Рішення № 88244278, 16.03.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4184/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради,(61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) до Фізичної особи-підприємця Жаафар Рамі, ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Шафоростова А.А.довіреність №08-21/4299/2-19 від 19.12.19,

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути Фізичної особи - підприємця Жаафар Рамі 263 439,30 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за адресою вул. Достоєвського, 3 у м. Харкові площею 0,3176 га. відповідно до договору оренди землі від 23.04.2008, зареєстрованого за№940867100039.

Ухвалою господарського суду від 19.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4184/19. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на "15" січня 2020 р. о 10:30 год.

З причин довготривалої непрацездатності судді Присяжнюка О.О. (перебування на лікарняному понад 14 днів з 02.01.2020 по 07.02.2020 включно) підготовче засідання у справі № 922/4184/19, призначене на 15 січня 2020 року не проводилось.

Питання щодо призначення нової дати підготовчого засідання у справі №922/4184/19 вирішено судом 10 лютого 2020 року (у перший робочий день після виходу судді Присяжнюка О. О. з лікарняного, тобто одразу після усунення обставини, які перешкоджали виконанню обов`язків судді).

Ухвалою господарського суду від 10.02.2020 року, повідомлено Харківську міську раду, м. Харків та Фізичну особу-підприємця Жаафар Рамі, м. Харків про те, що підготовче засідання у справі №922/4184/19 призначено на "19" лютого 2020 р. о 12:00 .

Протокольною ухвалою суду від 19.02.2020 року, на підставі ст. 42, ст. 183, ст.177, ст. 232 ГПК України, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 10.03. 2020 року о(б) 14:00 год.

В судовому засіданні 10.03.2020 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи у судовому засіданні по суті на 16.03.2020 об 11:00 год.

В порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про дату та час судового засідання по суті ухвалами суду від 10.03.2020.

В судовому засіданні 16.03.2020 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі .

Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позов не подав.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи поштового повідомлення, ухвалу суду відповідачем отримано 09.01.2020 року, однак у строк, встановлений ухвалою суду, відзиву на позов не надав.

Клопотань про відкладення судового засідання не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали розгляду спору у даному судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Присутній в судовому засіданні представник позивача погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.03.2020, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 04.07.2007 № 140/07 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів» було надано ФО- П Жаафару Рамі земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,3176 га строком до 01.06.2012.

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та Відповідачем укладено договір оренди землі, що зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 23.04.2008 за № 940867100039.

26 січня 2009 сторони уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 23.04.2008 за №940867100039, яку зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 26.01.2009 №940967100007.

Відповідно до додаткової угоди від 26.01.2009 №940967100007 до договору оренди землі, зареєстрованого 23.04.2008 №940867100039 розмір орендної плати за користування Жаафаром Рамі земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 площею 0,3176 га згідно з розрахунком від №1482/8 на рік становить 4 % від її нормативної грошової оцінки і складає 55971,68 грн., або в місяць - 4664,31 грн.

Таким чином, Жаафар Рамі , як сторона по договору оренди землі, починаючи з 27.01.2009, повинен був сплачувати новий розмір орендної плати визначений додатковою угодою до договору оренди землі з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Як вже було зазначено, між Харківською міською радою та Жаафаром Рамі , як сторони по договору оренди землі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 укладено договір оренди землі від 23.04.2008, зареєстрований за № 940867100039. Відповідно до умов договору в оренду надано земельну ділянку загальною площею 0,3176 га, за адресою: АДРЕСА_1 строком до 01.06.2012.

Пунктом 5 цього договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації становить 519291 грн.

Згідно з п. 9 договору розмір орендної плати за земельну ділянку на період експлуатації становить:

- в рік 34792,50 грн.;

- в місяць 2899,37 грн.

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до п. 13 договору розмір орендної плати переглядається у тому числі «в інших випадках, передбачених законом».

Згідно з додатковою угодою до договору оренди землі від 26.01.2009 №940967100007 нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу із технічної документації №2922/08 від 07.08.2008 становить 1399292 грн.

Згідно з п. 9 договору розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №1482/8 від 09.10.2008 становить 4 % від її нормативної грошової оцінки і складає:

- в рік 55971,68 грн.;

- в місяць 4664,31 грн.

Відповідно до листа ГУ ДФС у Харківській області від 10.01.2019 станом на 09.01.2019 за ФО-П Жаафар Рамі заборгованість з орендної плати складає 360171,16 грн. Сплата в рахунок податку з орендної плати протягом останніх трьох років складає: за 2016 рік - 17291,82 грн,, за 2017 рік - 170,00 грн., за 2018 рік-0 грн.

Таким чином позивач вказує, що спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати в повному обсязі, що завдає збитків Харківській міській раді у вигляді недоотриманого доходу з плати за землю, а тому Харківська міська рада змушена була звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення заборгованості з орендної плати за період з 16.12.2016 по 31.12.2018 року.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. ст. 142-145 Конституції України фінансовою та матеріальною основою органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, є земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Відповідно до абз. 1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Зазначена норма відображена і у п. 11 договору оренди землі.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0,2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249,2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06, 2017 рік - 1, 2018 рік - 1.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, яке йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 263439,30 грн. заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором у сумі 263439,30 грн., суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 263439,30 грн. заборгованості, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст. ст. 12. 80, 83, 96. 206 Земельного кодексу України; ст.ст. 7, 13, 15, ЗУ «Про оренду землі»; ст. 286 Податкового кодексу України; ст.ст. 509, 598, 610-612 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 197 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Жаафар Рамі ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради,(61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код 04059243) - 263 439,30грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за адресою вул. Достоєвського ,3 у м. Харкові площею 0,3176 га. відповідно до договору оренди землі від 23.04.2008, зареєстрованого за№940867100039, витрати по сплаті судового збору в сумі 3951,59грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код 04059243).

Відповідач: Фізична особа - підприємець Жаафар Рамі ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено "17" березня 2020 р.

Суддя О.О. Присяжнюк