Рішення № 88235980, 11.03.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/118/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Козак А.К.,

позивача – ОСОБА_1

представника позивача - Христич О.С.

представника відповідача - Яловець М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови.

Позовні вимоги:

визнання протиправними та скасування постанови № ПЛ 5805/158/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16 грудня 2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в розмірі 125 190 грн та припису про усунення виявлених порушень № ПЛ5805/158/АВ/П від 29 листопада 2019 року.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

08 січня 2020 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування припису та постанови.

Ухвалою від 13 січня 2020 року суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду, вирішивши розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи /а.с. 43-44/.

По справі вживалися заходи забезпечення позову. Ухвалою від 28 січня 2020 року суд на клопотання позивача зупинив примусове стягнення штрафу у сумі 125 190 грн з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №61031367 від 22.01.2020 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/118/20 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови /а.с. 62-64/.

Аргументи учасників справи

Позивач у своєму позові стверджував про необґрунтованість та, відповідно, протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу та припису, наполягаючи на необхідності їх скасування. Позивач повідомив, що працівниками Управління Держпраці у Полтавській області було безпідставно зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту – КЗпП України), що полягало у допущенні позивачем до виконання трудових обов`язків працівника без укладення трудового договору.

Такі висновки позивач заперечував та спростовував. Зокрема, ФОП ОСОБА_1 вказано, що особа, яку відповідач вважав неоформленим працівником, не виконувала трудові обов`язки, а на прохання позивачки тимчасово здійснювала нагляд за магазином та будинком. Ця особа, ОСОБА_2 , не працювала на позивача, не мала трудових обов`язків, не була ознайомлена з умовами праці, правилами внутрішнього трудового розпорядку, що на неї не поширювалися, не мала посади. Вказано, що сам факт перебування гр. ОСОБА_2 під час інспекційного відвідування у магазині, в якому самостійно здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , не може беззаперечно свідчити про допуск позивачем вказаної громадянки до виконання трудових обов`язків без укладення трудового договору.

Зазначаючи про протиправність припису про усунення виявлених порушень № ПЛ5805/158/АВ/П від 29 листопада 2019 року, позивачем акцентовано увагу на тому, що він не відповідає вимогам чинного законодавства у зв`язку з передчасним його винесенням та незазначенням у ньому будь-яких вимог щодо усунення конкретних порушень.

Відповідач, заперечуючи проти позову, надав відзив на нього /а.с. 66-69/. У відзиві відповідач наполягав на наявності в діях ФОП ОСОБА_1 порушень трудового законодавства, яке ним було виявлене і задокументоване у належний спосіб.

Зазначив, що в ході інспекційного відвідування позивача було виявлено особу ( ОСОБА_2 ), яка на момент здійснення інспекційного відвідування в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , була допущена до роботи продавця без належного оформлення трудових відносин. Оскільки трудового договору між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 й повідомлення про прийняття гр. ОСОБА_2 на роботу не було надано, перевіряючими зроблено висновок про перебування останньої на робочому місці і здійснення нею трудових функцій без належного укладення трудового договору, що є порушенням вимог статті 24 Кодексу законів про працю України. Зазначені висновки стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, яка, з огляду на викладене, є правомірною і скасуванню не підлягає.

Наполягаючи на правомірності оскаржуваного припису, відповідачем зазначено, що припис винесений відповідно до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 823, - у зв`язку з відсутністю зауважень (заперечень) на акт інспекційного відвідування, був винесений не пізніше наступного робочого дня після відмови від підписання акта.

07 лютого 2020 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 103-107/. Безпосередньо позивачем наголошено на тому, що під час проведення інспекційного відвідування не були з`ясовані ті питання, які стали підставою для здійснення цього заходу (заява гр. ОСОБА_3 про виконання нею трудових функцій у ФОП ОСОБА_1 без належного оформлення, крім того така особа не відома позивачу й не проживає на території м.Лубни).

Крім того, вказано про порушення порядку ознайомлення суб`єкта господарювання із направленням на інспекційне відвідування, оскільки з направленням позивач ознайомлена 29 листопада 2019 року, в той час як інспекційне відвідування було розпочато 28 листопада 2019 року.

Додатково зазначено про те, що гр. ОСОБА_2 не виконувалось будь-яких трудових функцій під час перевірки, що, крім іншого, підтверджується постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 січня 2020 року у справі № 539/4773/19, якою закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

20 лютого 2020 року від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив /а.с. 110-111/, в яких, зокрема, вказано про правомірність проведеного інспекційного відвідування, що здійснене в чіткій відповідності з Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 823 на підставі звернення гр. ОСОБА_3 , яке обов`язково повинно бути перевірено.

Акцентовано увагу на тому, що правова оцінка обставин, яка викладена в постанові Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 січня 2020 року у справі № 539/4773/19, не є обов`язковою для суду під час вирішення цієї позовної заяви.

В судовому засіданні 11.03.2020 позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.03.2020 заперечувала проти задоволення позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, допитавши в якості свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

27 листопада 2019 року до Управління Держпраці у Полтавській області звернулась гр. ОСОБА_3 /а.с. 73/ із заявою, в якій повідомила, що працювала у ФОП ОСОБА_1 без оформлення трудових відносин.

На підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, начальником Управління Держпраці у Полтавській області винесено наказ від 27.11.2019 №260П "Про проведення заходів державного контролю", яким наказано провести заходи державного контролю щодо відповідності вимог законодавства про працю головним державним інспектором у діяльності ФОП ОСОБА_1 /а.с. 72/.

28.11.2019 заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області видано направлення за номером № 2196 на проведення заходу державного контролю, яким є проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет додержання вимог законодавства про працю, інспекційне відвідування доручено головним державним інспекторам ОСОБА_4 .Білогубу та В.Ковтуну, дата початку та дата закінчення заходу з 28.11.2019 по 11.12.2019 /а.с. 71/.

Копію вказаного направлення вручено ФОП ОСОБА_1 29.11.2019, про що свідчить її підпис на направленні /а.с. 71/.

За наслідками інспекційного відвідування складено акт №ПЛ 5805/158/АВ від 29.11.2019, яким зафіксовано порушення підприємцем частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, що полягає в допуску працівника до роботи без укладення трудового договору /а.с. 74-82/. Зокрема, в акті інспекційного відвідування встановлено, що станом на 28.11.2019 в приміщенні магазину продуктових товарів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює підприємницьку діяльність позивач, перебувала гр. ОСОБА_2 , яка знаходилась за прилавком та здійснювала продаж продуктових товарів, тобто виконувала функції продавця. Від надання письмових пояснень гр. ОСОБА_2 відмовилась. Прибувши до магазину, ОСОБА_1 надала пояснення, що 28.11.2019 під час її відсутності у магазині, гр. ОСОБА_2 здійснювала торгівлю товарами.

Враховуючи викладене, інспектором зроблено висновок, який викладений в акті, про те, що гр. ОСОБА_2 на момент здійснення інспекційного відвідування в приміщенні магазину продуктових товарів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , була допущена до роботи продавця у ФОП ОСОБА_1 без належного оформлення трудових відносин.

Від підпису акта №ПЛ 5805/158/АВ від 29.11.2019 ФОП ОСОБА_1 відмовилась, про що зроблена відмітка в акті перевірки. Акт отримала 29.11.2019.

29 листопада 2019 року Управлінням Держпраці у Полтавській області складено припис про усунення виявлених порушень № ПЛ5805/158/АВ/П /а.с. 84-85/.

Скориставшись своїм правом на складання заперечення до акту інспекційного відвідування, позивач їх склала 03.12.2019 та направила до Управління Держпраці у Полтавській області.

16 грудня 2019 року заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області прийнято постанову про накладення штрафу №ПЛ5805/1158/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125 190 грн / а.с. 89/.

Позивач не погодилася зі складеним приписом та прийнятою постановою, в зв`язку з чим оскаржила їх до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані критерії суд використовує для оцінки правомірності оскаржуваного рішення.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Норма права, про порушення якої стверджував відповідач, застосовуючи штрафну санкцію оскаржуваним рішенням, викладена в КЗпП наступним чином.

Згідно статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я.

Крім того, відповідач посилався у оскаржуваному рішенні, як на нормативну підставу його прийняття, на статтю 259 КЗпП України, відповідно до якої, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Також відповідач посилався на статтю 265 КЗпП України, згідно якої посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення…».

Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 цього Положення, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі Закон №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами частини четвертої статті 2 Закону № 877-V, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі Порядок №823).

Зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (пункт 1 Порядку №823).

За змістом пункту 2 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з пунктами 8 та 9 Порядку №823, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності). Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

В статті 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою /ч. 2/.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею /ч. 5/.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 823, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Пунктом 17 Порядку № 823 передбачено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 823, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Пунктом 23 цього Порядку передбачено, що у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.

Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об`єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Висновки суду щодо правозастосування

Як встановлено судом, згідно з наказом начальника Управління Держпраці у Полтавській області від 27.11.2019 № 260П відповідачем вирішено провести інспекційне відвідування, ФОП ОСОБА_1 .

Направлення на проведення заходу державного контролю від 28.11.2019 № 2196, яке передбачало проведення інспекційного відвідування у період з 28.11.2019 по 11.12.2019, було вручено ФОП ОСОБА_1 29.11.2019 /а.с.71/, хоча на інспекційне відвідування державні інспектори вийшли 28.11.2019.

З огляду на викладене, уповноваженими особами відповідача порушені вимоги Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, оскільки посадові особи органу державного нагляду (контролю) здійснили державний нагляд, не пред`явивши посвідчення (направлення) на здійснення заходу.

Відмовившись від підписання акту, про що в ньому відповідно до вимог Порядку № 823 внесено відповідний запис інспектора, позивач отримала примірник цього акту 29 листопада 2019 року.

Оскільки позивач не скористалася своїм правом на підписання акту із зауваженнями, суд приходить до висновку, що припис про усунення порушень, винесений 29 листопада 2019 року відповідно до встановленої процедури - згідно з пунктом 21 Порядку № 823, який передбачає, що припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки лише в частині непред`явлення посвідчення (направлення) на здійснення заходу об`єкту відвідування.

По суті інкримінованих ФОП ОСОБА_1 порушень, суд дійшов таких висновків.

Приймаючи оскаржувані рішення, Управління Держпраці у Полтавській області керувалося висновками, викладеними в акті інспекційного відвідування, про те, що між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 існували трудові відносини, і остання виконувала функції продавця, при цьому в порушення вимог статті 24 КЗпП України з нею не було укладено трудового договору.

З такими висновками відповідача суд не погоджується та вказує на їх недоведеність і спростованість.

Судом встановлено, що у момент інспекційного відвідування 28 листопада 2019 року гр. ОСОБА_2 знаходилась в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться у жилому будинку, в якому здійснює підприємницьку діяльність і одночасно проживає ОСОБА_1 .

ОСОБА_5 у судовому засідання в якості свідка гр. ОСОБА_2 пояснила своє перебування у приміщенні магазину тим, що зайшла у гості до ОСОБА_1 . Так як позивачка вимушена була відлучитись із магазину для придбання ліків, остання попросила гр. ОСОБА_2 доглянути за магазином. Свідок пояснила, що за час недовготривалої відсутності ОСОБА_1 , у магазин навідались державні інспектори з перевіркою. Свідком вказано, що як до інспекційного відвідування, так і під час нього, вона не здійснювала продажу товарів, не здійснювала розрахунків за придбані товари. Вона зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила їй про візит державних інспекторів, після чого остання прибула до магазину.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що прибувши до магазину, вона надала письмові пояснення, за змістом яких вказала, що 28 листопада 2019 року на час її відсутності у магазині здійснювала торгівлю гр. ОСОБА_2

ОСОБА_1 повідомила у судовому засіданні, що такі пояснення складені нею виключно під диктовку державних інспекторів, без будь-якого розуміння їх наслідків.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, беручи до уваги покази свідка, суд зазначає, що факт знаходження особи у приміщенні, без виявлення факту виконання вказаною особою конкретних трудових функцій не може з достовірністю свідчити про наявність між позивачем та ним трудових відносин.

Відповідачем не надано жодного доказу факту продажу гр. ОСОБА_2 будь-якого товару, не підтверджено також жодними доказами факт виконання гр. ОСОБА_2 функцій продавця.

Ознаками, притаманними для трудового договору, є наявність обов`язку в особи виконувати роботу, визначену домовленістю з роботодавцем, додержання внутрішнього трудового розпорядку, наявність у роботодавця обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

З матеріалів перевірки не вбачається за можливе встановити і представник відповідача у судовому засіданні не пояснила суду, які гр. ОСОБА_2 виконувала трудові функції, що конкретно і кому продала. Відповідачем не доведено факту поширення на неї внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення її роботодавцем необхідними умовами праці. Не перевірено й не доведено факт оплати позивачем праці гр. ОСОБА_2 , якщо така мала місце.

Посилаючись на зроблений під час інспекційного відвідування відеозапис, відповідач вказував, що це є беззаперечним доказом виконання функцій продавця ОСОБА_2 .

Суд критично оцінює наданий відповідачем відеозапис, оскільки з його змісту та з матеріалів справи неможливо встановити, яка особа і на якій підставі відеозапис здійснює. Також неможливо встановити дату та час, коли зроблений такий відеозапис. Зміст запису не містить зображення обличчя жодної людини, місце проведення запису також неможливо ідентифікувати.

Суд, дослідивши цей відеозапис під час судового засідання, встановив, що він не містить доказів виконання гр. ОСОБА_2 функцій продавця та здійснення нею продажу товарів.

З огляду на викладене, факту допуску позивачем до виконання трудових обов`язків гр. ОСОБА_2 відповідачем не доведено, а тому суд приходить до висновку про недоведеність твердження відповідача щодо допущення ФОП ОСОБА_1 гр. ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що не знайшов свого об`єктивного підтвердження факт допуску ФОП ОСОБА_1 до роботи громадянки ОСОБА_2 без належного оформлення трудових відносин під час розгляду Лубенським міськрайонним судом Полтавської області справи № 539/4773/19 за адміністративним матеріалом про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Так, постановою від 23 січня 2020 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 41 КУпАП закрив, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у ході розгляду справи не довів, що приймаючи оскаржувані припис та постанову про накладення штрафу, він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 не було порушено частини 3 статті 24 КЗпП України, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 16 грудня 2019 року №ПЛ5805/158/АВ/П/ТД-ФС та припису про усунення виявлених порушень №ПЛ5805/158/АВ/П від 29 листопада 2019 року є правомірними і підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 984,70 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 984,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці в Полтавській області (вул.Пушкіна 119 м.Полтава ЄДРПОУ 39777136) задовольнити повністю.

Припис Управління Держпраці в Полтавській області №ПЛ5805/158/АВ/П від 29 листопада 2019 року та постанову Управління Держпраці в Полтавській області №ПЛ5805/158/АВ/ПТ/ТД-ФС від 16 грудня 2019 року про накладення штрафу - визнати протиправними та скасувати.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 3 984,70 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 березня 2020 року.

Головуючий суддя І.С. Шевяков