Ухвала суду № 88242215, 16.03.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.03.2020Справа № 910/3678/20

Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову по справі

за позовом Приватного підприємства «Альфа-Мур» (49000, м. Дніпро, Набережна Перемоги, буд. 108, кв.84)

до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул.. Городецького, 13)

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування Висновку Комісії з питань розгляду скарг, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства «Альфа-Мур» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 11.03.2020 року до Міністерства юстиції України (відповідач) про визнання протиправним та скасування п. 2 Наказу Міністерства юстиції України №3591/5 від 21.11.2019 року про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.10.2018 №43310362, №43309790, прийняті державним реєстратором виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход Оленою Олександрівною та визнання протиправним та скасування Висновоку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 31.10.2019 року за результатами розгляду скарг від 10.09.2019, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.09.2019 за №П-16293 та від 03.10.2019, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.10.219 за №34421-33-19.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ та висновок комісії порушують право власності позивача.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову б/н від 11.03.2020 року.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає таке.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 статті 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до частини 5 статті 139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Заявником не дотримано вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, оскільки у заяві про забезпечення позову відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Крім того до заяви додано копії документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку.

Так, частиною 2 статті 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Заявником у якості доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову надано суду копію платіжного доручення № 1896-6281-1713-8304 від 11.03.2020 про сплату судового збору у розмірі 1051,00 грн.

Суд зазначає, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Оскільки заявником подано саме копію платіжного доручення № 1896-6281-1713-8304 від 11.03.2020 р. про сплату судового збору у розмірі 1051,00 грн., суд дійшов висновку, що заявником не надано суду належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, а саме оригіналу вказаного платіжного доручення.

Частиною 7 ст. 140 ГПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, заява Приватного підприємства «Альфа-Мур» про забезпечення позову та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

В той же час, суд наголошує, що повернення заяви про забезпечення позову з наведених вище підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідною заявою після усунення визначених вище недоліків.

Керуючись ст.ст. 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «Альфа-Мур» про забезпечення позову та додані до неї документи - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 16.03.2020 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Данилова