Ухвала суду № 88243277, 16.03.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 березня 2020 року Справа № 915/282/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

розглянувши матеріали

за позовом: Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (54034, м.Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-А, ідентифікаційний код 31319242)

до відповідача: Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ідентифікаційний код 26565573)

про: стягнення 114 439 грн. 62 коп.

В С Т А Н О В И В:

12.03.2020 Обласне комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго” (далі – ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 610/33 від 27.02.2020 до відповідача Миколаївської міської ради про стягнення коштів в сумі 114 439, 62 грн., з яких: 96 978,21 грн. – основного боргу за спожиту теплову енергію; 12 311, 59 грн. – індексу інфляції; 5 149, 82 грн. – 3 % річних.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо непроведення відповідачем Миколаївською міською радою як власником нежитлових приміщень, за адресою: м. Миколаїв, вул. Інженерна, 18, оплати за спожиту теплову енергію в опалювальних сезонах 2016-2017 та 2017-2018 років. Позивач зазначає, що відповідач ухиляється від укладення договору та від сплати рахунків. Несвоєчасна оплата є підставою для нарахування відповідачу індексу інфляції та 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 11, 322, 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 1, 24 Закону України “Про теплопостачання”, ст. ст. 1, 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За змістом статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Однак позовна заява № 610/33 від 27.02.2020 не відповідає вимогам ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України, оскільки:

По-перше, позовна заява не містить відомостей, передбачених ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги не відповідає зазначеним доказам, що додані до позову. Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Інженерна, 18, підтверджується нарядами на підключення та відключення від централізованої системи опалення (наряди на підключення № 346 від 15.10.2016, № 6338 від 15.10.2017 та наряди на відключення від централізованої системи опалення № 2850 від 31.03.2017, № 9053 від 31.03.2018 р). Водночас, при огляді судом даних нарядів виявлено, що наряди містять іншу адресу нежитлового приміщення (вул. Інженерна, 20), ніж та, на яку посилається позивач у позовній заяві.

Крім того, в обґрунтування свої вимог позивач вказує, що у власності відповідача знаходяться спірні нежитлові приміщення, до яких ним постачалась теплова енергія, однак позивачем не надано доказів реєстрації права власності на такі приміщення саме за відповідачем.

Вказане свідчить про те, що виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, як це передбачено п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, здійснений позивачем неналежним чином.

Також, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, всупереч викладеному, перелік додатків до позовної заяви не відповідає фактично доданим до неї документам. Крім того, в переліку додатків позивачем зазначено не всі документи, які додано до позовної заяви, а саме: копію витягу з наказу № 234-п від 01.11.2019, а також в п. 3 переліку додатків вказано документи, які не додано до позовної заяви, а саме: “акти прийому-передачі з доказами направлення відповідачеві”, про що відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області складено акт від 12.03.2020 року.

По-друге, судом встановлено, що позивачем до заяви додано платіжне доручення № 13463 від 16.01.2020 як доказ сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн. за подання позову.

Так, частиною 1 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.

Відповідно до пункту 2.21 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 7 від 21.02.2013 платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал платіжного доручення установи банку або відділення поштового зв`язку, які прийняли платіж, платіжне доручення в оригіналі, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Однак, в якості доказу сплати судового збору за подання вищевказаної заяви позивачем додано копію платіжного доручення. При цьому, платіжне доручення датоване раніше, ніж сама позовна заява.

По-третє, до позовної заяви не додано документів, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, а саме, до неї не додано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, як то визначено ч. 1 ст. 172 ГПК України.

Відповідно до п. 59 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Крім того, пунктом 61 вказаних Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем в якості доказу надіслання на адресу відповідача копії позову з додатками надано лише службовий чек від 03.03.2020 без опису вкладення у поштовий конверт, що унеможливлює перевірку того, які саме документи направлено відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевказані недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” № 610/33 від 27.02.2020 залишити без руху.

2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

3. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.

4. Надіслати позивачу акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 12.03.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В.С. Адаховська