Рішення № 8824551, 02.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.10                                                                                 Справа № 8/37пд

За позовом Комунального підприємства «Алчевське житлово-експлуатаційне об’єднання», м. Алчевськ Луганської області,

до Українсько-Шведського товариства з обмеженою відповідальністю «Сана», м. Алчевськ Луганської області, -

про стягнення 39422 грн. 64 коп., розірвання договорів та зобов’язання виконати певні дії.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Пасічник О.Ю. - представник за довіреністю № 8 від 05.01.2010 року;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про:

стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.11.2008 року по 21.12.2009 року у сумі 39422,64 грн., нарахованої у зв’язку з неналежним виконанням з боку відповідача умов договорів №87 та №88-48п/07, укладених між сторонами 25.06.07 року, а також судових витрат;

розірвання договорів: оренди нежитлових приміщень №88-48п/07 від 25.06.2007 року - згідно з п. 2 ст. 651 ЦКУ та п. 11.8 цього договору; про участь суб’єкта підприємницької діяльності у витратах з утримання будинку, прибудинкової території №87 від 25.06.2007 згідно з п. 2 ст. 651 ЦКУ та п. 6.3 вищевказаного договору;

          примусове виселення відповідача з займаного ним приміщення, розташованого за адресою: м. Алчевськ, вул. Гмирі, 16, - згідно п. 11.8 договору оренди №88-48п/07 від 25.06.2007 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 19.02.10 року до 05.03.10 року; з 05.03.10 року до 19.03.10 року та з 19.03.10 року до 02.04.10 року - у зв’язку з неподанням усіх витребуваних доказів та необхідністю витребування додаткових документів.

До початку судового засідання, призначеного на 02.04.2010 року від представника позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке задоволено судом.

Представник позивача у судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог (вих. №871 від 02.04.10 року), відповідної до якої повідомив про:

часткове позасудове врегулювання сторонами спору шляхом укладення між ними:

угоди №1 від 01.03.10 року, якою з 01.03.10 року розірвано договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №87 від 30.01.09 року та орендарем визнано факт наявності у нього боргу за цим договором у сумі 769,98 грн., який він зобов’язується погасити; факт наявності останнього сторони підтвердили також шляхом підписання акту взаємозвірки стану розрахунків від 18.03.10 року (угода та акт додані до заяви);

угоди №2 від 01.03.10 року, якою з 01.03.10 року розірвано договір оренди нерухомого майна №88-48п/07 від 25.06.07 року, - при цьому сторони в названій угоді вказали, що орендар станом на 01.03.10 року має перед орендарем та визнає заборгованість з орендної плати у сумі 44776,35 грн., яку зобов’язується погасити; сторони підтвердили факт наявності боргу також шляхом підписання акту взаємозвірки стану розрахунків від 18.03.10 року (угода та акт додані до заяви);

з огляду на вищеквикладене - прохання до суду стягнути з відповідача:

основний борг з орендної плати та заборгованість з плати за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у сумі 45546,33 грн. (44776,35 грн. + 769,98 грн.).

Розглянувши цю заяву, керуючись ст. 22 ГПК України, суд приймає її та враховує при вирішенні спору по суті, виходячи при цьому з того, що станом на 02.04.10 року предметом спору є лише стягнення сум основного боргу з орендної плати та отриманих орендарем послуг.

Відповідач до судового засідання, призначеного на 02.04.10 року. не з’явився. хоча належним чином був поставлений судом до відома про дату. час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.57).

У відзиві на позов за вих. № б/н від 18.02.10 року відповідач зазначив, що позивач надмірно нарахував послуги у сумі 427,70 грн., та просить стягнути з позивача кошти за ремонт санітарно-технічного обладнання з установкою водолічильника у сумі 550,00 грн. Однак, ці вимоги не оформлені у відповідності до ст. 60 ГПК України, не сплачено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а тому суд сприймає вищенаведену позицію відповідача лише як відзив на позов, а не заявлені зустрічні позовні вимоги.

Судом також взято до уваги те, що усі подальші дії відповідача (укладення додаткових угод, визнання боргу) свідчать про повне визнання ним позову, у тому числі –у кінцево заявленій сумі, та про повну обізнаність відповідача щодо кінцевої суми боргу.

Представник позивача заявив усне клопотання про вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні, за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази та те, що термін судового вирішення спору, встановлений ч.1 ст. 69 ГПК України, добігає кінця 03.04.10 року, - тобто через 1 добу, - що унеможливлює для суду подальше відкладення розгляду справи, - суд, керуючись ст.ст.4-3,22, 32-34, 43 та 75 ГПК України, вважає за можливе вирішити спір по суті у цьому судовому засіданні, за відсутності відповідача. - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

25.06.07 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди №88-48п/07, згідно якому орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 89,4 кв.м, оціночною вартістю 55370,00 грн. (без ПДВ), яке перебуває на балансі позивача та знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Гмирі, 16; орендоване майно передано орендареві для використання під розміщення офісу (п.1.1).

Сторони визначили орендну плату за базовий місяць оренди –червень 2007 року - на рівні 1684,45 грн. (з ПДВ) (п.3.1).

Орендар зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.2).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п.9.1).

Договір укладено на період з 25.06.07 року по 24.06.08 року (п.11.1), з можливістю його пролонгації за умов, визначених у п. 11.5 договору (а.с.10-14).

Предмет оренди орендар отримав на підставі акту приймання-передачі від 25.06.07 року (а.с.17).

Позивач стверджує, що орендар припустився неналежного виконання умов договору (несплати щомісячної орендної плати), починаючи з 01.11.08 року по 01.03.10 року.

25.06.07 року між сторонами за цим спором укладено договір №87 на участь суб’єкта підприємницької діяльності у витратах на утримання будинку, прибудинкової території, відповідно до якого власник (позивач) виконує комплекс робіт з технічного обслуговування елементів та внутрібудинкових систем загального користування у нежитловому приміщенні, розташованому у місті Алчевську, вул. Гмирі, 16, на 1-му поверсі 5-типоверхового будинку загальною площею 89,4 кв.м, а орендар відшкодовує понесені витрати з утримання будівлі (п.1).

До числа послуг належать: профілактичні огляди в системах тепло- та водозабезпечення, водовідведення, а також виконання необхідних робіт з ліквідації аварійних ситуацій (п.2.1.1); технічне обслуговування внутрібудинкових мереж електропостачання до точки підключення орендаря (п.2.1.2); сезонні огляди усіх конструкцій будівлі (п.2.1.3); обслуговування конструкцій підвалу, горища та покрівлі будинку (п.2.1.4).

За послуги, надані відповідно до п.2.1, орендар зобов’язаний сплачувати щомісячну плату за договірною ціною у сумі 64,91 грн. (п.3.1.1).

За невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п.5.1).

Договір укладено на термін з 25.06.07 року по 24.06.08 року (п.6.1), з можливістю його пролонгації за умов, визначених у п.6.4 договору (а.с.18-20).

У зв’язку з неналежним виконанням орендарем умов вищезгаданих договорів орендодавець спрямував на його адресу 2 претензії за вих. №2446 від 21.08.09 року на суму 26151,57 грн. та 826,00 грн., однак, орендар їх не задовольнив (а.с.22-25), - що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі (з урахуванням внесених до нього змін) з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.           Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).           Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачу майно у користування за плату на визначений термін (частина 1 ст. 759 ЦКУ, ст. 2 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна»(далі –ЗУ №2269-ХІІ).

За користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 ст. 762 ЦКУ; ст. 19 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за вказаним договором, - тобто передав орендареві предмет договору, тим самим виконавши вимоги ст.ст.795-796 ЦКУ та ст. 13 ЗУ №2269-ХІІ.

          Орендар належним чином не виконав умови договору, ст. 19 ЗУ №2269-ХІІ, а також ст.ст. 762 та 797 ЦКУ - про щомісячну сплату орендної плати за користування майном.

Інший строк оплати, ніж той, що передбачений договором, сторонами додатково узгоджено не було.

          Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язання).

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

          Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

          Позивач просить стягнути лише основний борг за кожним з договорів. що є його правом.

          Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ та ст. 20 Господарського кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі (з урахуванням внесених до позову змін) з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та ч.2 ст. 49 ГПК України, покладає судові витрати на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду, а саме:

державне мито у сумі 540,46 грн. (455,46 грн. + 85,00 грн.);

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Судом встановлено, що позивач припустився недоплати державного мита.

Так, згідно заяві позивача від 02.04.10 року за вих. №871 про уточнення позовних вимог сума майнових позовних вимог складає 45546,33 грн. (44776,35 грн. + 769,98 грн.), - з огляду на що відповідно до п. «а»ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.12.93 року №7/93 «Про державне мито»підлягає сплаті у сумі 455,46 грн.

Позивач при зверненні до суду з первісним позовом заявляв також немайнові вимоги –про розірвання двох договорів та примусове виселення орендаря, –за розгляд яких у господарському суду відповідно до п.. «б»ч.2 ст. 3 названого Декрету на користь державного бюджету України підлягає сплаті державне мито у сумі 85,00 грн.

Згідно наданих до справи платіжних документів позивач сплатив 532,75 грн. (85,00 грн. + 394,25 грн. + 53,50 грн.), - в той час, як слід було сплатити 540,46 грн. (455,46 грн. + 85,00 грн.).

Таким чином, сума недоплати становить 7,71 грн. (540,46 грн. –532,75 грн.), яка підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11,16, 258,509,525, 526, 530, 549,560, 610-612, 614, 623, 655, 759,762,795,796 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, 49 та ст.ст.75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Українсько-шведського товариства з обмеженою відповідальністю «Сана», ідентифікаційний код 24853641, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Гмирі, 16 Луганської області, - на користь Комунального підприємства «Алчевське житлово-експлуатаційне об’єднання», ідентифікаційний код 05402051, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Леніна, 53-а Луганської області, - основний борг з орендної плати у сумі 44776 (сорок чотири тисячі сімсот сімдесят шість) грн. 35 коп., заборгованість за послуги з витрат на утримання будинку та прибудинкової території у сумі 769 (сімсот шістдесят дев’ять) грн. 98 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 540 (п’ятсот сорок) грн. 46 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Комунального підприємства «Алчевське житлово-експлуатаційне об’єднання», ідентифікаційний код 05402051, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Леніна, 53-а Луганської області, - на користь Державного бюджету України на рахунок 31118095700006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО –24046582, КБК –22090200, символ звітності банку –095, державне мито у сумі 7 (сім) грн. 71 коп.; наказ видати Алчевській об’єднаній державній податковій інспекції Луганської області.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 02.04.10 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 07 квітня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа