Рішення № 88245107, 05.03.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2020 р. Справа № 924/1153/19

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В., при секретарі судового засідання Мазій І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький

про стягнення 148 414 733,81 грн.

за участю представників:

від позивача: Мотлях О.О. - згідно довіреності №1-2056 від 28.12.2019р.;

від відповідача: Канюка Т.В. - згідно довіреності №007.2Др-153-1119 від 04.11.2019р.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до суду із позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про стягнення 140 508 960,91 грн. заборгованості за неналежне виконання договору транспортування природного газу №1512000715 від 17.12.2015р., 7 280 176,38 грн. пені, 625 596,52 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.12.2015р. між АТ "Укртрансгаз" та АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" було укладено договір транспортування природного газу № 1512000715, що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. № 2497.

Позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень, квітень, травень, червень 2019 року виявив наявність у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу у відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

- за березень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 4 908,63336 тис. куб. м на сумарну остаточну плату 47 361 558,12 грн.;

- за квітень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 3 697,80813 тис. куб. м на сумарну остаточну плату 32 388 849,98 грн.;

- за травень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 4 038,29458 тис. куб. м на сумарну остаточну плату 33 204 812,56 грн.;

- за червень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 3 176,4370 тис. куб. м на сумарну остаточну плату 27 553 740,25 грн.

На переконання позивача, вказані добові небаланси відповідача виникали внаслідок безпідставного відбору ним з газотранспортної системи у відповідні періоди природного газу для покриття власних виробничо-технологічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи, а також несанкціонованих відборів останнім природного газу з газорозподільної системи .

При цьому відповідач не виконав свої зобов`язання з оплати рахунків на оплату за добові небаланси за березень-червень 2019 року на загальну суму 140 508 960,91 грн., чим порушив умови п. 2.6 договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, а також права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах.

Крім того, у зв`язку із простроченням відповідачем зобов`язань з оплати добових небалансів за березень-червень 2019 року, позивачем на підставі п.п. 13.1, 13.5 договору, ст. 536, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 3 ст. 198 ГК України нараховано відповідачу пеню в розмірі 7 280 176,38 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 625 596,52 грн.

У відзиві на позов (вх. № 05-22/10612/19 від 09.12.2019р.) відповідач позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими, безпідставними, заперечує проти їх задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що в постанову НКРЕКП "Про затвердження Типового договору на транспортування природного газу" №2497 від 30.09.2015р. були внесені зміни Постановою НКРЕКП №1437 від 27.12.2017р. у тому числі з встановлення порядку оплати добових небалансів. В порушення вимог п. 17.3 договору позивач не ініціював внесення змін в договір № 1512000715 від 17.12.2015р., а звернувся до АТ "Хмельницькгаз" з пропозицією укласти договір № 180700416 від 01.08.2018р., який ніби то відповідає вимогам постанови НКРЕКП від 30.09.2015р. Відтак, на думку відповідача, позивач в односторонньому порядку припинив дію договору № 1512000713 від 17.12.2015р., коли направив пропозицію укласти новий договір.

Відповідач наголошує, що згідно з п. 4 глави 4 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів. Аналогічні положення містить договір № 1512000715 від 17.12.2015р., укладений між позивачем та відповідачем (п. 9.4 Договору).

Враховуючи умови укладеного між сторонами договору та вимоги чинного законодавства, саме на позивача покладено обов`язок з визначення у відповідача (як замовника послуги) наявності негативного місячного небалансу та надання останньому у зв`язку з цим послуг балансу в разі неврегулювання відповідачем негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Незважаючи на те, що умовами договору передбачено врегулювання негативного місячного небалансу позивач направив акти врегулювання щодобових небалансів.

Відповідач звертає увагу на п. 11.4 договору, відповідно до якого послуги балансування оформляються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу IX цього Договору. Незважаючи на це послуги балансування неналежним чином оформленні позивачем та акти не містять оригінального підпису представника Оператора ГТС, відтак є неналежним доказом надання послуг балансування.

Пунктом 9.4 Договору передбачено, що оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості балансування та рахунок-фактуру, який замовник має оплатити у строк, що не перевищує п`яти банківських днів. Незважаючи на це, позивачем не направлялись на електронну адресу рахунки за оригінальним підписом позивача, що спростовує позицію позивача про те, що відповідачем прострочена оплата наданих послуг.

Наразі твердження позивача про те, що замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним суперечить положенням укладеного договору транспортування природного газу та не визначає строк проведення оплати.

Відтак, в позовній заяві позивач зазначає, що замовник зобов`язаний оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, в той час як умовами договору передбачений інший порядок розрахунків - Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок - фактуру, який Замовник має оплатити у строк, що не перевищує п`яти банківських днів.

Крім того, позивач виставляє коригуючий акт № 03-2019-1512000715-05 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2019 року до акту 03-2019-1512000715 від 31 березня 2019 р.

Однак, з врахуванням положень пунктів 1-2 глави 3 розділу XIV та пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи, а також п.п. 9.1, 9.2, 9.4 Договору №1512000715 від 17.12.2015, фактичний обрахунок позивачем вартості балансування мав відбуватися у наступному календарному місяці після місяця, у якому здійснювалось балансування, тобто у квітні 2019 року за березень 2019 року.

Таким чином, на переконання відповідача, позивач безпідставно у травні 2019 року (30.05.2019р.) провів перерахунок місячних небалансів відповідача за березень 2019 року на суму 47 361 558,12 грн., хоча за газовий місяць березень 2019 року виставлений акт № 03-2019-1512000715 від 31 березня 2019 р. на суму 47 361 843,36 грн.

Правова позиція, що повторне здійснення балансування газу на підставі додаткових або коригуючих актів не передбачене положеннями договору та Кодексу ГТС, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за коригуючими актами викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі № 924/447/18 та від 12.06.2019 у справі № 920/344/18.

На думку Верховного Суду, ризики невірної кваліфікації спірних обсягів газу несе позивач, що витікає з доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яку вже застосовував Касаційний господарський суд (постанова від 17.11.2018р. у справі № 911/205/18).

Зазначену концепцію, яка зводиться до безпідставності здійснення наступного коригування вартості послуг по транспортуванню природного газу відносно раніше виставлених рахунків та про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (принцип заборони суперечливої поведінки), яка базується на принципі римського права "non venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), було застосовано Касаційним господарським судом.

У доповненні до відзиву на позовну заяву (вх. № 05-22/105/20 від 08.01.2020р.) відповідач наголошує, що Акціонерним товариством "Хмельницькгаз" не надавалася згода на придбання природного газу в АТ "Укртрансгаз" в обсязі добового небалансу, тоді як договору між сторонами, який би регулював саме такі відносини, немає.

Відповідач наголошує, що позивач, посилаючись на договір транспортування природного газу № 1512000715 від 17.12.2015р., звернувся із вимогами про оплату за добові небаланси, які ним не передбачені. А договору, який би регулював відносини між сторонами щодо врегулювання щодобових небалансів немає, відтак у АТ "Хмельницькгаз" не виникло зобов`язання з їх оплати.

Таким чином, у зв`язку із відсутністю між сторонами договору, який би передбачав врегулювання щодобових небалансів та відсутністю згоди на придбання природного газу в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу, в АТ "Хмельницькгаз" немає обов`язку щодо його оплати, тому, на думку відповідача, позов не підлягає задоволенню.

У відповіді на відзив (вх. № 05-08/127/20 від 22.01.2020р.) позивач наголошує, що в даному спорі за змістом п. 17.1 договору такий є чинним з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, при цьому цей договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов. Отже, враховуючи те, що жодною із сторін не було заявлено про припинення дії договору чи перегляд його умов, його положення є чинними та обов`язковими до виконання.

Крім того, позивач підкреслює, що відповідач не заперечує, що отримав від позивача послуги з врегулювання щодобових небалансів за спірний період, чим підтвердив факт отримання таких послуг.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

17 грудня 2015 року між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (оператор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (замовник) було укладено договір транспортування природного газу № 1512000715.

Відповідно до пункту 2.1. вищезазначеного договору за цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

В пункті 2.2. договору зазначено, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2493, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Пунктом 2.3. договору визначено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи; послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій; послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

Обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору (п. 2.4. договору).

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.5. договору).

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.6. договору).

Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (п. 2.7. договору).

Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (п. 2.8. договору).

Так, на виконання умов договору, сторонами було складено та засвідчено підписами та печатками акти приймання-передачі природного газу за березень 2019 року, за квітень 2019 року, за травень 2019 року, за червень 2019 року.

В пункті 3.2. договору зазначено, що оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.

Разом з тим, пунктом 4.1. договору передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; забезпечити можливість цілодобового зв`язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснювати додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.

Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (п. 5.1.Договору).

Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п. 5.4. договору).

На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі -ЗВТ) (п. 5.5. договору).

Разом з тим пунктом 9.1. договору передбачено, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.

Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою визначеною в п. 9.2. договору.

Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на веб-сайті (п. 9.3. договору).

Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів (п. 9.4. договору).

Пунктом 17.3. договору передбачено, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору.

30 грудня 2016 року між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (оператор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (замовник) було укладено додаткову угоду №1 до договору транспортування природного газу № 1512000715 від 17.12.2015р.

У вищезазначеній додатковій угоді пункт 9.4 розділу IX викладено в такій редакції:

« 9.4. Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру, замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів.

Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року N 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.».

Так, позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень, квітень, травень, червень 2019 року виявив наявність у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

- за березень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 4 908,63336 тис. куб. м на сумарну остаточну плату 47 361 558,12 грн. згідно рахунку №03-2019-1512000715 від 31.03.2019р. (з урахуванням коригуючого акту №03-2019-1512000715-05 від 30.05.2019р., яким зменшено розмір заборгованості на 285,24 грн. з 47 361 843,36 грн. до 47 361 558,12 грн.);

- за квітень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 3 697,80813 тис. куб. м на сумарну остаточну плату 32 388 849,98 грн. згідно рахунку №04-2019-1512000715 від 30.04.2019р.;

- за травень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 4 038,29458 тис. куб. м на сумарну остаточну плату 33 204 812,56 грн. згідно рахунку №05-2019-1512000715 від 31.05.2019р.;

- за червень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 3 176,4370 тис. куб. м на сумарну остаточну плату 27 553 740,25 грн. згідно рахунку №06-2019-1512000715 від 30.06.2019р.

На підтвердження наявності у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, позивач надав акти врегулювання щодобових небалансів № 03-2019-1512000715 за березень 2019 року, № 04-2019-1512000715 за квітень 2019 року, № 05-2019-1512000715 за травень 2019 року, № 06-2019-1512000715 за червень 2019 року, довідки позивача № 1 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат оператора газорозподільної системи за березень, квітень, травень та червень 2019 року, довідки позивача № 2 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок несанкціонованого відбору природного газу споживачами з газорозподільної системи за березень, квітень, травень 2019 року, довідки позивача № 3 про добові небаланси відповідача за березень, квітень, травень, червень 2019 року, реєстри завантаження файлів до Інформаційної платформи.

Аналізуючи подані документи та оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне:

Правовідносини з транспортування природного газу та діяльність позивача як оператора газотранспортної системи врегульовані, зокрема, нормами Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи. До спірних правовідносин застосовуються положення Кодексу газотранспортної системи в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Пунктами 7, 45 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

В силу приписів ч.ч. 1, 2 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.

Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу І Кодексу газотранспортної системи експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.

Згідно з абз. 36 п. 5 гл. 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор газотранспортної системи не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу.

Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодекс газотранспортної системи, одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. З моменту укладення договору транспортування замовник послуг транспортування також одержує право доступу до віртуальної точки, на якій відбувається передача природного газу.

Пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи передбачено, що несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.

Балансування системи, відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, це діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування.

Фізичне балансування - це заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме - необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу, а комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації.

Алокація, згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи - це підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об`єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу ХІІ цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1 - 2 глави 3 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів.

Згідно з пунктами 4, 7 глави 3 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи, у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання небалансу за цей газовий місяць. Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи при негативному місячному небалансі - за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.

Пунктом 1 глави 4 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи встановлено, що розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.

Відповідно до п. п. 2, 3 глави 4 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування.

Згідно з п. 4 глави 4 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Аналогічні положення містить договір № 1512000715 від 17.12.2015р., укладений між позивачем та відповідачем.

Згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Як предмет договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов`язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому, значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.

Крім того, частинами 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Отже, предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов`язання; предмет договору має відображати головну сутність договору даного виду.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Постанова НКРЕКП) від 30.09.2015р. № 2497 було затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Додатком до постанови НКРЕКП № 2497 від 30.09.2015р. є типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

Умовами Договору (п. п.2.4., 5.4.) сторони визначили, що обсяг послуг, що надаються за цим договором (крім послуг балансування), визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування), таким чином врегулювавши порядок документального підтвердження факту надання послуг за договором. Окремим додатком 3 до цього Договору між Оператором та Замовником, який є оператором газорозподільної системи /прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/ виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних дочках входу/виходу до відповідного Замовника.

Обов`язковість укладання та невід`ємність додатків 1, 2, 3 до договору транспортування природного газу № 1512000715 від 17.12.2015р. визначена умовами цього договору, і тому обставина їх непідписання/неузгодження ставить під сумнів факт узгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором.

Окрім того, складені позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування газу. Правові висновки щодо обов`язковості документального оформленням факту надання послуг балансування та їх заявленого обсягу при стягненні сум заборгованості за послуги балансування, обов`язковості з доказової точки зору факту понесення витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування обсягів природного газу у заявлені ним періоди, так само як і розміру заявленої до стягнення вартості послуг балансування, наведені у постанові Верховного Суду від 25.06.2019р. у справі № 916/2090/16.

Дії позивача при складанні односторонніх актів врегулювання щодобових небалансів (коригуючих актів), розрахунків та рахунків, в яких визначено вартість послуг балансування, свідчать про порушення позивачем порядку надання послуг балансування, всіх допустимих термінів та строків передбачених умовами договору та нормами Кодексу ГТС, правил балансування визначених Законом України "Про ринок природного газу", відсутність обґрунтування реальних витрат, що в свою чергу унеможливило своєчасного самостійного врегулювання небалансу відповідачем.

До того ж, в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачем на адресу відповідача відповідних рахунків за добовий небаланс.

Таким чином, проаналізувавши наявні докази в матеріалах справи суд констатує за неможливе перевірити, який саме обсяг газу позивач облікував в системі, що, на думку останнього, відповідач використав за період з березня по червень 2019 року, в тому числі безпідставно відібраного відповідачем з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами.

Судом ретельно проаналізовані фактично надані докази та правові підстави заявлених позовних вимог та за встановлених судом вище обставин, позовні вимоги з урахуванням обраного позивачем способу захисту свого порушеного права, належним чином в установленому законом порядку суду не доведені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Судом встановлено, що позивачем не доведено порушення відповідачем зобов`язань щодо виконання умов договору транспортування природного газу № 1512000715 від 17.12.2015р., а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення нарахуваних позивачем 3% річних та пені.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову АТ "Укртрансгаз".

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про стягнення 140 508 960,91 грн. заборгованості за неналежне виконання договору транспортування природного газу № 1512000715 від 17.12.2015р., 7 280 176,38 грн. пені, 625 596,52 грн. 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.03.2020р.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1); 3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 41).