Рішення № 88235483, 11.03.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5421/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тихонова І.В.,

при секретарі судового засідання Таращенко О.В.,

розглянувши в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу № 360/5421/19 за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, відповідно до якого позивач просить суд:

визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача такими, що не відповідають чинному законодавству;

визнати розрахунок до розпорядження на призначення пенсії від 15.10.2018 в пенсійній справі позивача таким, що не відповідає нормам Закону України № 1058 (ст.ст. 40, 43, 45 цього Закону);

зобов`язати відповідача

- зупинити дію розпорядження на призначення пенсії позивачу від 15.08.2018 і поновити нарахування і виплати пенсії позивачу відповідно розпорядження від 18.01.2018, враховуючи індексацію і зміни прожиткового мінімуму;

- відповідно ст. 46 Закону України № 1058, ст. 625 ЦКУ несплачену в строк суму пенсії з вини відповідача – 3928,36 грн виплатити з індексацією – 98,60 грн і 3% річних – 75,69 грн за рахунок джерел основних доходів (постанова Кабінету Міністрів України від 21.01.2000 № 159 пункт 7);

- виконати розрахунки розміру пенсії позивача за ст. 43 Закону України № 58 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/3706/18, а також за п. 4-7 Закону України № 1058, з урахуванням рекомендаційного листа ПФУ, що спираються на п 3 ст. 35 та інші Закону України № 1058, і надати можливість позивачу обрати оптимальний варіант для отримання пенсійних виплат з 01.01.2020.

24 грудня 2019 року позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог, в якій просять (з урахуванням уточнень, т. 2 а.с. 61):

визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача протиправними та зобов`язати певні дії;

визнати розрахунок до розпорядження на призначення пенсії від 15.08.2018 в пенсійній справі позивача таким, що не відповідає нормам Закону України № 1058 (абз. 4 п. 1 ст. 40, п. 1,2 ст. 43, п. 3 ст. 45 цього Закону);

визнати відмову відповідача (лист від 19.09.2019) виконати заяву позивача від 05.12.2017 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/3706/18 такою, що не обґрунтована відповідними законоположеннями (зокрема, Закони України №№ 1058, 1788);

зобов`язати відповідача

- зупинити дію розпорядження на призначення пенсії позивачу від 15.08.2018 і з 01.03.2018 поновити нарахування і виплати пенсії позивачу відповідно розпорядження від 18.01.2018, враховуючи індексацію і зміни прожиткового мінімуму;

- відповідно ст. 46 Закону України № 1058, ст. 625 ЦКУ несплачену в строк суму пенсії з вини відповідача – 3928,36 грн виплатити з індексацією – 98,60 грн і 3% річних – 75,69 грн за рахунок джерел основних доходів (постанова Кабінету Міністрів України від 21.01.2000 № 159 пункт 7);

- виконати розрахунки розміру пенсії позивача за ст. 43 Закону України № 58 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/3706/18, а також за п. 4-7 Перехідних положень Закону України № 1058, з урахуванням рекомендаційного листа ПФУ, що спираються на п 3 ст. 35 та інші Закону України № 1058, і надати можливість позивачу обрати оптимальний варіант для отримання пенсійних виплат з 01.01.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером та до 01.10.2017 одержувала пенсію за Законом України «Про державну службу».

Оскільки законодавством дозволяється одержувати один вид пенсії (стаття 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення"), до 01.10.2017 одержувала пенсію за Законом України "Про державну службу" як більш вигідну на той час.

З введенням пенсійної реформи і змінами, внесеними до Закону України № 1058, з 01.10.2017 позивачу автоматично перераховано пенсію за цим Законом відповідно до п.4-7 Прикінцевих положень з урахуванням пункту 4-3, і розмір обчисленої пенсії становив 2673,64 грн, при цьому коефіцієнт заробітної плати склав 1,73066.

В умовах Закону № 1058 стосовно пенсіонерів, яким призначена пенсія до вводу в дію цього Закону (до 01.01.2004) перерахунок здійснюється відповідно до статті 43 "Перерахунок пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом".

Позивач звернулася до відповідача за роз`ясненнями порядку перерахунку, отримала відповідь, що є лише один варіант перерахунку за ст.4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058. Таку ж відповідь надано листом ГУПФУ в Луганській області № 263/3-11.

Позивач звернулася з запитом до ПФУ, який листом від 03.08.2018 № 14322/3-11 надав відповідь, в абзаці 5 якої доручено Білокуракинському ОУПФУ привести матеріали справи до вимог чинного законодавства, враховуючи заробітну плату з червня 1990 року по травень 1995 року. Так вона враховувалась в Білокуракинському ОУПФУ для розмежування пенсії державного службовця за статтею 37 Закону України "Про державну службу".

На думку позивача, абзац 5 листа ПФУ ґрунтується на пункті 2 статті 43 Закону № 1058, за яким враховується заробітна плата, з якої раніше була обчислена пенсія за документами, наявними в пенсійній справі. Раніше позивачу відповідно до статті 65 Закону № 1788 повинна була обчислюватися пенсія, враховуючи заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців підряд за весь період трудової діяльності. Лише після одержання листа ПФУ позивач з`ясувала, що в пенсійній справі знаходились документи по заробітній платі з червня 1995 року по листопад 1995 року, які не бралися до уваги. Довідку видано позивачу задовго до оформлення пенсії, оскільки ТОВ "Фінансист" припинило свою діяльність. В червні 2005 року позивач знов подала до Пенсійного фонду з Архівного відділу Луганської міської ради від 03.06.2005 № 01-35/817 довідку за період роботи в ТОВ "Фінансист". Позивачу в управлінні ПФУ розрахували розмір пенсії, враховуючи додані документи, проте в справі перерахунку не здійснили. Лише через 1,5 року УПФУ в Білокуракинському районі перевірив довідку по заробітній платі, одержав підтвердження з Архівного відділу за № 01-25/2280 від 28.09.2006, проте змін в обчисленні пенсії не було до цього часу.

Відповідно до пункту 3.3 Порядку надання і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, орган, що призначає пенсію, повинен надавати допомогу непрацюючим особам в одержанні недостаючих документів для призначення пенсії.

Якщо виконавець листа ПФУ посилається на пункт 2 статті 43 Закону № 1058, це означає, що позивачу також можна перераховувати пенсію за раніше діючим законодавством (Закон № 1788) на підставі документів, що були у справі на час перерахунку і додатково подані (пункту 1 статті 43 Закону № 1058), при цьому застосовується середня заробітна плата за 2002 рік - 306,45 грн. Проте в Білокуракинському ОУПФУ, на думку позивача, зрозуміли лист ПФУ так, що взагалі можна не брати до уваги найбільш вигідну заробітну плату позивача і в результаті зменшили коефіцієнт заробітної плати до 1,57923 і розмір пенсії до 2461,30 грн.

Таким розумінням законодавства в Білокуракинському ОУПФУ позивача позбавили права обирати заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців підряд (стаття 65 Закону № 1788), врахувати документи, що були у справі на час перерахунку і додатково подані (пункт 1 статті 43 Закону № 1058), тобто позбавили позивача права користуватися Законами та Конституцією України.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 у справі № 360/3706/18 зобов`язано Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 05 грудня 2017 року № 30/3-14 з прийняття обґрунтованого рішення за наслідками її розгляду.

На виконання судового рішення відповідач листом від 19.09.2019 № 4810/031-08 відмовив в перерахунку пенсії позивачу з огляду на те, що заява подана в довільній формі.

Ухвалою суду від 14.01.2020 після усунення недоліків прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк.спр. 50-52).

Ухвалою суду від 13.02.2020 справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

31 січня 2020 року за вх. № 3975/2020 відповідачем надано відзив (арк.спр. 58-61), в якому зазначено, що пенсія ОСОБА_1 призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» з 05.10.2002, загальний стаж становить 37 років 3 місяці 25 днів (у тому числі на державній службі 10 років 2 місяці 11 днів). Заробітну плату для розмежування взято за період з 01.08.1990 по 31.07.1995 (вид розрахунку – звичайний), коефіцієнт заробітку – 1,59360.

29.11.2017 позивач звернулася до управління з заявою про перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною надбавки (надала довідку про заробітну плату за сумісництвом за період з 01.07.1995 по 31.12.1995), після додавання даного заробітку змінився і оптимальний заробіток. Після проведення перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 становить 2668,27 грн. Заробітна плата взята за період з 01.11.1990 по 31.10.1995 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 04.10.2002, коефіцієнт заробітної плати складає 1,72683.

При ретельній перевірці пенсійної справи виявлено, що управлінням допущено помилку при розрахунку заробітної плати для розмежування, а саме – неправомірно додано до заробітної плати за 60 місяців дані персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 04.10.2002.

З 01.10.2017 проведено перерахунок з виду на вид відповідно до Закону № 1058, у результаті чого розмір пенсії з 01.10.2017 склав 2461,30 грн.

З 01.12.2017 проведено перерахунок пенсії через зміну періоду заробітку з 01.11.1990 по 31.10.1995, розмір пенсії склав 2639,87 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 у справі № 360/3706/18 зобов`язано Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 05 грудня 2017 року № 30/3-14 з прийняття обґрунтованого рішення за наслідками її розгляду.

На виконання судового рішення відповідач листом від 19.09.2019 № 4810/031-08 відмовив в перерахунку пенсії позивачу з огляду на те, що заява подана в довільній формі.

25.02.2020 позивачем надано пояснення на відзив відповідача (т. 1 а.с. 48-52).

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі (а.с. 66).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 68), причини неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-77 КАС України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Білокуракинському ОУПФУ і з 2002 року отримувала пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу», що підтверджується копіями паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 17.10.2002 (т. 1 арк.спр. 7-8).

Матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 підтверджується, що пенсія з 05.10.2002 призначена відповідно до Закону України «Про державну службу», загальний стаж становить 37 років 3 місяці 25 днів (у тому числі на державній службі 10 років 2 місяці 11 днів). Заробітну плату для розмежування взято за період з 01.08.1990 по 31.07.1995 (вид розрахунку – звичайний), коефіцієнт заробітку – 1,59360 (т. 1 арк.спр. 63-65)

Згідно з розпорядженням від 22.11.2017 № 114804 та протоколом від 23.11.2017 з 01.10.2017 здійснено перерахунок пенсії позивача у зв`язку з переходом з пенсії за Законом України «Про державну службу» на пенсію за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому, загальний розмір пенсії позивача складає 2561,34 грн, заробітна плата взята по матеріалам пенсійної справи (вибрано оптимальну заробітну плату) за період з 01.08.1990 по 31.07.1995, та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 04.10.2000, коефіцієнт заробітної плати складає 1,65057 (т. 1 арк.спр. 200-202, 203).

Зазначений перерахунок здійснено у зв`язку з набранням чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 01.10.2017 при масовому перерахунку пенсій, на підставі пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058.

29.11.2017 позивач звернулася до управління з заявою про перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною надбавки, надавши довідку про заробітну плату за сумісництвом за період з 01.07.1995 по 31.12.1995 (арк.спр. 208, 209), і розпорядженням від 05.12.2017 № 114808 здійснено перерахунок пенсії через зміну надбавки (т. 1 арк.спр. 205-207).

05.12.2017 за вх. № 30/З-14 позивач звернулася до відповідача з заявою в довільній формі про перерахунок пенсії по раніше діючому законодавству, ст.19 Закону України № 1788 «Про пенсійне забезпечення» відповідно п.2 ст. 27, абз. 4 п.1 ст. 40, п.2 ст.42, п.п.1, 2 ст. 43 і абз. 4 п.1 Прикінцевих положень Закону № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», просила звернути увагу, що при розрахунку коефіцієнта заробітної плати в 1991 році за січень – червень 1991 року примінялась середня заробітна плата – 297 грн, а за липень – грудень 1991 року – 495,40 грн, уточнити коефіцієнт заробітної плати за 1991 року і 60 місяців в цілому, які брались для обрахунку пенсії. Просила виплачувати пенсію з 01.10.2017 по найбільш вигідному варіанту, який повинні були повідомити відповідно до частини другої пункту 11 статті 64 Закону № 1058 (т. 1 арк.спр. 15).

Листом від 03.08.2018 № 14322/3-11 Департамент пенсійного забезпечення ПФУ надав відповідь на звернення ОСОБА_1 від 21.06.2018 № 14322/З-11, в якій зазначено, що з 05.10.2002 їй призначено пенсію за віком за нормами Закону № 3723. На виконання пункту 13 Прикінцевих положень Закону № 10158 різницю між розміром пенсії відповідно до Закону № 3723 та розміром пенсії відповідно до Закону № 1058 обчислено з урахуванням, зокрема, довідки про заробітну плату з 01.06.1990 по 31.05.1995. Під час розгляду звернення виявлено помилку в частині визначення заробітної плати при проведення перерахунку пенсії відповідно до поданої 29.11.2017 заяви та доданих документів. Зокрема, заробітна плата була помилково обчислена з урахуванням положень абзацу третього частини першої статті 40 цього Закону. ГУ ПФУ в Луганській області доручено Білокуракинському ОУПФУ привести матеріали пенсійної справи у відповідність до вимог чинного законодавства, обчисливши розмір пенсії враховуючи заробітну плату з червня 1990 по травень 1995 року (т. 1 арк.спр. 16).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 у справі № 360/3706/18 зобов`язано Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 05 грудня 2017 року № 30/3-14 з прийняття обґрунтованого рішення за наслідками її розгляду (т. 1 арк. спр. 24-28).

На виконання судового рішення відповідач листом від 19.09.2019 № 4810/031-08 відмовив в перерахунку пенсії позивачу з огляду на те, що заява подана в довільній формі (т. 1 арк. спр. 29).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” (далі – Закон № 1788), Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058).

Положеннями частини другої статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вирішуючи справу в межах позовних вимог, заявлених позивачем, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі – Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Пунктом 2.8 Порядку № 22-1 визначено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

Також пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням. Надані документи та заява зберігаються в пенсійній справі.

Отже, після отримання відповідної заяви позивача від 05.12.2017 № 30/3-14 відповідач повинен був розглянути цю заяву та прийняти мотивоване рішення у відповідності з вимогами Порядку № 22-1.

Натомість, за наслідками розгляду заяви позивача відповідач не прийняв рішення про перерахунок пенсії чи про відмову в перерахунку, і взагалі не надав обґрунтованої відповіді.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 у справі № 360/3706/18 зобов`язано Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 05 грудня 2017 року № 30/3-14 з прийняття обґрунтованого рішення за наслідками її розгляду (т. 1 арк. спр. 24-28).

На виконання судового рішення відповідач листом від 19.09.2019 № 4810/031-08 відмовив в перерахунку пенсії позивачу з огляду на те, що заява подана в довільній формі (т. 1 арк. спр. 29).

Зміст поданої заяви про перерахунок пенсії очевидно дає змогу оцінити намір заявника.

Пенсійний фонд, відмовляючи особі у розгляді заяви по суті, вдався до надмірного формалізму. Це призвело до порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера. атомість, пенсіонери є саме тією верствою населення, яка, навпаки, потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав Позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії, без прийняття обґрунтованого рішення, тобто правильним та ефективним способом захисту порушеного права є визнання протиправною бездіяльність Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, яка полягає у відмові розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.12.2017 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/3706/18, визнання протиправним та скасувати розпорядження Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 15.08.2018 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 через зміну надбавки, а також зобов`язати Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за заявою від 05.12.2017.

Щодо решти позовних вимог, суд зазначає таке.

В частині поновлення и нарахування і виплати пенсії позивачу відповідно розпорядження від 18.01.2018 дійшов до висновку, що вказана вимога у повній мірі охоплюється визнання протиправним та скасувати розпорядження Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 15.08.2018 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 через зміну надбавки. Відповідно, додаткового зобов`язання не потребує.

В частині вимог про зобов`язання відповідача відповідно ст. 46 Закону України № 1058, ст. 625 ЦКУ несплачену в строк суму пенсії з вини відповідача – 3928,36 грн виплатити з індексацією – 98,60 грн і 3% річних – 75,69 грн за рахунок джерел основних доходів (постанова Кабінету Міністрів України від 21.01.2000 № 159 пункт 7 слід вказати, що як вбачається з позовної заяви, звертаючись до суду, позивач просить здійснити вказані нарахування на ще не виплачені суми доходу, що не відповідає вимогам закону. Фактично вимоги позивача з цього приводу заявлені передчасно, а тому не підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського ОУПФУ.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41246789, 92200, Луганська область, смт Білокуракине, вул. Історична, буд. 81) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, яка полягає у відмові розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.12.2017 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/3706/18.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 15.08.2018 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 через зміну надбавки.

Зобов`язати Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за заявою від 05.12.2017.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41246789, 92200, Луганська область, смт Білокуракине, вул. Історична, буд. 81) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 16 березня 2020 року.

Суддя І.В. Тихонов