Рішення № 88242960, 12.03.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2020Справа № 912/1049/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" (Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Губівка) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменко Олександра Олександровича (м. Черкаси)

до 1. Прокуратури Кіровоградської області (м. Кропивницький)

2. Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (м. Кропивницький)

3. Державної казначейської служби України (м. Київ)

про стягнення 18.950.268,00 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Артеменко О.О.

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: не з`явився

Від відповідача-3: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Кіровоградської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменко Олександра Олександровича (позивач) надійшла позовна заява про стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України суми матеріальної шкоди в розмірі 18.950.268,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що завдана злочином шкода згідно заявленого позивачем цивільного позову у кримінальному провадженні № 1201312005000434 від 30.08.13. не відшкодована в наслідок тривалої та системної бездіяльності, протиправність якої підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили, належним та єдиним на даний час ефективним засобом юридичного захисту прав та законних інтересів позивача є відшкодування вказаної шкоди державою відповідно до вимог ст.ст. 1173, 1174, ч. 6 ст. 1176 Цивільного кодексу України.

Господарським судом Кіровоградської області ухвалою від 11.06.19. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" було передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями встановлено, що справу № 912/1049/19 передано судді Морозову С.М.

Суддею Господарського суду міста Києва Морозовим С.М. ухвалою від 08.07.19. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.19. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича залишено без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.19. вказану ухвалу скасовано, справу передано на розгляд Господарського суду міста Києва.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 912/1049/19 передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.19. суддею Ващенко Т.М. прийнято справу № 912/1049/19 до свого провадження та призначено підготовче засідання на 23.01.20.

23.01.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.02.20.

18.02.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 12.03.20.

В судовому засіданні 12.03.20. позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі явку своїх повноважних представників в судове засідання 12.03.20. не забезпечили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Наразі, за висновками суду неявка відповідачів не перешкоджає розгляду спору по суті у судовому засіданні 12.03.20.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.03.20. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач стверджує, що: у період з 27.06.03. по 06.10.05. прокуратурою Компаніївського району порушено ряд кримінальних справ за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, пред`являлось обвинувачення в частині привласнення грошових коштів колишнього керівництва АФ «Золотий колос»; 26.12.05. кримінальна справа № 62-229 була закрита прокуратурою Компаніївського району за відсутністю складу злочину; надалі справа закривалась неодноразово за відсутності на те підстав; численні звернення/скарги з приводу незаконних дій службових осіб прокуратури Компаніївського району не знаходили реагування.

За викладеного позивач робить висновок, що по відповідним фактам злочинної діяльності тривалий час з 2003 по 2013 роки мали місце бездіяльність в провадженні прокуратури Компаніївського району.

Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградскої області від 17.04.06. скасовано постанову слідчого прокуратури Компаніївського району Кіровоградської області від 26.12.05. про закриття кримінальної справи № 62-229, порушеної відносно службових осіб КДСГ «Інгул», ТОВ АФ «»Золотий колос» та директора ТОВ АФ «Золотий колос».

Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградскої області від 22.11.11. скасовано постанову слідчого прокуратури Компаніївського району Кіровоградської області про закриття кримінальної справи № 62-229 від 29.12.06.

За матеріалами справи судом встановлено, що в порядну п. 7 розділу ХІ КПК України 2012 року 25.01.13. було зареєстроване кримінальне провадження № 12013120180000063 та передане для проведення досудового розслідування Су УМВС України в Кіровоградській області.

30.08.13. до ЄРДР внесено повідомлення (на підставі постанови від 30.08.13.) про виділення з матеріалів досудового розслідування № 12013120180000063 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, матеріалів щодо інших, зазначених у зверненні ліквідатора ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого про притягнення до кримінальної відповідальності колишнього директора ТОВ "Агрофірма "Золотий колос", фактів вчинення ним протягом 2001-2003 років розкрадання грошових коштів вказаного підприємства та бюджетних коштів шляхом зловживання службовим становищем та укладення фіктивних угод, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України та зареєстровано їх за № 12013120050000434.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 24.09.14. у справі № 405/8516/14-к скаргу ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" на постанову старшого слідчого ВР ЗСГД УМВС України в Кіровоградській області Шарія Я.С. від 25.12.13. про закриття кримінального провадження задоволено та скасовано постанову старшого слідчого ВР ЗСГД УМВС України в Кіровоградській області Шарія Я.С. від 25.12.13. про закриття кримінального провадження № 12013120050000434 від 30.08.13.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 30.06.15. у справі № 405/4190/15-к постанову старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СУ УМВС України в Кіровоградській області від 23.12.14. про закриття кримінального провадження № 12013120050000434 від 30.08.14. скасовано.

В 2016 році позивачем заявлений цивільний позов на суму 18.950.268,00 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 10.05.16. у справі № 405/3529/16-к зобов`язано старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СУ Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області у кримінальному провадженні № 120132005000434 від 30.08.13. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України здійснити процесуальні дії.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 09.03.17. у справі № 405/555/17 зобов`язано старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СУ Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області у кримінальному провадженні № 120132005000434 від 30.08.13. за ознаками кримінального правопорушення здійснити процесуальні дії.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 07.04.17. у справі № 405/1775/17 зобов`язано службових осіб Су ГУНП в кіровоградській області, повноважних на вчинення відповідних дій, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення згідно заяви ліквідатора ТОВ "Агрофірма "Золотий колос".

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 13.07.17. у справі № 405/3500/17 відведено старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СУ Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області від участі у кримінальному провадженні № 1201312005000434 від 30.08.13.

Предметом позову у справі є матеріально-правові вимоги позивача заявлені до відповідачів про стягнення з Державного бюджету України у відшкодування матеріальної шкоди 18.950.268,00 грн.

В нормативно-правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 56 Конституції України, ст. ст. 1173, 1174, ч. 6 ст. 1176 ЦК України

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Конституція України (ст. 56) проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно положень ст. 1176 Цивільного кодексу України, якою врегульоване питання відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відшкодування шкоди завданої органом державної влади та посадовою або службовою особою органу державної влади передбачені нормами статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України. Вказане викладене в правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 травня 2016 року у справі N 6-440цс16.

Згідно зі ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Такі способи захисту цивільних прав характеризується чітко визначеним суб`єктом - заподіювачем шкоди, якими є відповідні державні органи чи їхні посадові і службові особи. Підставою для подання такого позову є прийняття незаконних рішень, незаконні дії чи бездіяльність зазначених органів, що призвели до заподіяння шкоди особі. Також відповідно до ст. ст. 1173 - 1175 ЦК така шкода відшкодовується незалежно від вини цих органів (осіб).

У таких справах суд, по-перше, має встановити невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування вимогам закону чи іншим правовим актам; по-друге, суд встановлює, чи порушуються суб`єктивні цивільні права й охоронювані законом інтереси фізичної або юридичної особи цим рішенням, дією чи бездіяльністю. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Статтею 10 Закону України "Про міліцію" (втратив чинність з 07.11.2015) було визначено, що міліція відповідно до своїх завдань зобов`язана, зокрема: приймати і реєструвати заяви й повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення; брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством; виконувати у передбачених законодавством випадках і в межах своєї компетенції постанови прокурора, слідчого, рішення слідчого судді, суду.

Статтею 23 Закону України "Про Національну поліцію" (набрав чинності з 05.07.2015) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності.

Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень (ч. 3 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію").

Статтею 5 Закону України "Про прокуратуру" (втратив чинність частково) були визначені функції прокуратури. Так, згідно вказаної норми прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" (дата набрання чинності - 15.07.2015) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

У відповідності до положень ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Отже, предметом доказування у даній справі є неправомірна бездіяльність посадових осіб відповідачів - Прокуратури Кіровоградської області та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013120180000063, факт нанесення такою неправомірною бездіяльністю відповідачів матеріальної шкоди позивачу, в розмірі 18.950.268,00 грн та наявність причинно-наслідкового зв`язку між нанесеною шкодою та бездіяльністю відповідачів. Оскільки підставами відповідальності за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду, є шкода, незаконні дії, причинний зв`язок між незаконними діями та шкодою.

Порядок оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування, слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначено приписами глави 26 Кримінального процесуального кодексу України.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України визначено право заявника, потерпілого, підозрюваного подавати скаргу на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання відповідної заяви чи повідомлення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій у визначений цим кодексом строк.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора подаються впродовж десяти днів після їх ухвалення чи вчинення, що передбачено частиною 1 статті 304 Кримінального процесуального кодексу України. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлено постановою, строк подання скарги починається з дня отримання її копії.

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в процесі досудового розслідування виноситься ухвала згідно з правилами статті 307 Кримінального процесуального кодексу України. Така ухвала слідчого судді може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов`язання припинити дію, зобов`язання вчинити певну дію, відмову в задоволенні скарги.

Позивачем доведено, що при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013120050000434 старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СУ Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області Шарія Я.С., якого в подальшому, було відведено від участі у вказаному кримінальному провадженні, була допущена бездіяльність, в частині не здійснення ними процесуальних дій, які слідчий зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, що встановлено в ухвалах Ленінського районного суду міста Кіровограда.

Належних доказів допущеної бездіяльності в кримінальній справі посадовими особами прокуратури Кіровоградської області матеріали справи не містять.

Суд також зазначає, що встановлення правомірності та/або неправомірності дій та/або бездіяльності органів досудового розслідування у кримінальному провадженні до компетенції господарських судів України не відноситься.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Позивачем не надано суду доказів заподіяння йому саме посадовими особами відповідачів матеріальної шкоди, яка б полягала, наприклад, у понесенні ним витрат, які позивач зробив або мусить зробити для відновлення свого порушеного права на своєчасне та неупереджене досудове слідство, її розміру та причинно - наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю відповідачів та такою шкодою.

Нанесення відповідачами позивачу матеріальної шкоди та розмір такої шкоди позивач обґрунтовує кримінальним правопорушенням ОСОБА_1 , як колишнього директора ТОВ «Агрофірма «Золотий колос», а саме, приховуванням урожаю, заниження виручки від реалізації насіння соняшника, незаконним відчуженням худоби. Тобто по суті позивач просить суд відшкодувати йому за рахунок Державного бюджету України вартість незаконно відчуженого незавершеного виробництва та худоби. Така шкода, за приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України відшкодовується особою, яка її завдала, а не відповідачами.

Згідно ч. 2. ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем цивільний позов в кримінальному провадженні було заявлено.

Відшкодування шкоди, завданої потерпілому внаслідок кримінального правопорушення за рахунок Державного бюджету України, як передбачено ч. 3 ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України реалізується лише у випадках та у порядку, що встановлені окремим законом. На сьогодні в Україні єдиним механізмом відшкодування заподіяної шкоди, внаслідок кримінального правопорушення залишається подання цивільного позову (окремо або в межах кримінального провадження) до особи, яка вчинила злочин.

За таких обставин, виходячи з вищенаведених положень законодавства та враховуючи не доведеність позивачем факту нанесення йому шкоди саме посадовими особами відповідачів, незаконності дій/бездіяльності посадових осіб відповідача-1 та причинного зв`язку між незаконними діями/бездіяльністю посадових осіб відповідачів та шкодою, про відшкодування якої заявлено позов (втрати, внаслідок незаконно відчуженого незавершеного виробництва та худоби на суму 18.950.268,00 грн), суд дійшов висновку про не доведеність, не обґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки на підставі приписів п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, витрати по сплаті судового збору відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 17.03.20.

Суддя Т.М. Ващенко