Рішення № 88236090, 05.03.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2020 р. Справа № 480/3360/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гелета С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бєлянська С.М.

представника позивача Дереза М.Е., відповідача Бордулінська Н.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за позовом проектного малого підприємства "Будівництво і землевпорядкування" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Бордулінської Наталії Олексіївни про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Проектне мале підприємство "Будівництво і землевпорядкування" ( далі – позивач, підприємство) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Бордулінської Наталії Олексіївни (далі – відповідач) від 13.08.2019 № 12/40-1018/1717-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 180630,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що спірною постановою до позивача застосовані штрафні санкції за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Разом із тим, висновки відповідача, здійснені під час перевірки не відповідають фактичним обставинам. Крім цього зазначав, що розроблена проектна документація відповідає чинному законодавству у сфері містобудівної діяльності. Позивачем не було допущено порушень під час розроблення та передачі замовнику проектної документації в частині визначення назви об`єкта будівництва замовником, одержання містобудівних вимог та обмежень не повинно бути одержано замовником, проектне рішення забезпечує доступності маломобільним групам населення, всі дані відображені у проектній документації. Крім того, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що інспектором допущено в спірній постанові помилку у вірній назві підприємства.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що спірне рішення прийнято правомірно, підстави для його скасування відсутні. В судовому засіданні відповідач зазначила, що при оформленні спірної постанови було допущено технічну помилку стосовно назви підприємства, яка не впливає на встановлені порушення, зазначено вірних код ЕДПРОУ підприємства.

Ухвалою від 10.09.2019 відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. За клопотанням позивача суд перейшов до розгляду зазначеної справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, підготовче провадження було продовжено на 30 днів. Після закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду, ухвалою суду у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.07.2019 № 310/1 було відмовлено, оскільки припис не є предметом розгляду даної справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка в судових засіданнях, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов є не обґрунтований і не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріали справи підтверджується, що у період з 23 липня 2019 року по 31 липня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумські області, Бордулінською Н.О., було проведено позапланову перевірку на предмет дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: “Реконструкція нежитлового приміщення в АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 . вул АДРЕСА_3 9 АДРЕСА_4 . Як підтверджується матеріалами справи позивач по даному об`єкту являється генеральним проектувальником.

За результатом перевірки відповідачем було складено акт № 310 від 31.07.2019 року, відповідно до якого встановлено наступні порушення, а саме назва робочого проекту зазначеного в повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 15.07.2019 року серії СМ № 061191701133 об`єкта «Реконструкція нежитлового приміщення в АДРЕСА_5 ” не відповідає дійсності, так як фактично передбачається “Реконструкція квартири під нежитлове приміщення (офіс)”; робочий проект “Реконструкція нежитлового приміщення в АДРЕСА_1 . Велика АДРЕСА_2 вул. Грайворонська, 19/1 АДРЕСА_4 область” розроблений без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, чим порушено ч. 2 ст. 26 та ч. 1, ч. З ст. 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності ” так, як при реконструкції здійснюється зміна функціонального призначення приміщення; при проектуванні робочого проекту не виконані вимоги п. 4.1. ДБН В.2.2.-40-2018 “Інклюзивність будівель і споруд”, затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 30.11.2018 року № 327.

Також відповідачем було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 310/1 від 15.07.2019 року, який не є предметом розгляду даної справи, позивачем не оспорюється.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №12/40-1018/1717-19 від 13 серпня 2019 року, відповідно до якої до позивача у відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” застосовані штрафні санкції у сумі 180 630 грн. 00 коп.

Позивач зазначає, що при розроблені робочого проекту дотримані вимоги чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності

Стосовно посилання позивача на те, що назви об`єкта у проектній документації відповідає фактичним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про архітектурну діяльність” архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту. Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

На підставі ч. 1 ст. 31 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до п. 8 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів затвердженого Наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 року №, 45 назва об`єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до завдання на проектування назва робочого проекту - “Реконструкція нежитлового приміщення в АДРЕСА_1 . Велика АДРЕСА_2 вул АДРЕСА_6 Грайворонська, 19/1, Сумська область”, що відображає вид будівництва – «Реконструкція» та його місцезнаходження - “ АДРЕСА_5 , що в свою чергу відповідає рішенню виконавчого комітету Великописарівської селищної ради № 75 від 19.07.2018 року “Про надання дозволу на переведення житлового приміщення у нежитлове та його реконструкцію”.

Разом із тим, позивачем при розробленні проекту повинно бути враховано фактичні обставини та досліджено всі первинні документи, на підставі яких розробляється проектна документація, оскільки саме позивач є генеральним проектувальником, несе відповідальність за розроблену документацію.

Як вбачається із матеріалів справи, замовник будівництва, ОСОБА_1 під час перевірки надала інспектору рішення виконавчого комітету Великописарівської селищної ради № 75 від 19.07.2018 «Про надання дозволу на переведення житлового приміщення в нежитлове та його реконструкцію», в якому надано дозвіл на переведення квартири по АДРЕСА_5 із житлового приміщення в нежитлове.

Разом із тим, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації нежитлового приміщення за цією адресою зміни не внесені, у власності ОСОБА_1 станом на 31.07.2019 обліковується за цією адресою житлове приміщення - квартира, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №175727128 від 31.07.2019, що було отримано на запит відповідача у Реєстрі (а.с.64т.1).

Таким чином матеріалами справи спростовуються факт наявності реконструкції саме нежитлового приміщення, оскільки фактично було розроблено документацію на реконструкцію саме житлового приміщення в нежитлове, про що позивачу було відомо, оскільки надані документи на час затвердження Робочого проекту свідчили про наявність у замовника житлового приміщення – квартири, зокрема відповідний витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який долучено позивачем до матеріалів робочого проекту, є його складовою (а.с.147т.1), наявний технічний паспорт на квартиру (а.с. 60-61т.1).

Крім того, саме рішенням Великописарівської селищної ради від 19.07.2018 №75 надано право замовнику на переведення квартири із житлового приміщення в нежитлове та проведення її реконструкції під салон.

Надання суду під час розгляду справи витягів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно наявності станом на статусу приміщення «нежитлове приміщення», можуть бути враховані позивачем під час внесення відповідних змін до Робочого проекту, але жодним чином не впливають на виявлені під час перевірки порушення, враховуючи те, що такі зміни у відповідному реєстрі здійснювалися вже не тільки після проведеної перевірки, а і після подання адміністративного позову до суду.

Затверджувався відповідачем Робочий проект під час наявності у замовника майна із статусом житлове приміщення – квартира, на час такого затвердження приміщення не мало статусу «нежитлового».

Оскільки завдання на проектування складається за участю проектної організації, тому назва об`єкта будівництва повинна бути визначена вірно генеральним проектувальником та відповідати дійсному стану виконання будівельних робіт.

Таким чином без переведення квартири в нежитловий фонд та реєстрації нежитлового приміщення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розробка проектної документації на об`єкт «Реконструкція нежитлового приміщення» здійснена була позивачем передчасно та не відповідала фактичному стану будівництва та правовстановлюючим документам.

Стосовно посилання позивача на те, що розроблення документації можливо здійснювати без містобудівних умов та обмежень земельної ділянки при зміні функціонального призначення приміщення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" Реконструкція — це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Позивач помилково вважає, що зовнішня конфігурація та функціональне призначення об`єкта: “Реконструкція нежитлового приміщення в АДРЕСА_1 . Велика АДРЕСА_2 , вул. Грайворонська, 19/1. Сумська область” на етапі затвердження робочого проекту залишається незмінним, а тому робочий проект не містить і не повинен містити містобудівні умови та обмеження.

Відповідно до п. 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються (Затвердженого Наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 06.11.2017 року № 289) містобудівні умови та обмеження не надаються для здійснення реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Матеріалами справи підтверджується, що в даному випадку змінювалася функціональне призначення приміщення, а саме у замовника було в наявності житлове приміщення – квартира, яка згідно рішення Великописарівської селищної ради від 19.07.2018 №75 надала право замовнику на переведення квартири із житлового приміщення в нежитлове та проведення її реконструкції під салон.

Таким чином робочий проект «Реконструкція нежитлового приміщення, по АДРЕСА_7 . АДРЕСА_3 /1 в смт. АДРЕСА_2 . Сумська область» розроблений без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, чим порушено ч. 2 ст. 26 та ч. 1, ч. З ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки при реконструкції здійснюється зміна функціонального призначення приміщення, а тому застосування позивачем пункту 25 Переліку є помилковим, в даному проекті є зміна функціонального призначення: із житлового фонду переводиться в нежитловий.

Згідно п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Враховуючи те, що п.25 Переліку №289 для розробки даної проектної документації на реконструкцію квартири під офіс не враховується та не застосовується, згідно ч.1 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» одним із основних складових вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

Враховуючи вищевикладене, робочий проект «Реконструкція нежитлового приміщення, по АДРЕСА_5 », який розроблений позивачем без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є порушенням ч.2 ст.26 та ч.1. ч.3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Стосовно посилання позивача на те, що робочий проект «Реконструкція нежитлового приміщення, по АДРЕСА_5 » містить інформацію та забезпечує доступності маломобільним групам населення:, суд зазначає наступне.

Представник позивача та свідок, допитаний судом в судовому засіданні свідок - ОСОБА_2 , що брав участь у розробці робочого проекту «Реконструкція нежитлового приміщення, по АДРЕСА_5 », зазначили, що при розробці даного розділу позивач керувався вимогами ДБН В2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення».

Разом із тим, слід зазначити, що такі посилання не підтверджуються матеріалами справи. Так, під час перевірки відповідачем – інспектором, яка здійснювала перевірку, було здійснено фотофіксацію наданих позивачем документів. Так, під час проведеної перевірки відповідачем було надано Робочий проект, в якому в розділі 8 Пояснювальної записки робочого проекту зазначено, що «Проектні рішення з благоустрою території об`єкту відповідають вимогам ДБН В.2.2-17-2006 «Доступність будинків та споруд для маломобільних груп населення». Враховуючи обмежену територію і позначку рівня підлоги від спланованої поверхні землі 1.2м для виклику співробітника офісу передбачено встановлення вмикача сигналу виклику. Улаштування спеціального пандуса на прибудинковій території неможливий, тому необхідно виготовити зйомні направляючи для візка (передбачено в кресленнях проекту), а також улаштування спеціальних поручнів і фарбування жовтим кольором полоси перед сходами.

Аналогічну інформацію щодо застосування позивачем в розділі 8 Пояснювальної записки робочого проекту зазначено, що «Проектні рішення з благоустрою території об`єкту відповідають вимогам ДБН В.2.2-17-2006 «Доступність будинків та споруд для маломобільних груп населення», містить і копія проектної документації, що була надана представником позивача, завірена адвокатом, що підтвердив, що дана інформація відповідає оригіналу.

На вимогу суду надати для огляду оригінал робочого проект, судом з`ясовано, що сторінка Робочого проекту була змінена, є виправлення коректором, дописано новий зміст п. 8 , при цьому відсутня інформація щодо особи, яка здійснила зміни до такої інформації.

Під час розгляду справи свідок ОСОБА_2 , що брав участь у розробці робочого проекту зазначив, що було таку інформацію здійснено згідно нової сторінки, яка не є складовою Робочого проекту (а.с.82т.2). Разом із тим, в Робочому проекті посилання на такий документ взагалі відсутнє.

В судовому засідання інспектор, що здійснювала перевірку, категорично заперечувала проти наявності будь-яких змін та виправлень під час перевірки, оскільки нею самостійно було здійснено копіювання документації, яка таких виправлень не містила (а.с.74т.1)

Слід зазначити, що проектувальник при розробці даного розділу користувався не чинними будівельними нормами, а саме ДБН В.2.2-17-2006 «Доступність будинків та споруд для маломобільних груп населення», який втратив чинність з набранням чинності з 01.04.2019 року ДБН В.2.2-40-2018 «Інклюзивність будівель і споруд», затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 30.11.2018 №327. (Робочий проект розроблений 21.05.2019).

Згідно и.4.1 ДБН В.2.2-40-2018 «Інклюзивність будівель і споруд», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 30.11.2018 №327 (далі - ДБН В.2.2- 40-2018). при проектуванні, будівництві нових та реконструкції, реставрації, капітальному ремонті та технічному переоснащенні існуючих житлових будинків та громадських будівель і споруд обов`язковим є забезпечення в повному обсязі вимог доступності. зручності, інформативності і безпеки.

У разі якщо в існуючих житлових будинках та громадських будівлях і спорудах неможливо у повному обсязі забезпечити вимоги доступності, зручності, інформативності і безпеки для потреб осіб з інвалідністю, здійснюється їх розумне пристосування.

В п.3.36 ДБН В.2.2-40-2018 зазначено, що розумне пристосування - це індивідуальне архітектурно-будівельне рішення, що забезпечує маломобільним групам населення мінімальний стандарт доступності в умовах реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення існуючих житлових будинків та громадських будівель і споруд. Розумним пристосуванням можуть бути допоміжні технічні засоби та механізми (пандуси, підйомні пристрої, механізми, переносні апарелі).

Слід зазначити, що відображення в робочому проекті «Кнопки дзвінка виклику» співробітника об`єкта обслуговування не може бути елементом доступності, а також «розумним пристосуванням» його до потреб маломобільним групам населення.

Слід зазначити, що позивач посилається на п.3.36 ДБН В.2.2- 40-2018 щодо визначення «розумне пристосування», при цьому використовує його в іншій редакції, ніж зазначено в н.3.36 офіційного видання ДБН В.2.2-40-2018, затвердженого наказом Мінрегіонбуді України від 30.11.2018 №327 (а.с.14звор.стор.т.2)

Робочий проект щодо доступності передбачає «Кнопку дзвінка виклику», яка згідно п.3.36 ДБН В.2.2-40-2018 не може бути елементом доступності, та виготовлення зйомних металевих направляючих для візка.

Стосовно наявності розумного пристосування «переносної аппарелі», про що зазначає позивач, слід зазначити наступне.

В розділі креслень є креслення (аркуш Робочого проекту 1) металевих направляючих габаритним розміром 0,73м х 3.313м. без уточнення, де повинно бути розміщене це пристосування, яким чином та хто повинен його заносити на металеві східці до площадки біля вхідних дверей. Крім того, в робочому проекті уклін основних східців до площадки біля вхідних дверей становить 30% (1.2 м/4.0 м * 100%), тому запроектовані зйомні металеві направляючі не забезпечать фізичну можливість, зручність та доступність для маломобільних груп населення, таким чином зйомні металеві направляючі не є розумним пристосуванням, враховуючи те, що розумне пристосування повинно забезпечиш маломобільним групам населення мінімальний стандарт доступності.

Слід зазначити, що улаштування зовнішніх сходів та пандусів передбачено розділом 5.2 «Зовнішні сходи» та п. 5.3 «Зовнішні пандуси`ДБН В.2.2- 40-2018 «Інклюзивність будівель і споруд».

Зокрема, п.5.2.1 п. 5.2 «Зовнішні сходи`ДБН В.2.2- 40-2018 «Інклюзивність будівель і споруд» визначено, що уклон зовнішніх сходів повинен бути 10% (а.с.16 зворотн.стор.т.2). В даному випадку, під час перевірки інспектором встановлено, що уклін основних східців до площадки біля вхідних дверей становить 30%.

Таким чином, при проектуванні робочого проекту позивачем не виконані вимоги п.4.1 ДБН В.2.2- 40-2018 «Інклюзивність будівель і споруд», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 30.11.2018 №327.

Стосовно посилання позивача на те, що в спірній постанові зазначено невірна назва підприємства, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи в суді, позивач дану обставину не зазначав як підставу для обґрунтування позовних вимог до закінчення підготовчого провадження, не скористався правом подання відповідної заяви, що надано ч.1ст.47 КАС України.

Крім того, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що перевірка відбувалася відносно позивача - проектного малого підприємства "Будівництво і землевпорядкування" , в спірній постанові зазначено вірний код ЕДРПОУ проектного малого підприємства "Будівництво і землевпорядкування" - 21110402. В судовому засіданні інспектор, яка винесла спірну постанову зазначила, що нею помилково здійснено описку у вірній назві підприємства. Суд зазначає, що дана обставина не впливає на правомірність застосування до підприємства штрафних санкцій за порушення, виявлені під час здійснення перевірки. Суд зазначає, що в даному випадку не є предметом дослідження відповідність спірної постанови вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, як зазначив в судовому засіданні представник відповідача спірна постанова не була пред`явлена до виконання до виконавчої служби, незважаючи на строк пред`явлення її до виконання протягом 3 місяців з дня винесення, як зазначено в самій спірній постанові.

Враховуючи вищевикладене, позивач розробив та передав замовнику для виконання будівельних робіт на об`єкті проектну документацію «Реконструкція нежитлового приміщення, смт. Велика Писарівка, вул. Грайворонська, 19/1, Сумської області», яка розроблена з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил чим, порушено абзац 2 частини 1 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ч.1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», таким чином позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими, неправомірними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову проектного малого підприємства "Будівництво і землевпорядкування" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Бордулінської Наталії Олексіївни про визнання протиправною та скасування постанови від 13.08.2019 №12/40-1018/1717-19 – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 16.03.2020

Суддя С.М. Гелета