Рішення № 8824107, 06.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.04.10 р.                     Справа № 15/51пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Регор” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 33160700)

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю “Євроспецзв’язок” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 33012259)

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю “Олівки та К” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 31054365)

про визнання договору купівлі-продажу від 14.06.2008 р. № 4044 недійсним

за участю представників сторін:

від позивача: Бушнєв В.В. – директор згідно протоколу № 5 загальних зборів учасників ТОВ від 20.12.2007 р.

від відповідача-1: Турченко Є.І. за довіреністю б/н від 25.11.2009 р.

від відповідача-2: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Регор” м. Маріуполь до товариства з обмеженою відповідальністю “Євроспецзв’язок” м. Маріуполь та до товариства з обмеженою відповідальністю “Олівки та К” м. Маріуполь про визнання договору купівлі-продажу від 14.06.2008 р. № 4044 недійсним.

Ухвалою суду від 22.02.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/51пд, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 22.02.2010 р., 10.03.2010 р., 23.03.2010 р. відповідач-2 в судові засідання 10.03.2010 р., 23.03.2010 р., 06.04.2010 р. не з’явився, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача–2 про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4–20/1077 від 02.03.2010 р., витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців № 308115 станом на 11.03.2010 р., з яких вбачається, що ТОВ „Олівки та К”, ідентифікаційний код 31054365, зареєстровано за адресою: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 32. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві, та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача–1, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Регор” (позивач) є кредитором товариства з обмеженою відповідальністю „Євроспецзв'язок” (відповідача–1).

11.06.2008 р. позивач отримав від приватного підприємства „Інтерпрайс Інвест” за актами приймання-передачі прості векселі у кількості сім штук на загальну суму 160000,00 грн., за якими векселедавцем виступав відповідач–1.

21.06.2008          р. позивач отримав від приватного підприємства „Інтерпрайс Інвест” за актами приймання-передачі прості векселі у кількості чотири штуки на загальну суму 100000,00 грн., за якими векселедавцем виступав відповідач–1. Завірені копії векселів та актів прийняття–передавання векселів додані до позову.

Зазначені векселі були пред'явлені до сплати векселедавцю (відповідачу–1), але не були ним оплачені: перші два векселі на загальну суму 20000,00 грн. були пред'явлені до сплати 13.06.2008 р.; наступні три векселі на загальну суму 60000,00 грн. були опротестовані нотаріусом 04.07.2008 р.; наступні три векселі на загальну суму 90000,00 грн. були пред'явлені до сплати 14.07.2008 р.; наступні три векселі на загальну суму 90000,00 грн. були пред'явлені до сплати 31.07.2008 р. шляхом поштового відправлення. Завірені копії актів пред’явлення векселів до платежу, протестів про неоплату векселів містяться в матеріалах справи.

Дані векселі були отримані приватним підприємством „Інтерпрайс Інвест” від товариства з обмеженою відповідальністю „Донсталь”. В свою чергу ТОВ „Донсталь” отримало дані векселі від векселедавця - ТОВ „Євроспецзв'язок” в рахунок погашення боргу за договором поставки від 30.07.2007 р. Відповідно до даного договору ТОВ „Донсталь” поставило відповідачу–1 товар на загальну суму 260000,00 грн., що підтверджується відповідними накладними, які не були оплачені. ТОВ „Донсталь” звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення боргу. 14.04.2008 р. ухвалою суду .№ 4/58 було накладено арешт на рахунки відповідача–1. В ході судового процесу відповідач–1 запропонував ТОВ „Донсталь” отримати векселі на суму боргу в 260000,00 грн., на що ТОВ „Донсталь” погодилось і подало до суду заяву від 31.05.2008р. про припинення провадження по справі.

23.02.2009 р. ухвалою господарського суду Донецької області порушено справу про банкрутство ТОВ „Євроспецзв'язок” відповідно до ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

16.03.2009 р. постановою господарського суду Донецької області по справі №27/10Б ТОВ „Євроспецзв'язок” визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.

01.09.2009 р. ухвалою господарського суду Донецької області по справі №27/10Б ліквідатором ТОВ „Євроспецзв'язок” призначений арбітражний керуючий Матвійчук Д. В.

24.11.2009 р. ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 27/10Б строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора ТОВ „Євроспецзв'язок” продовжено до 01.06.2010 р.

ТОВ „Регор” є кредитором банкрута ТОВ „Євроспецзв'язок”. Сума кредиторських вимог ТОВ „Регор” складає 260000,00 грн. і була визнана Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя, яке було ініціюючим кредитором в справі про банкрутство ТОВ „Євроспецзв'язок" і попередньо призначено ліквідатором (лист № 16388/08 від 10.07.2009 р.).

29.10.2009 р. ТОВ „Регор” обрано головою комітету кредиторів по справі про банкрутство ТОВ „Євроспецзв’язок”.

05.07.2005 р. відповідачем–1 було придбано за договором купівлі-продажу недобудований 12-поверховий житловий будинок, що знаходиться за адресою; м. Маріуполь, вул. Дев'ятого Травня (вул. Ніжинська), будинок № 14 за ціною 60000,00 грн.

19.01.2007 р. рішенням господарського суду Донецької області № 20/17пн за відповідачем–1 було визнано право власності на недобудований 12-поверховий житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Дев'ятого Травня (вул. Ніжинська), будинок № 14.

14.06.2008 р. відповідачем–1 з відповідачем–2 було укладено договір купівлі-продажу № 4044 недобудованого 12-поверхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Дев'ятого Травня (вул. Ніжинська), будинок № 14 за ціною 60000,00 грн.

13.06.2008 р. позивачем були пред'явлені відповідачу–1 перші векселі до сплати, а на наступний день – 14.06.2008 р. був укладений вказаний договір.

Відповідно до довідки БТ1 м. Маріуполя № 54 від 20.01.2010 р. даний об'єкт нерухомості станом на 20.01.2010 р. зареєстрований за відповідачем–2.

В даний час відповідач–1 не має ліквідних активів для погашення даної кредиторської заборгованості. Неможливість погашення вимог кредиторів склалась у відповідача–1 в результаті укладення вкрай невигідного для себе договору купівлі-продажу.

Укладаючи договір купівлі-продажу недобудованого 12-поверхового житлового будинку відповідач–1 та відповідач–2 не враховували принципів розумності та справедливості. Даний об'єкт нерухомості був придбаний відповідачем–1 у 2005 році за 60000,00 грн. і проданий відповідачу–2 у 2008 році також за 60000,00 грн., хоча ринкова вартість даного об'єкту нерухомості відповідно до експертного висновку ТОВ „ДКС-Експертиза” від 26.01.2010 р. складала на момент продажу 9282574,00 грн. Крім того, грошові кошти за продаж даного об'єкта нерухомості в день їх надходження на рахунок відповідача–1 були перераховані третій особі, а не позивачу як кредитору, який на той час вже пред’явив відповідачу–1 векселі до сплати.

Крім того, з витягу з ЄДРПОУ № 340663 від 06.10.2009 р. вбачається, що одним із засновників підприємства відповідача–1 є Кирилов Ігор Валерійович (адреса: м. Маріуполь, вул. Купріна, буд. 25, кв. 78). Відповідно до витягу з ЄДРПОУ № 909040 від 27.11.2009 р. засновниками підприємства відповідача–2 є Кирилова Інна Іванівна (адреса; м. Маріуполь, вул. Купріна, буд. 25, кв. 78); Кирилова Ольга Валеріївна (адреса: м. Маріуполь, вул. Купріна, буд. 25, кв. 78), які є матір'ю і сестрою Кирилова Ігоря Валерійовича. Юридичні адреси відповідача–1 та відповідача–2 також збігаються: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 32. Тобто засновники підприємств відповідача–1 та відповідача–2 є однією сім'єю і спірний договір був укладений з їх відома для виду з метою приховання („уводу”) майна відповідача–1 від розрахунків з кредиторами.

Відповідно до статуту відповідача–1 основними видами його діяльності були будівництво будівель, будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та ін., тому придбання ним недобудованого житлового будинку є цілком логічним. Основними видами діяльності відповідача–2 є оптова та роздрібна торгівля, діяльність кафе. Тобто придбання недобудованого житлового будинку для подальшої його добудови суперечить предмету та меті діяльності відповідача–2, що свідчить про фіктивність такого договору.

Крім того, ціна об'єкту нерухомості занижена більш ніж в 150 разів та не відповідає ринковій вартості на момент продажу майна, що підтверджено висновком фахівців (ТОВ „ДКС–Експертиза” попередній висновок про вартість майна).

Також, ліквідатором ТОВ „Євроспецзв'язок" та агентством з питань банкрутства в Донецькій області проведено аналіз фінансово-господарського стану банкрута відповідно до наказу Міністерства економіки України від 19.01.2006 р. № 14 „Про методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства”, яким встановлено ознаки по доведенню ТОВ „Євроспецзв'язок" до банкрутства, а саме наявність дій відповідних осіб боржника, які призвели до погіршення платоспроможності боржника.

Таким чином, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на той факт, що за спірним договором купівлі–продажу відповідач–1 передав у власність відповідачу–2 вказаний об’єкт нерухомості по заниженій вартості, не враховуючи принцип розумності, що призвело до непогашення кредиторської заборгованості відповідачем–1 перед позивачем. При цьому засновники відповідача–1 та відповідача–2 є близькими родичами між собою та під час укладення спірного договору купівлі–продажу діяли виключно в своїх інтересах з метою приховання майна від кредиторів, а здійснений ними правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Тобто, спірний договір був укладений незаконно і фактично для того, щоб уникнути розрахунків з кредиторами.

Відповідач–1 надав до суду відзив № 27/10Б від 09.03.2010 р., яким позовні вимоги визнає в повному об’ємі.

16.03.2010 р. від позивача до суду надійшла заява № 163 від 12.03.2010 р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на недобудований 12–поверховий житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Дев’ятого Травня (вул. Ніжинська), будинок № 14. Крім того в заяві позивач просить суд заборонити відповідачу–2 вчиняти певні дії по відношенню до вказаного спірного майна, а саме: відчужувати його у будь–який спосіб, розбирати, зносити, добудовувати, перебудовувати.

Ухвалою суду від 16.03.2010 р. було накладено арешт на недобудований 12–поверховий житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Дев’ятого Травня (вул. Ніжинська), будинок № 14. Цією ж ухвалою було заборонено відповідачу–2 та іншим особам вчиняти певні дії по відношенню до недобудованого 12–поверхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Дев’ятого Травня (вул. Ніжинська), будинок № 14, а саме: відчужувати його у будь–який спосіб, розбирати, зносити, добудовувати, перебудовувати.

Проаналізувавши чинне законодавство, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку:

Предметом позову, який розглядається судом, є вимоги про визнання недійсним договору від 14.06.2008 р. № 4044 купівлі-продажу недобудованого 12–поверхового житлового будинку.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним в даній справі, суд повинен встановити відповідність чи невідповідність змісту спірного правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до п.1 ст.25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення виконує у тому числі такі повноваження: з підстав, передбачених ст. 17 цього Закону подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Відповідно до п. 11 ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо: угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заінтересованими особами стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) -боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Відповідно до п. 1 ст. 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюється в тому числі учасниками товариства.

Відповідно до п. 1 ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженого відповідальністю є загальні збори його учасників.

Тобто до органів управління юридичної особи входять також засновники даної юридичної особи. Засновниками відповідача–1 і відповідача–2 були особи, які є однією сім’єю (мати, дочка, син).

Згідно п.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

Згідно п. З ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. З ст. 509 ЦК України зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Тобто при укладанні правочинів сторони також повинні поважати права та інтереси інших осіб, а також ураховувати публічний інтерес.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В матеріалах справи міститься аналіз фінансово–господарського стану ТОВ “Євроспецзв’язок” (відповідача–1) у справі про банкрутство № 27/10Б за період з 01.01.2008 р. по 01.02.2010 р., з якого вбачається наступне:

16.03.2009 р., тобто станом на момент відкриття ліквідаційної процедури (звітний період – 01.03.2009 р.), підприємство – банкрут (відповідач–1) не мало достатньої суми коштів та високоліквідних активів для погашення кредиторської заборгованості.

Встановлені ознаки доведення відповідача–1 до банкрутства, при безпосередній участі в цьому відповідача–2, яке сталося в результаті укладення і виконання договору купівлі–продажу недобудованого 12–поверхового житлового будинку в інтересах третіх осіб по заниженій вартості, що призвело до неплатоспроможності підприємства.

Погашення кредиторської заборгованості банкрута можливо за умови визнання договору купівлі-продажу недобудованого 12–поверхового житлового будинку в судовому порядку недійсним і повернення вказаного об’єкту нерухомості банкруту. Даних активів буде достатньо для погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Відповідач–2 будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 4 ч. 2 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

В даному випадку спірний договір купівлі–продажу може бути визнаний судом відповідно до цивільного законодавства недійсним з підстав, передбачених ст. 17 п. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Матеріалами справи доведені обставини того, що спірний правочин укладений особою, яка зараз перебуває в ліквідаційній процедурі у зв’язку із банкрутством, із заінтересованою особою, в результаті правочину кредиторам у справі про банкрутство фактично завдані або можуть бути завдані збитки у вигляді неотримання від банкрута сум кредиторської заборгованості.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що при укладенні договору від 14.06.2008 р. № 4044 купівлі-продажу недобудованого 12–поверхового житлового будинку відповідачі вчинили правочин, який за своїм змістом та суттю суперечать вищевказаним актам цивільного законодавства України, що є підставою для визнання вказаного правочину недійсним згідно ст. 203 ч. 1, ст. 215 ч. 1 ЦК України.

Відповідно до ст. 216 ч. 1 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Таким чином, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, тому їх задовольняє.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідачів у даній справі у рівних частках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір від 14.06.2008 р. № 4044 купівлі-продажу недобудованого 12–поверхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Дев’ятого Травня (вул. Ніжинська), будинок № 14, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Євроспецзв’язок” (юридична адреса: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 32; код ЄДРПОУ 33012259) та товариством з обмеженою відповідальністю “Олівки та К” (юридична адреса: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 32; код ЄДРПОУ 31054365).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Євроспецзв’язок” (юридична адреса: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 32; код ЄДРПОУ 33012259; рахунок 26009002433001 в Маріупольській філії ВАТ Банк „Біг Енергія”, МФО 335300) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Регор” (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 4, кв. 312; код ЄДРПОУ 33160700; рахунок 26008201321211 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 335775), витрати на оплату державного мита в сумі 300,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Олівки та К” (юридична адреса: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 32; код ЄДРПОУ 31054365; рахунок 260093015727 у відділенні № 5 Донецької філії ВАТ „ВіЕйБі Банк”, МФО 394545) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Регор” (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 4, кв. 312; код ЄДРПОУ 33160700; рахунок 26008201321211 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 335775), витрати на оплату державного мита в сумі 300,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

В судовому засіданні 06.04.2010 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя