Ухвала суду № 88243832, 16.03.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

16.03.20 Справа № 917/424/20

м. Полтава

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С., розглянувши

заяву Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України", вул. Є. Мірошніченко, 10, м. Київ, 03057; код ЄДРПОУ 31169745

про видачу судового наказу за вимогою

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаванафтогазрозвідка", вул. Половки, буд. 66Б, кімната 13, м. Полтава, 36010; код ЄДРПОУ 39825142

про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 111543,67 грн., що виникла внаслідок порушення боржником грошового зобов`язання за договором оренди (найму) майна № 225/15 від 10.06.2015,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Реквізити сплати судового збору на користь Господарського суду Полтавської області вказані на офіційному веб-порталі судової влади України за наступним посиланням (https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/gromadyanam/sudzbir/): Отримувач коштів УК у м.Полтаві/м.Полтава/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA508999980313171206083016002; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Полтавської області (назва суду, де розглядається справа).

До заяви про видачу судового наказу додано платіжне доручення № 2424 від 28.02.2020, згідно якого заявником сплачено судовий збір в сумі 210,20 грн. за подання заяви про видачу судового наказу Господарським судом м. Києва, отримувачем коштів вказано ГУК у м. Києві/м. Київ.

Враховуючи вказане, суд не може прийняти надане заявником платіжне доручення як належним доказ сплати судового збору за розгляд Господарським судом Полтавської області заяви про видачу судового наказу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, подання заяви про видачу судового наказу з порушенням вимог ст. 150 ГПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Крім цього, згідно п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Заявник у заяві просить суд стягнути з боржника заборгованість по орендній платі, яка станом на момент повернення майна орендодавцю 16.03.2017 за підрахунками заявника становить 111543,67 грн. При цьому, заявником не вказано, за які саме періоди оренди утворилася вказана сума боргу. Проте, зважаючи на суму оренди визначену в п. 3.1 Договору (4146,53 грн.) та строки оплати орендної плати згідно п. 3.4 Договору (орендна плата перераховується не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди на рахунок орендодавця), суд вважає, що вказана сума боргу містить суми щодо оплати яких пройшов 3-річний строк позовної давності.

При цьому заявник у заяві посилається на те, що відповідно до ч. 7 ст. 786 ЦК України перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем (у даному випадку з 16.03.2017), а отже строк позовної давності ним не пропущено.

Суд зазначає, що заявник не вірно тлумачить норми, викладені в ч. 7 ст. 786 ЦК України. Офіційне тлумачення положення статті 786 викладено в Рішенні Конституційного Суду № 14-рп/2012 від 03.07.2012

Так, згідно абз. 6 п. 2.3 Рішення Конституційного Суду № 14-рп/2012 від 03.07.2012 встановлено, що положення статті 786 ЦК України мають єдиний зміст, завершену структуру і встановлюють спеціальну позовну давність - один рік - та початок її перебігу щодо вимог наймодавця про відшкодування збитків у зв`язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог наймача про відшкодування витрат на поліпшення речі. Положення частини другої цієї статті не поширюється на інші вимоги, що випливають із договору найму (оренди).

Таким чином, до вимог позивача застосовується передбачена ст. 256 ЦК України загальна позовна давність тривалістю у три роки при цьому позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Враховуючи викладені норми, судом встановлено, що по частині стягуваної суми, яку суд не має змоги обчислити, пройшов строк з моменту виникнення права вимоги, який перевищує позовну давність.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку встановленому розділом ІІ ГПК України, після усунення її недоліків, а відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись п. 1, 5 ч. 1, ч. 2 ст. 152, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту підписання (ст..ст.235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.С. Семчук