Рішення № 8824290, 06.04.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2010 р. Справа № 6/29

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І. при секретарі судового засідання Строїч П.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ЗАТ "Лукор" вул. Промислова, 4, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300

до відповідача Комунального підприємства "Водотеплосервіс" вул.Окружна,8, м.Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77300

про стягнення заборгованості в сумі 4 243 704, 13 грн., з яких основний борг 1 136 506, 03 грн.( за послуги отримані в листопаді-грудні 2009року), інфляційні втрати 10 612, 93 грн., 3% річних 3 650, 75 грн., пеня 24 873, 76 грн., та 3002178, 24грн. основного боргу ( за послуги отримані в вересні-грудні 2008), 54039,21грн. втрат внаслідок інфляції, 11844, 21грн. 3% річних.

за участю представників сторін:

Від позивача: юрист Марчак М.П., (довіреність № 26/1-202 від 29.12.07)

Від відповідача: юрисконсульт Загребельний Ю.А., (довіреність № 9 від 05.01.10)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення 4243704грн.13коп. заборгованості з яких: основний борг 1 136 506грн.03 коп.( за послуги отримані в листопаді-грудні 2009року), інфляційні втрати 10 612грн 93 коп., 3% річних 3 650грн. 75 коп., пеня 24 873грн. 76 коп., та 3002178грн. 24коп. основного боргу ( за послуги отримані в вересні-грудні 2008), 54039грн.21коп. втрат внаслідок інфляції, 11844грн. 21коп.. 3% річних.

Представник позивача заявлений позов підтримав. В обгрунтування позову послався на те, що порушення відповідачем умов договору № 5 в частині оплати наданих послуг по прийняттю та очищенню стічних за період листопад - грудень 2008року та вересень - грудень 2009року, в зв"язку з чим на суми боргу нараховано штрафні санкції у вигляді пені, інфляційних втрат та 3% річних. Просить суд позов задоволити та стягнути з відповідача заявлену до стягнення суму коштів.

Крім того, позивачем заявлено клопотання (вх.№1418 від 30.03.10) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно КП "Водотеплосервіс" в межах суми позовних вимог.

Представник відповідача подав суду письмовий відзив на позов в якому зазначив, що немає правових підстав для стягнення коштів в сумі 3002178грн.24коп., оскільки строки цих платежів не настали з огляду на те, що графік погашення суми не розроблений КП "Водотеплосервіс" , оскільки термін його розроблення договором не встановлено.Проти клопотання позивача про забезпечення позову заперечив.

Розглянувши подане позивачем клопотання суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Статтею 66 ГПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності до п.1.1. інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики забезпечення позову” від12.12.2006 № 01-8/2776, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Однак, всупереч наведеному позивачем не подано суду належних доказів в

обгрунтування заявленої вимоги щодо забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив, що 14.08.09 між сторонами укладено договір №5 на прийняття та очищення стічних вод за умовами якого, замовник(КП "Водотеплосервіс" доручає, а виконавець ( ЗАТ "Лукор" бере на себе зобов"язання приймати на очищення господарсько-побутові стічні води( п.1.1 Договору).

Розділом 2 Договору визначено зобов"язання сторін за договором, зокрема: замовник зобов"язується проводити розрахунки за надання послуг з очищення стічних вод по цінах та на умовах , визначених договором.

Розділом 3 Договору встановлено порядок розрахунків між сторонами та умови оплати. Розрахунок за фактично очищені стічні води здійснюється на підставі двостороннього акту до 25 числа місяця, наступного за звітним.Акти звіряння розрахунків підписуються до 15 числа місяця, наступного за звітним.

В матеріалах справи містяться погоджені та підписані сторонами акти, які підтверджують факт виконання позивачем своїх зобов"язань за договвром. Однак, як свідчать обставини справи, відповідач надані позивачем послуги не оплатив в зв"язку з чим допустив заборгованість за період листопад-грудень 2009року в сумі 1136505грн.03коп.

Крім того, відповідно до умов вище згаданого договору№5 сторони домовилися, що сума боргу замовника перед виконавцем за одержані від останнього послуги за вересень-грудень 2008року в сумі 3002178грн.24коп. повинна бути сплачена відповідачем в період з 01.07.09 до 31.12.09, згідно розробленого графіка, який відповідач зобов"язаний надати позивачу.( п.5.2, 5.3 Договору).

Проте, як зазначив позивач, графік погашення заборгованості відповідачем не поданий, на день звернення з позовом до суду заборгованість останнім не погашена.

Як вбачається з матеріалів справи позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовою вимогою про необхідність надання графіку погашення боргу в сумі 3002178грн. 24коп., а згодом і направляв відповідачу графік погашення заборгованості( копії листів додаються). Та, як випливає із зібраних у справі доказів та не заперечує сам відповідач, графік ним не затверджено.

Відповідно до ст.193 ГК України суб”єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином, вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов”язання.

Згідно з ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу дії ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 цього ж Кодексу, якщо у зобов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

При цьому слід зауважити, що твердження відповідача щодо відсутності правових підстав для стягнення заборгованості в сумі 3002178грн.24коп., оскільки строки цих платежів не настали з огляду на те, що графік погашення суми не розроблений КП "Водотеплосервіс" , оскільки термін його розроблення договором не встановлено, не можуть бути прийняті судом, так як з п.5.3 Договору чітко вбачається, що сторони досягли згоди щодо погодження періоду оплати вказаної суми, кінцевою датою якого є 31.12.2009.

В силу дії ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема у вигляді сплати неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.4.1 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,25%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період затримки оплати, від суми боргу за кожен день прострочення оплати.

З поданих суду розрахунків вбачається, що станом на 17.02.10 відповідачу нараховано пеню в сумі 24873грн.76коп.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання.

Частина 2 цієї статті визначає, що боржник, який прострочив виконання зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано станом на 17.02.10 на суму боргу за листопад-грудень 2009року - 3650грн.75коп. 3% річних та 10612грн.93коп. інфляційних втрат; на суму боргу за вересень-грудень 2008року -11844грн.21коп. 3%річних та 54039грн.21коп. втрат від інфляції.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ч.2 ст.34 ГПК України).

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем, згідно ст.49 ГПК України, слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 193 Господарського кодексу України, ст. ст.33, 34, 49,66, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул.Окружна, 8, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300 ( ідент. код 32364207) на користь ЗАТ "Лукор" вул. Промислова, 4,Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77300 ( ідент. код 31256759) 4243704грн.13коп. заборгованості з яких: основний борг 1 136 506грн.03 коп.( за послуги отримані в листопаді-грудні 2009року), інфляційні втрати 10 612грн 93 коп., 3% річних 3 650грн. 75 коп., пеня 24 873грн. 76 коп. , 3002178грн. 24коп. основний борг ( за послуги отримані в вересні-грудні 2008), 54039грн.21коп. втрат внаслідок інфляції, 11844грн. 21коп.. 3% річних та 25500грн. витрат по сплаті державного мита і 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Грица Ю.І.

                                                            рішення підписане 08.04.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 08.04.10