Рішення № 88235744, 17.03.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2020 р. № 400/1326/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037

до відповідача:Офіс великих платників податків ДФС, вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119

про:визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП»» (надалі – Підприємство або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, що, з урахуванням заяви від 24.06.2019, містив вимоги:

визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС (надалі – Офіс або відповідач) щодо ненадання письмової індивідуальної податкової консультації на запит Підприємства від 14.02.2019 № 579/ю;

зобов`язати Офіс надати письмову індивідуальну консультацію на запит Підприємства від 14.02.2019 № 579/ю.

В обґрунтування позовних вимог Підприємство вказало, що відповідач безпідставно відмовив у наданні індивідуальної податкової консультації.

У відзиві (арк. спр. 15-17, 31-33) Офіс просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши при цьому, що у запиті від 14.02.2019 № 579/ю Підприємство поставило питання, з приводу якого раніше було вже надано консультацію.

Позивач подав відповідь на відзив (арк. спр. 30), відповідач – заперечення (арк. спр. 37-38).

Як встановлено судом, 25.01.2018 Підприємство звернулось до ДФС України з приводу надання письмової консультації з питання:

«чи має ДП «НАРП» право на бюджетне відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок, що виникло за договорами комісії, як фактично сплачені суми ПДВ, самостійно отримані Комісіонером із належних Підприємству коштів?» (лист № 237/4, арк. спр. 7).

Виходячи зі змісту вказаного листа, позивач просив роз`яснити, чи має він право на бюджетне відшкодування, якщо належний йому товар було експортовано іншим платником податку за договором комісії, і кошти за товар позивач отримав від комісіонера. Підприємство навело зміст пункту 200.16 статті 200 Податкового кодексу України (відповідно до якого у разі якщо платник податку експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку) та підпункт «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (відповідно до якого бюджетному відшкодуванню за заявою платника підлягає від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу, у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів що сплачуються до державного бюджету).

22.04.2018 ДФС України надало позивачу податкову консультацію (№ 1806/6/99-99-16-03-02-15/ІПК (надалі – ІПК, арк. спр. 8-9), в якій, зокрема, вказала, що «… у разі якщо оплата постачальнику за надані ним товари/послуги здійснюється не отримувачем таких товарів/послуг, а іншою особою, то при виникненні в такого отримувача товарів/послуг від`ємного значення ПДВ за такими операціями у нього відсутнє право на заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування …».

Доказів оскарження ІПК матеріали справи не містять.

14.02.2019 Підприємство звернулось до Офісу з приводу надання письмової індивідуальної податкової консультації з приводу практичного використання підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (лист № 579/ю, арк. спр. 10).

У цьому листі позивач просив відповісти на питання:

« 1. чи є відрахування комісіонером коштів, належних йому за договором комісії, з коштів, отриманих ним від іноземного замовника та які належать комітенту, фактичною сплатою отримувачем послуг комісії (тобто – комітентом, яким є ДП «НАРП») постачальнику таких послуг (тобто – комісіонеру);

2. чи має право ДП «НАРП» на бюджетне відшкодування суми ПДВ, яку комісіонер відрахував собі в складі належаних йому за договором комісії коштів з коштів, отриманих ним від іноземного замовника, які належать комітенту, в порядку ч. 1 ст. 1020 ЦК України».

Листом від 04.03.2019 № 10886/10/28-10-27-01-11 (арк. спр. 11) заступник начальника Офісу повідомив Підприємство про те, що «… відповідь на порушене питання надано Державною фіскальною службою України у податковій консультації від 20.04.2018 №1806/6/99-99-16-03-02-15/ІПК на попереднє звернення ДП «НАРП» з аналогічного питання від 25.01.2018 № 238/4. Зважаючи на відсутність змін до чинного законодавства в частині заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування, податкова консультація від 20.04.2018 №1806/6-99-99-16-03-02-15/ІПК змін і доповнень не потребує …».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з визначенням, наведеним у підпункті 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація – роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Нормами Податкового кодексу України не встановлено право контролюючого органу відмовити у наданні консультації, навіть у тому випадку, якщо на аналогічне звернення раніше було надано роз`яснення.

Питання, поставлені Підприємством у листі від 14.02.2019, не є аналогічними питанню, поставленому у листі від 25.01.2018.

До того ж, в ІПК відсутня відповідь на поставлене у листі від 25.01.2018 питання.

Так, Підприємство просило відповісти на питання, чи має воно (як комітент) право на бюджетне відшкодування суми ПДВ (у складі вартості послуг комісіонера), якщо сплата цих послуг була здійснена не шляхом перерахування коштів з рахунку позивача на рахунок комісіонера, а шляхом утримання комісіонером суми, що відповідає вартості наданих ним позивачу послуг, із загальної суми, яку комісіонер отримав для позивача (комітента) від іноземного покупця (замовника) товарів/послуг.

Проте, зміст останнього абзацу ІПК свідчить про те, що ДФС це питання не роз`яснила, обмежившись висновком про те, що отримувач товарів/послуг не має права на бюджетне відшкодування, якщо оплату за товари/послуги здійснила інша особа.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, ідентифікаційний код: 09794409) до Офісу великих платників податків ДФС (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119 код за ЄДРПОУ: 39440996) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код: 39440996), що полягає у ненаданні індивідуальної податкової консультації за зверненням Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП»» від 14.02.2019 № 579/ю.

3. Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код: 39440996) у строк, що не перевищує 25 (двадцять п`ять) календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили надати Державному підприємству «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП»» (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, ідентифікаційний код: 09794409) індивідуальну податкову консультацію у письмовій формі на звернення Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» від 14.02.2019 № 579/ю.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119 ідентифікаційний код: 39440996) на користь Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037 ідентифікаційний код: 09794409) судовий збір у сумі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення повного судового рішення - 17 березня 2020 року.

Суддя В.В. Птичкіна