Рішення № 88243017, 11.03.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2020 справа № 914/40/20

За позовом: Приватного підприємства “БКФ Осанна”, с. Віта-Поштова, Києво-Святошинський район, Київська область

до відповідача: Комунального підприємства “Комбінат міського господарства”, м. Дрогобич, Львівська область

про стягнення 94 446, 68 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Альховської І.Б.

Представники:

від позивача: Івашків Ю.В. - представник;

від відповідача: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Приватного підприємства “БКФ Осанна” до Комунального підприємства “Комбінат міського господарства” про стягнення 94 446, 68 грн.

Ухвалою суду від 10.01.2020 було відкрито провадження у справі № 914/40/20 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 03.02.2020.

Представник позивача у судове засідання 03.02.2020 з`явився. Представник відповідача у судове засідання 03.02.2020 не з`явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю уповноваженого представника у іншому судовому засіданні, а також клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 03.02.2020 в задоволенні вказаного клопотання відповідача було відмовлено з підстав викладених у відповідній ухвалі суду та розгляд справи було відкладено на 24.02.2020.

В судове засідання 24.02.2020 представник позивача з`явився. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, вимог суду зазначених в ухвалі від 03.02.2020 не виконав, проте, ним було подано через канцелярію суду клопотання про відмову у задоволенні вимог позивача про відшкодування його витрат на правничу допомогу. У зв`язку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 11.03.2020, про що останнього було повідомлено в порядку ст.ст. 120, 121 ГПК України.

В судове засідання 11.03.2020 представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях. Разом з тим, представник позивача надав усні пояснення щодо клопотання представника відповідача про відмову у задоволенні вимог позивача про відшкодування його витрат на правничу допомогу, зазначивши, що витрати в розмірі 10 000, 00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, а відтак вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, вимог суду зазначених в ухвалі від 24.02.2020 не виконав.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 11.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Приватне підприємство “БКФ Осанна” (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Комунального підприємства “Комбінат міського господарства” (надалі відповідач) про стягнення 94 446, 68 грн заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на укладений між ним та відповідачем договір від 29 грудня 2016 №7/16, відповідно до умов якого позивач (підрядник) зобов`язувався за завданням відповідача (замовника) виконати роботи по поточному ремонту внутрішньо квартальних під`їздних доріжок на вул. Грушевського, 13 в м. Дрогобич, Львівської області, а замовник зобов`язувався прийняти та оплатити їх. За умовами п. 2.2. та п. 2.5. даного договору, загальна вартість робіт складає 139 766, 40 грн, а розрахунок здійснюється замовником згідно Акту виконаних робіт впродовж 10-ти банківських днів з моменту його підписання.

Крім того, 14.11.2017, між сторонами було укладено ще один договір підряду відповідно до якого позивач зобов`язався за завданням відповідача виконати роботи по встановленню опор для зовнішнього вуличного освітлення на вул. Стрийській, 181 та Симоненка (біля ЗОШ № 8), а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити їх. За умовами п. 2.3. та п. 2.4. даного договору, загальна вартість робіт складає 16 390, 80 грн, а розрахунок здійснюється замовником згідно Акту виконаних робіт протягом 10-ти банківських днів з моменту його підписання.

Підрядник свої обов`язки виконав в повному обсязі, та належно виконав роботи, що підтверджується, підписаними обома сторонами, Актами приймання виконаних будівельних робіт від 17.11.2017 №1 та від 31.12.2016 № б/н, проте всупереч вимогам укладених договорів, відповідач виконані позивачем роботи оплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість. Зокрема, згідно договору від 29.12.2016 №7/16, позивачем було виконано робіт на обумовлену сторонами суму 139 766, 40 грн, однак відповідачем було сплачено лише 90 563, 34 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 49 203, 06 грн. Водночас, по договору підряду від 14.11.2017 року, позивачем було виконано робіт на суму 16 390, 80 грн, однак відповідачем не було здійснено жодного платежу, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 16 390, 80 грн.

Позивачем на адресу відповідача були надіслані претензії від 26.04.2019 № 3/04 та № 4/04 з вимогою повністю оплатити вартість виконаних позивачем робіт та підписати акти звірки взаєморозрахунків. 03.06.2019 відповідачем були надані відповіді на претензії, в яких було зазначено, що у зв`язку з зміною керівництва проводиться перевірка наявності боргу перед позивачем та у випадку її підтвердження борг буде погашено.

Протягом строку передбаченого у п.п. 2.5. та 2.4 договорів, відповідач виконані позивачем роботи не оплатив, у зв`язку з чим позивач, з метою захисту своїх прав, звернувся з цим позовом до суду із вимогами про стягнення з відповідача 65 593, 86 грн – основного боргу, 6 766, 44 грн – 3 % річних та 24 086, 38 грн – інфляційних втрат.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи заперечень на позов до суду не подав, доказів сплати заборгованості не представив. Представником відповідача було подано лише клопотання про відмову у задоволенні вимог позивача про відшкодування його витрат на правничу допомог в розмірі 10 000, 00 грн. Як зазначає відповідач у клопотанні, такі витрати у сумі 10 000, 00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи (стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи), наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка позовної заяви з переліком додатків на 3-х аркушах (при цьому зміст позовної заяви дублює зміст попередньо підготовлених претензій), підготовка розрахунків на 3-х аркушах не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з відповідача становить для нього надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Розмір таких витрат позивача, на думку відповідача, не може перевищувати 2 500,00 грн з урахуванням кількості витраченого часу адвокатом.

Обставини справи встановлені судом.

Між Приватним підприємством «БКФ Осанна» (позивач, за договором – підрядник) та Комунальним підприємством «Комбінат міського господарства» (відповідач, за договором – замовник) укладено договір від 29 грудня 2016 №7/16. Відповідно до п. 1.1 договору відповідач доручає, а позивач зобов`язується на власний ризик та у відповідності до умов даного договору виконати роботу, а саме: поточний ремонт внутрішньо квартальних під`їздних доріжок на вул. Грушевського, 13 в м. Дрогобич, Львівської області. Замовник зобов`язувався прийняти цю роботу і оплатити згідно з умовами цього договору.

За умовами п.2.2. та п.2.5. даного договору, загальна вартість робіт складає 139 766, 40 грн, а оплата за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 10-ти банківських днів від дати підписання Акту виконання робіт.

Пунктом 3.1.2 договору замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, підписати акт приймання виконаних робіт та оплатити на умовах, визначених даним договором.

31.12.2016 сторони без жодних зауважень підписали акт приймання виконаних робіт по об`єкту: поточний ремонт внутрішньо квартальних під`їздних доріжок на вул. Грушевського, 13 в м. Дрогобич, Львівської області (копія акта міститься в матеріалах справи). Згідно вказаного акта, підрядник здав, а замовник прийняв виконані роботи на загальну суму 139 766, 40 грн.

Крім того, 14.11.2017, між сторонами було укладено договір підряду, відповідно до п. 1.1 якого за дорученням замовника підрядник зобов`язується на власний ризик виконати роботу, а саме: встановлення опор для зовнішнього вуличного освітлення на вул. Стрийській, 181 та Симоненка (біля ЗОШ №8) (ДК 021-2015-45317000-2 інші електромонтажні роботи), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити її. За умовами п.2.3. та п.2.4. даного договору, загальна вартість робіт складає 16 390, 80 грн, а розрахунок здійснюється замовником згідно акту виконаних робіт шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника впродовж 10 банківських днів з моменту його підписання. Пунктом 3.1.2 договору замовник зобов`язується прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, підписати впродовж 3-х днів акт приймання виконання робіт та оплатити її на умовах, визначених даним договором.

17.11.2017 сторони без жодних зауважень підписали акт приймання виконаних робіт по об`єкту: встановлення опор для зовнішнього вуличного освітлення по вул. Стрийській, 181 та Симоненка (біля ЗОШ № 8) (копія акта міститься в матеріалах справи). Згідно вказаного акта, підрядник здав, а замовник прийняв виконані роботи на загальну суму 16 390, 80 грн.

Підрядник свої обов`язки виконав в повному обсязі, та належно виконав роботи, що підтверджується, підписаними обома сторонами, актами приймання виконаних будівельних робіт від 31.12.2016 та від 17.11.2017, проте всупереч вимогам укладених договорів, відповідач виконані позивачем роботи оплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість. Зокрема, по договору від 29.12.2016 №7/16, відповідачем було сплачено лише 90 563, 34 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 49 203, 06 грн. Водночас, по договору підряду від 14.11.2017, відповідачем не було здійснено жодного платежу, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 16 390, 80 грн.

Позивачем на адресу відповідача були надіслані претензії від 26.04.2019 № 3/04 та № 4/04 з вимогою повністю оплатити вартість виконаних позивачем робіт та підписати акти звірки взаєморозрахунків. 03.06.2019 відповідачем були надані відповіді на претензії в яких було зазначено, що у зв`язку з зміною керівництва проводиться перевірка наявності боргу перед позивачем та у випадку її підтвердження борг буде погашено.

Відповідач свій обов`язок щодо оплати робіт в терміни, передбачені умовами вищевказаних договорів не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 65 593, 86 грн. Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача, на підставі ст. 625 ЦК України, 6 766, 44 грн – 3 % річних та 24 086, 38 грн – інфляційних втрат.

Норми права та мотиви з яких виходить суд при ухваленні рішення.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.ч. 1, 2 статті 827 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За умовами ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Як встановлено ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Таким чином, виходячи з вищенаведених обставин справи та представлених суду доказів, враховуючи те, що відповідач прийняв виконані позивачем роботи, підписавши акти приймання виконаних робіт від 31.12.2016 та 17.11.2017 без зауважень, суд вважає підставною та обґрунтованою позовну вимогу щодо стягнення з відповідача заборгованості з оплати виконаних позивачем робіт на суму 65 593, 86 грн.

Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 зазначеної постанови Пленуму).

На підставі ст. 625 ЦК України, за час прострочення оплати вартості робіт позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3 % річних на суму 6 766, 44 грн та інфляційні втрати в розмірі 24 086, 38 грн. Суд встановив, що вказані нарахування позивачем проведено вірно, та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заявлених сум з відповідача.

Щодо посилань відповідача про те, що витрати позивача на правничу допомогу у сумі 10 000, 00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з відповідача становить для нього надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Згідно з частиною четвертою статі 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката позивачем подано: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордер на надання правової допомоги від 26.12.2019 р.; договір про надання правової допомоги від 24.04.2019 № 4/04 та від 23.12.2019 акт № 1-04/04/19 прийому-передачі наданої правової допомоги у квітні - грудні 2019 року.

Зокрема, відповідно до акта прийому передачі наданої правничої допомоги у квітні – грудні 2019 вартість наданих послуг адвоката та витрачений час становить: 1 годину на консультацію щодо перспектив та ризиків пов`язаних з зверненням до суду, а також можливостей врегулювання даного спору; 2 години на претензійну роботу; 7 годин на підготовку позовної заяви, розрахунок позовних вимог та формування пакету документів. Загальна сума наданих адвокатом послуг становить 10 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 23.12.2019 № 747.

Врахувавши фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність (7 годин на підготовку позовної заяви, розрахунку позовних вимог та формування пакету документів та 2 години на претензійну роботу, при цьому що зміст позовної заяви дублює зміст попередньо підготовлених претензій), суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним буде зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу представника позивача до 5 000 грн.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Комбінат міського господарства» (82100, м. Дрогобич Львівської області, вул. П. Орлика, 15, код ЄДРПОУ 32300054) на користь Приватного підприємства «БКФ Осанна» (08170, с. Віта-Поштова Києво – Святошинського району Київської області, вул. Набережна, буд. 33, код ЄДРПОУ 36338364) суму в розмірі 103 367, 68 грн, з яких:

- 65 593, 86 грн основного боргу;

- 6 766, 44 грн 3 % річних;

- 24 086, 38 грн інфляційних втрат;

- 5 000, 00 грн витрат на правничу допомогу;

- 1 921, 00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 16.03.2020 року.

Суддя Манюк П.Т.