інспектор відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_1 , перебуваючи по вул. Дворецькій, 93 в м.Рівне, діючи за попередньою змовою із заступником начальника відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , який не є службовою особою, керуючись єдиним злочинним умислом на одержання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, за погодженням та вказівкою ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_2 частину неправомірної вигоди в сумі 50000 гривень за сприяння у виготовленні дозволу на виконання робіт з підвищеної небезпеки та дозволу експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки.

14.02.2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 з метою сприяння ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в одержанні неправомірної вигоди, організував зустріч ОСОБА_2 з головним державним інспектором відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 .

Під час вказаної зустрічі 14.02.2020 року, близько 13 год., головний державний інспектор відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_1 , перебуваючи по вул. Млинівська, 14 в м.Рівне, діючи за попередньою змовою із заступником начальника відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , який не є службовою особою, керуючись єдиним злочинним умислом на одержання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, за погодженням та вказівкою ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_2 частину неправомірної вигоди в сумі 50000 гривень за сприяння у виготовленні дозволу на виконання робіт з підвищеної небезпеки та дозволу експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки.

13.03.2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 з метою сприяння ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в одержанні неправомірної вигоди, організував зустріч ОСОБА_2 з головним державним інспектором відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 .

Під час вказаної зустрічі, 13.03.2020 року, близько 10 год. 40 хв. головний державний інспектор відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_1 , перебуваючи по вул. Млинівська, 14 в м. Рівне, діючи за попередньою змовою із заступником начальника відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , який не є службовою особою, керуючись єдиним злочинним умислом на одержання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, за погодженням та вказівкою ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_2 частину неправомірної вигоди в сумі 100000 гривень за сприяння у виготовленні дозволу на виконання робіт з підвищеної небезпеки та дозволу експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний враховуючи тяжкість злочину буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, він знайомий із свідками, тому є ризик впливу на них.

В судовому засіданні прокурор та слідчі клопотання підтримали та просили застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою із застосування розміру застави – 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян. Підозра,пред`явлена ОСОБА_1 , підтверджена доказами, наявними в матеріалах клопотання, зокрема протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 30.01.2020. Санкція статті, за якою підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна. Застосування більш м`яких запобіжних заходів, з врахуванням санкції статті, за якою підозрюється ОСОБА_1 , не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_1 вказав, що пред"явлена підозра за ч. 3 ст. 368 КК України необґрунтована, грошові кошти він не отримував і заперечує будь-яку участь у вчиненні вказаного злочину. Вказав, що не особою, яка за своїми посадовими обов"язками вправі була видавати будь-які дозвільні документи ОСОБА_2 , тому заперечує пред"явлену підозру за ч.3 ст.368 КК України.

Його захисник адвокат Пашкевич І.А. просила також врахувати відсутність пред`явлених стороною обвинувачення ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків, що доказами, наявними в матеріалах справи не доведено. Він одружений, має сім"ю, постійне місце проживання, міцні соціальні зв"язки, тому просили застосувати цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю.

Вказали, що тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, і його застосування не підтверджено обґрунтованою підозрою та будь-якими ризиками.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Слідчим відділом Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесене 16.01.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020181010000004 від 16.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_1 , передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

При цьому суд відмічає наявність у підозрюваного постійного місця проживання, сімейний стан, міцні соціальні зв"язки, відсутність судимості.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, суд вважає, що дані ризики є цілком обґрунтованими.

Ризик переховування від правосуддя суд оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п"яти до десяти років з конфіскацією майна). До того ж звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення цього злочину КК не передбачено (статті 69, 75 КК).

Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, суд враховує посаду, яку обіймає ОСОБА_1 , і цей ризик є цілком імовірним для можливості у підозрюваного впливати на цих свідків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 пункту 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Отже, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують Суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Як вже зазначалось судом, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, тому з врахуванням досліджених судом обставин у своїй сукупності вважає, що саме така застава здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання начальника відділення СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області майора поліції Трубки В.В., яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Костюком О.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання - 13 березня 2020 року.

Строк дії ухвали визначити до 11 травня 2020 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на : отримувач коштів: ТУ ДСА в Рівненській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26259988, IBAN №UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

-не відлучатися з Рівненської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом,у разі внесення застави визначити до 11 травня 2020 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку,який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов"язаний виконувати покладені на нього обов"язки, пов"язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Рівненського міського суду М.М.Головчак