Рішення № 88245943, 16.03.2020, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/272/2020

130/70/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2020 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

за участі секретаря Даніловської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача Гребенюк О.С. звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.06.2012 у розмірі 15361,37 грн. станом на 28.11.2019 та судові витрати у розмірі 2102 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що свої зобов`язання за договором №б/н від 19.06.2012 позивач виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також іншими витратами відповідно до договору та станом на 28.11.2019 має заборгованість за кредитним договором. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк».

Представник позивача Гребенюк О ОСОБА_2 С. в поданих до суду клопотаннях просив суд розглянути позов до ОСОБА_1 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 16.01.2020 відкрито провадження по справі та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачу ОСОБА_1 за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі надіслано копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. На адресу суду повернувся конверт з надісланими документами із відміткою причини повернення «адресат відсутній». Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленою про розгляд справи судом, клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надала.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, клопотань сторін проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не подано.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні установлено, що 19.06.2012 відповідач заповнила анкету-заяву, в якій вказала, що ознайомившись з "Умовами та Правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", просить відкрити їй рахунок в АТ КБ "Приватбанк" та надати їй вказані в заяві банківські послуги (а.с.22).

Як встановлено з розрахунку, який був наданий позивачем відсоткова ставка за договором кредиту в період з 19.06.2012 по 31.12.2012 складала 36 %, з 01.01.2013 по 29.08.2014 складала 30%, з 01.09.2014 по 31.03.2015 складала 34,8 %, з 01.04.2015 по 31.05.2015 складала 43,2 %. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за вищезазначеним договором станом на 28.11.2019 виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 9633,99 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно зі статтею 625 ЦК України в сумі 1305,98 грн., заборгованість за пенею в сумі 3212,72 грн., заборгованість за штрафами в сумі 1207,68 грн., а всього 15361,37 грн. (а.с.7-21).

До позову позивачем додано Умови та правила надання банківських послуг (а.с.24-40).

Згідно з пунктом 1.1.2.2.1 Клієнт користується правами, визначеними для клієнта цим розділом Умов та Правил, та розділом Умов та Правил про надання відповідної послуги, до якого клієнт приєднався шляхом підписання заяви про приєднання.

Відповідно до пункту 1.1.3.1.5 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт доручає банку списувати кошти з рахунків клієнта в межах сум, що підлягають сплаті банку за договором, у разі настання термінів платежів, а також списувати кошти з рахунка у разі настання термінів платежів за іншими договорами клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання) у межах платіжного ліміта рахунка.

Відповідно до пункту 2.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг банк за наявності вільних грошових коштів та на підставі аналізу кредитоспроможності клієнта надає йому споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі на умовах, встановлених договором.

Згідно з пунктом 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг мета кредиту - споживчі цілі.

Відповідно до пункту 2.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг кредит надається шляхом встановлення банком кредитного ліміту на рахунку клієнта на підставі аналізу кредитоспроможності клієнта з урахуванням законодавства та внутрішньобанківських документів.

Згідно з пунктом 2.1.1.3.1 Умов та правил надання банківських послуг сторони на підставі статей 1048, 1054, 1056-1 ЦК України визначили цим договором розмір та порядок погашення кредиту, сплати процентів.

Відповідно до пункту 2.1.1.3.5 сторони узгодили, що в разі порушення клієнтом зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180 днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі статей 212, 611, 651 ЦК України терміном повернення кредиту встановлюється 180-ий день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту.

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як вбачається з матеріалів справи у заяві позичальника від 19.06.2012 відсутні умови договору про встановлення відповідачу кредитного ліміту, певної процентної ставки за користування кредитними коштами, відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру (а.с.22).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути заборгованість за процентами, що були нараховані відповідно до статті 625 ЦК України, за пенею, а також за штрафами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 19.06.2012, посилався на Умови та правила надання банківських послуг як невід`ємної частини спірного договору та Тарифи обслуговування кредитних карт "Універсальна".

Представник позивача не надав доказів на підтвердження, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. З наданого представником позивача розрахунку не зрозуміло, яким чином здійснювалося нарахування відсотків відповідно до статті 625 ЦК України в сумі 1305,98 грн.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (16 червня 2012 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (10 січня 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві конкретної домовленості сторін про сплату визначеного розміру відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Великою Палатою Верховного Суду 3 липня 2019 року у справі №342/180/17 винесена постанова про застосування норм права у подібних правовідносинах, якою суд керується при вирішенні даної справи.

У вищезазначеній Постанові Великої Палати Верховного Суду вказано на те, що з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту. Підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем, позивач дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягнення 1318 грн. в рахунок компенсації сплаченого судового збору, розрахованого пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570 ) заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.06.2012 станом на 28.11.2019 в розмірі 9 633 ( дев`ять тисяч шістсот тридцять три ) грн. 99 коп., а також судові витрати в розмірі 1318 ( одна тисяча триста вісімнадцять ) грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою згодою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя