Ухвала суду № 88245938, 17.03.2020, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/81/2020

131/926/19

У Х В А Л А

Іменем України

17.03.2020 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Верніка В.М.

суддів - Заярного А.М., Сенько Л.Ю.

при секретарі - Яковець К.В.

за участю сторін кримінального провадження:

- прокурора Струся Ю.О.,

- обвинуваченого ОСОБА_1 ,

- захисника Вдовиченка В.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Жмеринка в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12012010150000025 від 24.11.2012 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Леухи Іллінецького району Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою вищою освітою, не працюючого, розлученого, військовозобов`язаного, раніше не судимого,

- за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.5 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2019 року з Вінницького апеляційного суду до Жмеринського міськрайонного суду в порядку визначення підсудності, передбаченому ст.34 КПК України, надійшло клопотання начальника Іллінецького відділу Немирівської місцевої прокуратури Струся О.Ю. у кримінальному провадженні №12012010150000025 про звільнення підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи призначеним кладовщиком-заправником відповідно до наказу міжрайонного пересувного будівельно- монтажного орендного підприємства №5 від 22.06.1995 року №67 та головним механіком відповідно до наказу ВАТ "Іллінецьке ПБМП №5" (наразі ПАТ "Іллінецьке ПБМП №5") від 26.06.1998 року №67, являвся матеріально-відповідальною особою за ввірені йому товарно- матеріальні та матеріальні цінності, згідно договору про матеріальну відповідальність від 20.07.1995 року. Працюючи з 22.06.1995 року на посаді кладовщика-заправника та за сумісництвом завідуючим складом паливно-мастильних матеріалів у ВАТ "Ілінецьке ПБМП-5", а в період з 16.06.1998 року на посаді головного механіка у вказаному товаристві, та маючи умисел на розтрату майна в особливо великих розмірах, в період часу з 22.06.1995 року до 06.03.2000 року ОСОБА_1 здійснив розтрату дизельного палива у кількості 27480 літрів; борошна вищого ґатунку масою 100 кг. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 11.07.2019 року №4877-4883/18-21 станом на 06.03.2000 року ринкова вартість 1 л. дизельного палива могла складати 2,90 грн., а ринкова вартість 1 кг. борошна вищого ґатунку станом на 06.03.2000 року могла складати 1,66 грн. ОСОБА_1 вчинив розтрату ввіреного йому майна: дизельного палива в кількості 27480 л. по ціні 2,90 грн. за 1 л. на суму 79692 грн., борошна вищого ґатунку в кількості 100 кг. по ціні 1,66 грн. за 1 кг. на суму 166 грн. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 завдав матеріального збитку ВАТ "Іллінецьке ПБМП №5", код ЄДРПОУ 01350937, на загальну суму 79858 грн.

ОСОБА_1 17.07.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Вина ОСОБА_1 повністю доводиться у даному злочині зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема поясненнями підозрюваного ОСОБА_1 , поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та іншими письмовими доказами.

Посилаючись на обставини того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є особливо тяжким злочином, що був вчинений в період часу з 22.06.1995 року до 06.03.2000 року, а тому з часу його вчинення минуло більше ніж п`ятнадцять років, прокурор з визначених законом підстав просив звільниит ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

В підготовче судове засідання не з`явився за викликом представник потерпілого ПАТ "Іллінецьке ПБМП №5", який подав до суду заяву, вказавши про відсутність заперечень щодо задоволення клопотання прокурора, яке просив розглянути без його участі, проти чого не заперечили інші учасники провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Струсь О.Ю. підтримав своє клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням строків давності у відповідності до вимог ст.49 КК України. Пояснив, що злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 вчинив в період 22.06.1995 до 06.03.2000 року, строки давності притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності тривалістю п`ятнадцять років сплили, отримано згоду підозрюваного, з`ясовано думку потерпілої сторони. Вказав, що досудове розслідування даного кримінального провадженя було розпочато 30.01.2001 року, а повідомлення ОСОБА_1 , про підозру оголошено 17.07.2019 року у зв`язку із здійсненням розшуку останнього до вказаного часу.

Підозрюваний ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та розкаявся, просив суд закрити провадження в справі у зв`язку із закінченням строків давності. Підтвердив добровільність власної згоди на звільнення його від кримінальної відповідальності з заявлених прокурором підстав також після роз`яснень суду стосовно нереабілітуючих підстав закриття кримінального провадження.

Захисник Вдовиченко В.І. просив звільнити підозрюваного ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, оскільки закінчилися строки давності та його підзахисний висловив власну згоду на це.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження №12012010150000025 від 24.11.2012 року відносно ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, зокрема у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Факт вчинення в період 22.06.1995 року до 06.03.2000 року ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, про підозру у вчиненні якого йому 17.07.2019 року, підтверджується матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.11.2012 року за №12012010150000025, висновком експерта, показаннями підозрюваного, представника потерпілого, свідків та іншими матеріалами.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України, відповідно до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, оскільки передбачає основне покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до положень ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ятнадцять років у разі вчинення злочину особливо тяжкого злочину.

Згідно вимог ч.2 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

У відповідності до ч.3 ст.26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.288 КПК України розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею.

З наданих суду матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування мали місце обставини, передбачені ч.2 ст. 49 КК України, для зупинення перебігу строків давності, оскільки органом досудового розслідування здійснювались розшукові заходи щодо підозрюваного ОСОБА_1 , який постановою слідчого СВ Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області від 27.03.2001 року оголошувався у розшук, та місцезнаходження підозрюваного було встановлено 03.07.2019 року.

Разом з тим, незалежно від переривання строків давності, з останньої дати терміну вчинення кримінального равопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 , тобто з 06.03.2000 року наразі минуло п`ятнадцять років, тобто сплив максимальний строк, яким законом про кримінальну відповідальність обмежено звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадку саме переривання строків давності.

Водночас перешкод для незастосування давності, що передбачені ч.5 ст.49 КК України, а саме неможжливості застосування давності у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 цього Кодексу, у даному випадку не встановлені. Також відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 вчинив новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин, а відтак немає підстав переривання перебігу давності та їх нового обчислення у відповідності до вимог ч.3 ст.49 КК України.

Таким чином, приймаючи до уваги, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України, про підозру у вчиненні якого оголошено ОСОБА_1 , останнім було вчинено в період з 22.06.1995 року до 06.03.2000 року, на час надходження клопотання до суду минуло понад п`ятнадцять років, суд вважає, що строк давності стосовно притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності закінчився, останній особисто та добровільно не заперечував проти його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, вказавши, що наслідки прийняття такого рішення йому зрозумілі, обставин чого визначають встановлену законом сукупність умов звільнення підозрюваного ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з вказаних підстав, а тому суд вважає, що заявлене прокурором клопотання є обгрунтованим та підлягає задоволенню задовольнити.

З урахуванням звільнення підозрюваного ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, кримінальне провадження підлягає закриттю, процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 1099 грн. (а.к.п.186) слід віднести на рахунок держави, речові докази у виді письмових документів, що вилучались в ході досудового розслідування, слід залишити в матеріалах кримінального провадження, які наразі долучені до судового провадження.

Враховуючи викладене, відповідно до ст.49 КК України, керуючись ст. 284, 314, 371 КПК України, суд -

УХВАЛИВ

Клопотання прокурора задоволити.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.191 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.11.2012 року за №12012010150000025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 1099 гривень віднести на рахунок держави.

Письмові докази залишити в матеріалах кримінального провадження.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд .

Головуючий

Судді