Рішення № 88243250, 04.03.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.03.2020Справа № 910/17719/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартум Технолоджіс"

до: Акціонерного товариства "Сбербанк"

про: стягнення 191 200,00 грн

Суддя Шкурдова Л.М.

секретар с/з Масна А.А.

Представники сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача - Філоніч А.М., за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартум Технолоджіс" до Акціонерного товариства "Сбербанк" про стягнення 191 200,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2019 відкрито провадження у справі №910/17719/19 за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що порушення відповідачем умов заяви-договору №Т152-013078594 щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг в рамках Договору щодо банківського обслуговування та безпідставна відмова відповідача в купівлі іноземної валюти призвела до незабезпечення позивачем здійснення відвантаження 24.10.2019 товару в транзитний автотранспорт та своєчасного виконання поставки товару в адресу контрагента - ТОВ «КАПІТАЛМАШ» згідно Договору поставки від 17.10.2019 №18, в зв`язку з чим позивачем було здійснено оплату штрафних санкцій в сумі 191 200,00 грн., яку він вважає збитками, а відтак просить суд стягнути з відповідача 191 200,00 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 призначено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач щодо задоволення позову заперечував, вказуючи, що позивачем не доведено наявність елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача, оскільки Умовами банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АТ «СБЕРБАНК», що затверджені Наказом Голови Правління Банку №316 від 04.04.2013 року, передбачено право банку відмовити у закупівлі іноземної валюти; позивачем не було надано заявку на купівлю іноземної валюти, а відтак в діях відповідача відсутня протиправна діяльність; відповідач зазначає про відсутність його вини у завданні позивачу збитків, оскільки позивач, здійснюючи підприємницьку діяльність, повинен був передбачати ризики та не був позбавлений можливості здійснити закупівлю іноземної валюти в іншій банківській установі. Відповідач також зазначив про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та завданими збитками позивачу, оскільки позивачем не доведено, що він би дотримав строки поставки за Договором поставки у разі закупівлі відповідачем іноземної валюти.

В судовому засіданні 25.02.2020 закрито підготовче провадження, призначено здійснювати розгляд даної справи по суті.

У судовому засіданні 04.03.2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2019 між ТОВ «СМАРТУМ ТЕХНОЛОДЖІС» та АТ «СБЕРБАНК» укладено заяву-договір №Т152-013078594 щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг в рамках Договору щодо банківського обслуговування.

Відповідно до умов п.5.1. Договору банківського обслуговування банк здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта на умовах обраного тарифного пакету згідно з Розділом і Тарифів на умовах та в порядку, передбачених цією Заявою-Договором та відповідним положенням Умов. Під «Умовами» розуміються Умови банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АТ «СБЕРБАНК», затверджені Наказом Голови Правління Банку № 316 від 04.04.2013 року (далі - Умови) та розміщені на сайті Банку.

Позивач вказує, що він звернувся до Запорізького відділення відповідача №6 з заявою на купівлю іноземної валюти в сумі 23200 доларів США для забезпечення розрахунку з іноземним контрагентом та надав до банківської установи всі копії документів на підтвердження здійснення господарської операції, проте відповідачем було відмовлено у здійсненні купівлі іноземної валюти, мотивуючи таку відмову тим, що банком встановлено ризиковість фінансової операції, яку має намір здійснити позивач.

Позивач зазначає, що безпідставна відмова відповідача в купівлі іноземної валюти призвела до незабезпечення позивачем здійснення відвантаження 24.10.2019 товару в транзитний автотранспорт та своєчасно виконати поставку товару на адресу контрагента - ТОВ «КАПІТАЛМАШ» згідно Договору поставки від 17.10.2019 №18, пунктом п.5.2. якого передбачений штраф за порушення строків поставки товару.

05.12.2019 на адресу позивача від ТОВ «КАПІТАЛМАШ» надійшла вимога вих.№47 від 04.12.2019 про сплату штрафу в сумі 191200,00 грн., в зв`язку з порушенням строків поставки товару. Платіжним дорученням від 09.12.2019 №37 позивачем було здійснено оплату штрафних санкцій в сумі 191 200,00 грн за порушення строків поставки товару. Позивач зазначає, що сума сплаченого штрафу є збитками, які позивач зазнав, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання з купівлі іноземної валюти.

Частиною 1 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно із ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

При відшкодуванні збитків застосовуються загальні умови відшкодування шкоди визначені статтею 1166 ЦК України, які передбачають, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Отже, для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1190 ЦК України.

Таким чином, позивач повинен довести протиправність дій відповідачів і їх вину, наявність та розмір збитків, наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та спричиненням шкоди.

Як вбачається з умов п.5.1. Договору банківського обслуговування банк здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта на умовах обраного тарифного пакету згідно з Розділом і Тарифів на умовах та в порядку, передбачених цією Заявою-Договором та відповідним положенням Умов. Під «Умовами» розуміються Умови банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АТ «СБЕРБАНК», затверджені Наказом Голови Правління Банку № 316 від 04.04.2013 року (далі - Умови) та розміщені на сайті Банку.

Відповідно до Умов банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АТ «СБЕРБАНК» Банк має право, серед іншого, відмовити Клієнту у здійсненні операції якщо операція не відповідає законодавству, в т.ч. з питань інвестиційної діяльності та валютного регулювання (п. 1.3.3.8. Умов); відмовитися від проведення фінансової операції (в т.ч. платіжного доручення Клієнта), у разі якщо операція, що проводить Клієнт, не відповідає вимогам валютного законодавства або містить ознаки такої, що згідно з вимогами законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підлягає фінансовому моніторингу (п. 4.1.7 Умов).

Відповідно до п.6.7. Умов Банк не несе відповідальність за можливу шкоду, заподіяну Клієнту, якщо Банк діяв у межах завдань, обов`язків та у спосіб, що передбачені Законодавством щодо протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом/фінансуванню тероризму.

Відповідно до п.6 Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, що затверджене постановою Правління Національного банку України №8 від 02.01.2019 року (надалі - Положення №8), уповноважена установа здійснює первинний аналіз документів (інформації) про валютні операції, на які розповсюджуються вимоги цього Положення, до моменту проведення валютної операції з метою виявлення сумнівної валютної операції. Виявлення сумнівної валютної операції може здійснюватися шляхом установлення наявності індикатора, зазначеного в додатку до цього Положення (уключаючи індикатор, установлений на власний розсуд уповноваженої установи). За однією валютною операцією може бути встановлено декілька індикаторів.

Відповідно до п.15 Положення №8 уповноважена установа за результатами проведеного додаткового аналізу з урахуванням ужитих достатніх та адекватних заходів на виконання вимог пункту 13 цього Положення має встановити наявність/відсутність підстав уважати, що ця валютна операція є сумнівною.

Разом з цим, уповноважена установа здійснює валютну операцію, якщо за результатами проведеного додаткового аналізу відсутні підстави вважати, що ця валютна операція є сумнівною (п.16 Положення №8).

Як вбачається з матеріалів справи, здійснивши перевірку наданих позивачем документів та пояснень банком визначено статус запропонованої клієнтом операції, як сумнівної, в зв`язку з чим відмовлено у купівлі іноземної валюти.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у відповідача наявне право відмовити позивачу у вчиненні операції з купівлі іноземної валюти.

Придбання валюти здійснюється банком виключно за окремим дорученням клієнта, яке оформлюється Заявою про купівлю іноземної валюти або банківських металів у відповідності до пунктів 1.3.1.4, 1.3.2.3 та Додатку 1.5 Умов банківського обслуговування.

Отже, правовідносини з придбання іноземної валюти встановлюються тільки з моменту оформлення банківським клієнтом Заявки на купівлю валюти. Заявка на купівлю валюти виконує функцію додаткового договору, який є підставою для придбання валюти на міжбанку.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач оформлював відповідну Заявку на купівлю валюти, як це передбачено пунктами 1.3.1.4. 1,3.2,3 та Додатком 1.5 Умов банківського обслуговування.

Таким чином, позивачем не доведено протиправність поведінки відповідача, що полягала у незакупівлі іноземної валюти для позивача.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України господарська діяльність здійснюється на власний ризик.

Згідно з ст.14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб`єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.

Таким чином, приймаючи до уваги загальні положення стосовно ведення підприємницької діяльності, позивач мав би самостійно передбачати відповідні наслідки у разі відмови банківської установи у здійсненні фінансової операції та/або надання негативної консультації стосовно фінансової операції; передбачати інші комерційні ризики, а також мав право вільно обирати інші фінансові установи для обслуговування.

Питання своєчасної купівлі іноземної валюти залежало виключно від власних дій позивача, позивачем не надано доказів неможливості звернутися до іншої банківської установи з метою купівлі іноземної валюти.

Отже, позивачем не доведено наявність вини відповідача у заподіянні збитків позивачу внаслідок застосування контрагентом позивача до останнього штрафних санкцій. Одночасно з цим, суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Суд зазначає, що позивачем також не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та порушенням позивачем строків поставки товару за Договором поставки від 17.10.2019 №18, з огляду на те, що позивачем не надано суду доказів того, що у разі купівлі відповідачем іноземної валюти, позивачем було поставлено б товар у визначений Договором поставки строк, крім того, за Договором №Т152-013078594 щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг в рамках Договору щодо банківського обслуговування строків закупівлі іноземної валюти не визначено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, наявність вини відповідача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та порушенням позивачем строків поставки товару за Договором поставки від 17.10.2019 №18), а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Текст рішення складено: 16.03.2020р.