Ухвала суду № 88243932, 16.03.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.03.2020 Справа№ 914/498/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Фартушка Т.Б.,

розглянувши матеріали заяви: Державного підприємства «Жовківське лісове господарство», Львівська область, Жовківський район, м.Жовква, від 10.03.2020р. вих. №09/143 (вх. №748/20 від 13.03.2020р.)

про: забезпечення позову

у справі №914/498/20 за позовом: Державного підприємства «Жовківське лісове господарство», Львівська область, Жовківський район, м.Жовква;

до Відповідача: Жовківської міської ради Жовківського району Львівської області, Львівська область, Жовківський район, м.Жовква;

про: визнання незаконними та скасування рішення сьомої сесії сьомого демократичного скликання Жовківської міської ради Жовківського району Львівської області від 17.05.2016р. №25 «Про надання дозволу на розробку детального плану території між вулицями Бічною лісною – Київською в м.Жовкві» та рішення тридцять сьомої сесії сьомого демократичного скликання Жовківської міської ради Жовківського району Львівської області від 30.11.2018р. №13 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки між вулицями Бічною лісною – Київською в м.Жовкві», як таких, що порушують права Позивача.

Представники Учасників справи не викликались.

ВСТАНОВИВ:

27.02.2020р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» від 03.02.2020р. №09/77 (вх. №539) за позовом до Жовківської міської ради Львівської області про:

- визнання незаконним та скасування рішення сьомої сесії сьомого демократичного скликання Жовківської міської ради Жовківського району Львівської області від 17.05.2016р. №25 «Про надання дозволу на розробку детального плану території між вулицями Бічною лісною – Київською в м.Жовкві»;

- визнання незаконним та скасування рішення тридцять сьомої сесії сьомого демократичного скликання Жовківської міської ради Жовківського району Львівської області від 30.11.2018р. №13 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки між вулицями Бічною лісною – Київською в м.Жовкві», як таких, що порушують права Позивача.

Підставами позовних вимог Позивач зазначає порушення оскаржуваними рішеннями прав Позивача.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 02.03.2020р. суд постановив позовну заяву Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» від 03.02.2020р. №09/77 (вх. №539 від 27.02.2020р.) залишити без руху; надати Державному підприємству «Жовківське лісове господарство» десятиденний строк з моменту вручення ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви, а саме: надати суду письмове пояснення, у якому зазначити повне найменування Відповідача у справі; надати суду письмове пояснення, у якому зазначити про наявність в Позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; надати належні докази сплати 4204грн. судового збору за подання позовної заяви до господарського суду.

13.03.2020р. Позивачем за вх. №1569/20 подано до суду клопотання від 10.03.2020р. вих. №09/146, у якому на виконання вимог ухвали Господарського суду Львівської області від 02.03.2020р. просить суд долучити до матеріалів справи докази сплати 4204грн. судового збору за подання позовної заяви до господарського суду, а також письмові пояснення із зазначенням повного найменування Відповідача у справі та наявності у Позивача або в іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 16.03.2020р. суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; клопотання Позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження відхилити; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 07.04.2020р.

До позовної заяви від 03.02.2020р. №09/77 (вх. №539 від 27.02.2020р.) Позивачем долучено заяву б/д б/н (вх. №589/20) про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом: 1) заборони Жовківській міській раді вчиняти певні дії щодо території земельної ділянки між вулицями Бічною Лісною - Київською у м.Жовкві та 2) зупинення дії рішень Жовківської міської ради від 17.05.2016р. №25 та від 30.11.2018р. №13 на час розгляду справи та до вступу рішення в законну силу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.03.2020р. у даній справі судом постановлено Заяву Державного підприємства “Жовківське лісове господарство” б/д б/н (вх. №589/20 від 27.02.2020р.) про забезпечення позову повернути Заявнику.

13.03.2020р. за вх. №748/20 Заявником подано до суду Заяву від 10.03.2020р. вих. №09/143 про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом: 1) заборони Жовківській міській раді вчиняти певні дії щодо території земельної ділянки між вулицями Бічною Лісною - Київською у м.Жовкві та 2) зупинення дії рішень Жовківської міської ради від 17.05.2016р. №25 та від 30.11.2018р. №13 на час розгляду справи та до вступу рішення в законну силу.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2020р. дану заяву передано для розгляду судді Фартушку Т.Б.

Подану заяву Заявник обґрунтовує тим, що 06.02.2019р. з соцмереж адміністрації ДП «Жовківський лісгосп» стало відомо, що Жовківською міською радою Жовківського району Львівської області розроблено та затверджено квартал індивідуальної житлової забудови «вул.Й.Сліпого – вул.Пільна» та детальний план території між «вул.Бічна Лісна та вул.Київська» та долучено викопіювання з генплану.

Згідно рішення 7-ї сесії 7-го демократичного скликання Жовківської міської ради від 17.05.2016р. №25 було надано дозвіл на розробку детального плану території земельної ділянки між вулицями Бічною Лісною – Київською в м.Жовква. Замовник детального плану – виконком Жовківської міської ради. Вищезгаданий детальний план було затверджено 30.11.2018 року, що вбачається з рішення №13 37-ї сесії 7-го демократичного скликання Жовківської міської ради.

Однак, згідно даних матеріалів базового лісовпорядкування в таксаційному описі Вязівського лісництва земельна ділянка на яку розроблено та затверджено детальний план (вул. Бічна Лісна та вул. Київська) знаходиться в Держлісфонді та перебуває у постійному користуванні ДП «Жовківський лісгосп», кв.76, вид.1, пл.2.1 га.

Для вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної та комунальної власності та зміни їх цільового призначення необхідна певна процедура, яка Відповідачем не дотримана, згоду на вилучення земельної ділянки Заявник не надавав.

З підстав наведеного Заявник підсумовує, що Відповідач в ході судового розгляду справи може вдатись до заходів щодо відчуження земельної ділянки на користь третіх осіб, оскільки у згаданому кварталі заплановано індивідуальну житлову забудову.

Щодо зустрічного забезпечення Заявник зазначає, що таке не є необхідним, оскільки Заявник зареєстрований на території України та має у власності майно, яке є достатнім для покриття можливих збитків у випадку відмови в позові.

З підстав наведеного Заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом: 1) заборони Жовківській міській раді вчиняти певні дії щодо території земельної ділянки між вулицями Бічною Лісною - Київською у м.Жовкві та 2) зупинення дії рішень Жовківської міської ради від 17.05.2016р. №25 та від 30.11.2018р. №13 на час розгляду справи та до вступу рішення в законну силу.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Приписами ч.1 ст.137 ГПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ЕТ8 №5 (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Таким чином. Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до правового висновку Великої палати ВС, який наданий у постанові від 15 серпня 2018 року у справі №922/4587/13, достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена, зокрема у п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставами забезпечення позову є наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про Вищу раду юстиції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження» від 16.06.2011р. №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник та наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову свідчить, що питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Вирішуючи питання про доцільність вжиття зазначених Позивачем заходів забезпечення позову при розгляді спору про визнання незаконними та скасування рішення сьомої сесії сьомого демократичного скликання Жовківської міської ради Жовківського району Львівської області від 17.05.2016р. №25 «Про надання дозволу на розробку детального плану території між вулицями Бічною лісною – Київською в м.Жовкві» та рішення тридцять сьомої сесії сьомого демократичного скликання Жовківської міської ради Жовківського району Львівської області від 30.11.2018р. №13 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки між вулицями Бічною лісною – Київською в м.Жовкві», як таких, що порушують права Позивача суд виходить з того, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права Позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій. Виконання рішення розуміє під собою сукупність дій, які спрямовані на досягнення результатів, що були поставлені Позивачем, а в подальшому, - судом при прийнятті рішення, задля відновлення того чи іншого охоронюваного законом права та/чи інтересу Позивача.

Поряд з цим слід відзначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.

Також суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши та надавши оцінку матеріалам заяви про забезпечення позову в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд дійшов висновку, що в Заяві Заявником не наведено достатнього обґрунтування та не підтверджено належними доказами того, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог, а також наявності зв`язку між заходами забезпечення позову шляхом 1) заборони Жовківській міській раді вчиняти певні дії щодо території земельної ділянки між вулицями Бічною Лісною - Київською у м.Жовкві та 2) зупинення дії рішень Жовківської міської ради від 17.05.2016р. №25 та від 30.11.2018р. №13 на час розгляду справи та до вступу рішення в законну силу і предметом позову, - визнання незаконними та скасування рішення сьомої сесії сьомого демократичного скликання Жовківської міської ради Жовківського району Львівської області від 17.05.2016р. №25 «Про надання дозволу на розробку детального плану території між вулицями Бічною лісною – Київською в м.Жовкві» та рішення тридцять сьомої сесії сьомого демократичного скликання Жовківської міської ради Жовківського району Львівської області від 30.11.2018р. №13 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки між вулицями Бічною лісною – Київською в м.Жовкві», як таких, що порушують права Позивача, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Заявником, з врахуванням предмету позову, не обґрунтовано, що невжиття заходу забезпечення, який просить вжити Заявник, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача.

Заявником також не обґрунтовано як саме може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про визнання незаконними та скасування рішення сьомої сесії сьомого демократичного скликання Жовківської міської ради Жовківського району Львівської області від 17.05.2016р. №25 «Про надання дозволу на розробку детального плану території між вулицями Бічною лісною – Київською в м.Жовкві» та рішення тридцять сьомої сесії сьомого демократичного скликання Жовківської міської ради Жовківського району Львівської області від 30.11.2018р. №13 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки між вулицями Бічною лісною – Київською в м.Жовкві», як таких, що порушують права Позивача у випадку задоволення позову без заборони Відповідачу вчиняти певні дії щодо території земельної ділянки між вулицями Бічною Лісною - Київською у м.Жовкві та зупинення дії рішень Жовківської міської ради від 17.05.2016р. №25 та від 30.11.2018р. №13 на час розгляду справи та до вступу рішення в законну силу.

Окрім того, Заявником до заяви про забезпечення позову не подано жодних належних, достатніх та допустимих доказів існування фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів до забезпечення позову, зокрема вчинення дій Відповідачем, які були б спрямовані на відчуження земельної ділянки.

Так, Заявник зазначає про ймовірність вчинення Відповідачем під час судового розгляду справи дій, які будуть спрямовані на відчуження земельної ділянки на користь третіх осіб, однак, саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також Позивачем не наведено переконливих аргументів щодо адекватності обраного виду забезпечення позову до позовних вимог, з якими він звернувся.

В доповнення до викладеного суд зазначає, що згідно п.2 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії. Проте, за умови застосування такого заходу забезпечення позову саме Заявник повинен обґрунтовувати, які саме дії стосовно території земельної ділянки між вулицями Бічною Лісною - Київською у м.Жовкві слід забороняти вчиняти Відповідачу, суд не вправі самостійно визначати перелік таких дій.

Окрім того, суд звертає увагу Заявника на те, що приписами ст.137 ГПК України не передбачена можливість вжиття забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Жовківської міської ради від 17.05.2016р. №25 та від 30.11.2018р. №13 на час розгляду справи та до вступу рішення в законну силу.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заявником ж не наведено норми закону з покликанням можливості забезпечення позову іншими, не передбаченими ч.ч.1-9 ч.1 ст.137 ГПК України заходами.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» від 10.03.2020р. вих. №09/143 (вх. №748/20 від 13.03.2020р.) про забезпечення позову, відтак, вказану заяву слід відхилити, а в забезпеченні позову відмовити.

Згідно із ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Наведене не позбавляє Заявника права на звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку та у відповідності до вимог ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» від 10.03.2020р. вих. №09/143 (вх. №748/20 від 13.03.2020р.) про забезпечення позову відхилити.

2. В забезпеченні позову відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

4. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя Фартушок Т. Б.