Рішення № 88235472, 16.03.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/2867/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомТериторіального медичного об`єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» (25009, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вулиця Комарова, 56, код ЄДРПОУ - 38540447)до управління Держпраці у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Дворцова, 24 п/с 1/37, код ЄДРПОУ - 39808965)провизнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування припису, -В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Територіальне медичне об`єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» (далі – позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Держпраці у Кіровоградській області (далі – відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправними дії інспектора праці управління Держпраці у Кіровоградській області Пасічник Тетяни Василівни, що полягали у передчасному прийнятті рішення у формі припису про усунення виявлених порушень №КР3289/380/АВ/П від 24.09.2019 року, без урахування зауважень Центру;

- визнати незаконним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №КР3289/380/АВ/П від 24.09.2019 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивач зазначив, що оскаржуваний припис прийнято контролюючим органом з порушенням вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 р., вказує, що порушень трудового законодавства вчинено не було, наполягає на протиправності дій посадових осіб управління Держпраці у Кіровоградській області при проведенні перевірки, тому просить задовольнити адміністративний позов.

Відповідач адміністративний позов не визнав у повністю, свої мотиви виклав у письмовому відзиві на адміністративний позов, в якому, зокрема, вказав, що контролюючим органом у відповідності до положень чинного законодавства проведено інспекційну перевірку за наслідком якої прийнято спірне рішення, вважає його правомірними та такими, що не підлягають скасуванню. При цьому наголошує, що відповідно до виявлених в ході перевірки порушень норм трудового законодавства та безпосередньо факту того, що порушення мали місце, уповноваженими посадовими особами прийнято правомірний припис.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою суду від 18.11.2019 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам статей 160-161 КАС України (а.с.26-27).

03.12.2019 р. від позивача надійшла уточнена заява з виправленими недоліками (а.с.30-31).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (а.с.1).

12.12.2019 року від фізичних осіб Гуріна Ю.М ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшли до суду клопотання про залучення їх до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача (а.с.55-56,68-69).

Ухвалою суду від 12.12.2019 року призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15.01.2020 року (а.с.83).

Представником відповідача на виконання процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України 10.01.2020 року подано відзив на адміністративний позов (а.с.106-111).

Ухвалою суду від 15.01.2020 року клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про залучення їх у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – залишено без задоволення (а.с.172).

В свою чергу, представником позивача на виконання процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України надано відповідь на відзив (а.с.173-174).

Водночас, 07.02.2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано до суду чергове клопотання про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача (а.с.189-192).

Вказане клопотання призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.02.2020 року ухвалою суду від 13.02.2020 року (а.с.204).

Ухвалою суду від 21.02.2020 року клопотання Пашина О. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про залучення їх до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – залишено без задоволення (а.с.221-222).

Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.

Відповідно до вимог статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Разом з тим, враховуючи перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.ч.1, 6 ст. 120, ст.193 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст.193, 263 КАС України.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.

10.01.2013 року Територіальне медичне об`єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» зареєстроване як юридична особа, основний вид економічної діяльності (86.90) інша діяльність у сфері охорони здоров`я, що посвідчується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.51).

У зв`язку із надходженням скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_2 начальником відділу Масловською Г. на ім`я заступника начальника управління Держпраці у Кіровоградській області та заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість інших нормативно-правових актів у Кіровоградській області про працю, складено службову записку, із проханням відповідно до пункту 5 Порядку №823 від 21.08.2019 року прийняти рішення про проведення інспекційного відвідування за адресою: м. Кропивницький, вул. Комарова, 56 у суб`єкта господарювання – територіальне медичне об`єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» в терміни з 13.09.2019 року по 26.09.2019 року з питання укладення трудового договору та виконання його умов, оплати праці, робочого часу і часу відпочинку, гарантій і компенсацій, колективного договору (а.с.12).

11.09.2019 року управлінням Держпраці у Кіровоградській області видано наказ №1223 про проведення інспекційного відвідування, відповідно до Конвенцій міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.204 року №1985-IV та №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 року№1986 -IV, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року№887-V, Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823, статті 259 Кодексу законів про працю України, Положення про управління Держпраці у Кіровоградській області від 03.08.2018 року №84, у термін з 13.09.2019 року по 26.09.2019 року державний нагляд (контроль) з питань додержання законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у Територіальному медичному об`єднанні «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» у зв`язку із наявністю інформації передбаченої пп.1 п.5 Порядку №823 (а.с.59).

На підставі вказаного наказу видано відповідне направлення на проведення інспекційного відвідування №1223/02-1 від 11.09.2019 року (а.с.61).

Судом встановлено, що у період з 13.09.2019 року по 24.09.2019 року інспектором праці Пасічник Т.В., відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частиною 3 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у присутності провідного юрисконсульта Дзюри В ОСОБА_1 В., головного бухгалтера Кричун Т.С. проведено інспекційне відвідування Територіального медичного об`єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області», за наслідками якої складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №КР 3289/380/АВ від 24.09.2019 року.

Так, у вказаному акті відображено детальний опис виявлених під час проведеної перевірки порушень законодавства про працю. При цьому, вказаний акт підписаний в.о. головного лікаря Територіального медичного об`єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» Ярошенко О.К. (а.с.5-9).

Судом встановлено, що процес інспекційного відвідування не було зафіксовано засобами аудіо, фото-відеотехніки.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги трудового законодавства, а саме:

- статті 123 КЗпПУ в частині не нарахування та не виплати водію автотранспортних засобів середнього заробітку за всі дні проходження медогляду;

- ч.2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» в частині відсутності в табелі обліку робочого часу за травень 2019 року позначки по водію автотранспортних засобів ОСОБА_5 ;

- ч. 3 ст. 32 КЗпПУ щодо не ознайомлення працівника про зміну істотних умов праці, режиму роботи не пізніше ніж з два місяці;

- статті 106 КЗпПУ щодо не проведення понаднормової оплати праці у подвійному розмірі;

- пункту 4 Порядку №100 при обчисленні середнього заробітку для оплати медогляду і допомоги проведено з порушенням, що призвело до суттєвого завищення середнього заробітку;

- п. 2.10. і 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затверджених наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцполітики України від 29.07.1993 р. №58, записи про поновлення на роботу та про звільнення до трудової книжки ОСОБА_2 внесені з порушенням п. 2.26 і 2.10 Інструкції;

- статті 98 КЗпПУ надбавка за класність працівникам розрахована не з тарифної ставки, а з посадового окладу з урахуванням підвищення.

За наслідком проведеної перевірки, 24 вересня 2019 року інспектором праці управлінням Держпраці у Кіровоградській області Пасічник Т.В. на підставі вказаного акту інспекційного відвідування від 24.09.2019 року №КР 3289/380/АВ зобов`язано головного лікаря ТМО Ярошенка О.І. усунути встановлені перевіркою порушення (а.с.10-11).

Примірник припису 24.09.2019 року отримано уповноваженою особою відповідача (в.о. головного лікаря Ярошенко О.І.) під підпис, що засвідчено підписом у відповідній графі (а.с.10-11).

Вважаючи вказаний припис відповідача протиправним та винесеним передчасно, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (ст. 8). На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003 року, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004 року, рішенні №1-рп/2007, рішенні №19-рп/2008 від 02.10.2008 року.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т.ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі-Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2017 року №84 (далі - Положення), Головне управління Держпраці у Кіровоградській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Згідно пункту 1 Положення про Управління, завданнями Управління, зокрема є, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав та гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 Положення про Управління, Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно п.п. 50 пункту 4 Положення про Управління, Управління Держпраці, накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Таким чином, відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо проведення перевірок за дотриманням законодавства про працю та видання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення порушень законодавства про працю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частиною п`ятою вказаної вище статті Закону №877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону №877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону №877-V.

Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Статтею 6 Закону № 877-V визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Крім того, у абзаці 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V зазначено, що у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Отже, вищевказані норми чинного законодавства, містять вказівку на те, що у випадку коли перевірка проводиться за зверненням особи, проведення такої перевірки повинно бути погоджене центральним органом виконавчої влади.

Вказаний висновок судової практики Верховного суду відображений у постанові від 31.01.2019 року №809/799/17 (адміністративне провадження №К/9901/17462/18), що у відповідності до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими до врахування під час розгляду адміністративної справи.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідачем не надано суду доказів погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки, з огляду на підставу проведення такої перевірки, що відповідно до приписів статті 6 Закону №877-V є передумовою здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Водночас, у вищевказаному рішенні Верховний Суду наголошує на тому, що абзацом 9 частини першої статті 6 Закону №877-V передбачено під час проведення позапланового заходу з`ясовування лише тих питань, необхідність перевірки яких стала для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Тобто, це законодавчий припис покликаний на запобігання зловживання державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань, та під час розгляду даної категорії справ дослідженню також підлягають скарги фізичних осіб з ініціюванням питання про проведення інспекційного відвідування на відповідність визначених у них питань та тільки їх відображення у наказі та направленні на проведення інспекційного відвідування.

В матеріалах справи міститься скарга ОСОБА_3 до управління Держпраці у Кіровоградській області про порушення законодавства про оплату праці керівництвом порушення законодавства про оплату праці керівництвом ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК Кіровоградській області» (а.с.112).

Так, у вказаній скарзі громадянин ОСОБА_3 просить здійснити перевірку викладених у скарзі фактів порушення законодавства про оплату праці та за результатами перевірки просить надати відповідь щодо наступного:

- чи входить тривалість ремонту та технічного обслуговування автомобіля до загальної тривалості робочого часу водія автотранспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги) та в якому розмірі нараховується заробітна плата водієві виїзної бригади за виконання ремонту та технічного обслуговування автомобіля?

- чи правомірно йому як водієві автотранспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги) І класу нараховувалась заробітна плата за час виконання ремонту та технічного обслуговування автомобіля в розмірі посадового окладу (без доплат та надбавок) у 1997-2019 роках?

- Чи порушено його права на отримання подвійної заробітної плати за понаднормові години роботи у 1997-2019 роках?

Разом з тим, громадянин ОСОБА_2 подав до начальника управління Держпраці у Кіровоградській області скаргу на дії ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області» з вимогою здійснити перевірку та надати відповідь на наступні питання:

- Чи передбачено збереження та виплата середнього заробітку йому, як водієві виїзної бригади автотранспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги)ТМО «Центром екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області» за час перебування в медичному закладі на обстеженні, зобов`язаному проходити таке обстеження? Якщо так, то в якому розмірі мав бути нарахований та виплачений середній заробіток за час проходження періодичного медичного огляду 08.05.2019 року та 10.05.2019року? В які терміни мав бути нарахований та виплачений зазначений середній заробіток при умові його звільнення 13.05.2019 р.?

- Чи передбачена йому виплата вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку згідно із ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпПУ) та в як терміни? Як та в якому розмірі мав бути нарахований йому тримісячний середній заробіток для виплати вихідної допомоги при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпПУ)?

- Чи поновилось його право на отримання щорічної відпустки за 2017 - 2019 роки у зв`язку з поновленням його на роботі згідно рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 06.05.2019 р.? Чи передбачена йому виплата компенсації за всі невикористані дні щорічних відпусток за 2017 – 2019 роки під час звільнення 13.05.2019р.? Як та в якому розмірі мала бути нарахована та виплачена компенсація за всі невикористані дні щорічних відпусток за 2017 – 2019 роки з моменту поновлення 22.12.2016 року на момент звільнення 13.05.2019 року?

- Чи має місце порушення з боку роботодавця строків та порядку розрахунку при звільненні, передбаченого ст. 116 КЗпП України, яке полягає у невиплаті належних йому виплат при звільненні 13.05.2019 року за ч. 3 ст. 38КЗпПУУкраїни?

- Чи має місце порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін`юсту і Мінсозахисту населення від 29.07.1993року №58 при здійсненні записів до його трудової книжки при поновленні на роботі та при звільненні (запис №28 та №29)?

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд зауважує, що скарги громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , містять значний перелік питань, які повинні були бути предметом перевірки.

Водночас, суд зауважує, що наказ на проведення інспекційного відвідування від 11.09.2019р. №1223 та направлення на проведення такого заходу (а.с.116,117), не містить вказаного переліку питань зазначених у скарзі громадян, в направленні на проведення інспекційного заходу в графі «питання, що підлягають контролю» вказано: трудовий договір та дотримання його умов, гарантій та компенсацій, оплата праці, робочий час та час відпочинку, колективний договір, що не відповідає законодавчим вимогам абзацу 9 частини першої статті 6 Закону №877-V.

З огляду на вказані висновки Верховного Суду та норми матеріального права Закону №877-V, суд приходить до висновку, що управлінням Держпраці у Кіровоградській області, не було дотримано вищевказаних положень статті 6 Закону №877-V при вирішенні питання про проведення інспекційного відвідування Територіального медичного об`єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області», що прямо вказує на безпідставність проведеного заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю - визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 прийнятого відповідно до Конвенцій міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.204 року №1985-IV та №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 року№1986 –IV, частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - Порядок №823).

Відповідно до пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Судом з матеріалів справи встановлено, що інспектором праці була проведена перевірка відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини 3 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Порядку №823, що відображено у наказі №1223 від 11.09.2019 р. «Про проведення інспекційного відвідування», за результатами якої встановлені порушення трудового законодавства при здійсненні господарської діяльності позивача, що зафіксовані у відповідному Акті від 24.09.2019 року №КР3289/380/АВ.

За результатами проведеного інспекційного відвідування 24.09.2019 року було винесено припис позивачу №КР 3289/380/АВ/П про усунення виявлених перевіркою порушень.

Так, в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність уніфікованї форми акту інспекційного відвідування, припису про виявлення порушень та протоколу про адміністративне правопорушення, з огляду на скасування рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295, тому така перевірка є протиправною, відповідно й її наслідки неправомірними.

Постановою Кабінету міністрів України від 26.04.2017 року №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (далі – Порядок №295 від 26.04.2017 р.).

Водночас, судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі №826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до частини 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Тобто, Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю №295 втратив свою чинність та наразі є не актуальним.

При цьому, суд зауважує, що інспекційне відвідування, за наслідками якого був винесений спірний припис, було проведено відповідно до Порядку здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю №823 від 21.08.2019 року.

21.08.2019 року постановою Кабінету міністрів України прийнято постанову №823 (далі – Порядок №823), якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 року №1985-ІV, Конвенції Міжнародної організаціїпраці№129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.200 року №1986- IV, частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України.

Пунктом 2 Порядку №823, визначено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

За змістом пункту 3 Порядку №823, інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Підпунктом 1 пункту 5 Порядку №823, визначено, що підставою для здійснення інспекційних відвідувань, є звернення працівника по порушення стосовно нього законодавства про працю.

Відповідно до приписів пункту 16 Порядку №823, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці (пункт 17 Порядку №823).

Уніфікована форма акта інспекційного відвідування, в якому визначається вичерпний перелік питань, що підлягають інспектуванню, припису, попередження, а також вимоги інспектора праці затверджуються в установленому порядку та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці (пункт 4 Порядку №823).

Отже, з огляду на вказані приписи Порядку №823, суд приходить до висновку, що законодавцем прописано процедуру фіксування інспекційного нагляду суб`єкта господарювання, що відображається у відповідному Акті такої перевірки.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, на те, що наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 року №1338 затверджено форми документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів, серед інших і форму акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, форму припису про усунення виявлених порушень.

Суд зауважує, що наразі наказ Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 року №1338 є чинний, та підлягає до застосування при здійсненні державного нагляду за додержанням законодавства про працю відповідним контролюючим органом.

Відтак, твердження позивача про відсутність уніфікованих форм акту інспекційного відвідування та припису, як доказ протиправності проведеної перевірки, судом не беруться до уваги при винесенні рішення у даній справі, з огляду на наявність чинного наказу №1338 від 18.08.2017 року.

При цьому, відповідно до пункту 18 Порядку №823, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

За змістом пункту 20 Порядку №823, припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування (пункт 21 Порядку №823).

Відповідно до пункту 22 Порядку №823 стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 8 пункту 5 цього Порядку.

При цьому, пунктом 24 Порядку №823 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Отже, виходячи із аналізу вищевказаних положень чинного законодавства у системному їх зв`язку, суд приходить до висновку, що Порядком №823 чітко визначено процедуру проведення інспекційного відвідування та інших заходів державного контролю та нагляду за додержанням законодавства про працю.

Законодавчі приписи Порядку №823, є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають, при цьому не дотримання таких посадовими особами управління Держпраці, як суб`єктом владних повноважень, нівелює сам процес проведення перевірки.

Судом встановлено, що службова записка від 10.09.2019 року заступника начальника управління Держпраці у Кіровоградській області з метою прийняття рішення про проведення перевірки відповідача, містила вимогу провести таку перевірку на підставі пункту 5 Порядку №823 від 21.08.2019 року (а.с.60).

В свою чергу, судом встановлено, що наказ №1223 від 11.09.2019 року про проведення інспекційного відвідування позивача винесено відповідно до Конвенцій міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.204 року №1985-IV та №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 року№1986 -IV, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року№887-V, Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823, статті 259 Кодексу законів про працю України, Положення про управління Держпраці у Кіровоградській області від 03.08.2018 року №84 (а.с.59).

Так, за результатами проведеного 24.09.2019 року інспекційного відвідування Територіального медичного об`єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» інспектором праці Пасічник Т.В. винесено Акт №КР 3289/380/АВ в якому відображені виявлені перевіркою порушення (а.с.5-9).

Разом з тим, того ж дня, 24.09.2019 року інспектором праці управлінням Держпраці у Кіровоградській області Пасічник Т.В. було винесено припис про усунення виявлених перевіркою порушень №КР 3289/380/АВ/П.

27.09.2019 року позивачем на ім`я начальника управління Держпраці у Кіровоградській області надіслано заперечення до Акту перевірки №КР3289/380/АВ та скарга на припис №КР 3289/380/АВ/П від 24.09.2019 року (а.с.12-17).

15.10.2019 року управлінням Держпраці у Кіровоградській області позивачу надіслано відповідь на заперечення (а.с.18).

При цьому, 10.10.2019 року Територіальним медичним об`єднаним «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» до Державної служби України з питань праці було надіслано скаргу на припис №КР3289/380/АВ/П від 24.09.2019 року (а.с.19-22).

На таку скаргу заступником голови Державної служби України з питань праці позивачу було надано листом від 28.10.2019 року №833212/4.3-ДП-19 відповідь (а.с.23).

З огляду на зазначене вбачається, що позивачем було висловлено незгоду із встановленими інспектором праці порушеннями під час проведеного інспекційного відвідування, та відповідно у встановленому законом порядку подано заперечення (а.с.12-13).

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно пункту 24 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Отже, судом встановлено, що позивачем було подано зауваження до акту інспекційного відвідування 27.09.2019 року до контролюючого органу, спірний припис винесено 24.09.2019 року, тому суд констатує, що позивачем вчинено всі дії визначені пунктом 18 Порядку №823, в частині своєчасного надіслання зауважень.

У свою чергу, припис про усунення виявлених порушень від 24.09.2019р. №КР 3289/380/АВ/П інспектором праці Пасічник Т.В., винесено в останній день проведення інспекційного відвідування,що прямо суперечить процедурним приписам пункту 24 Порядку №823, що також є порушенням.

Такі дії інспектора праці управління Держпраці у Кіровоградській області Пасічник Тетяни Василівни свідчать про передчасність винесення припису.

Разом з тим, судом встановлено, що відносно посадових відповідальних осіб Територіального медичного об`єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області», а саме: начальника гаража – Снісаренка С.В., головного бухгалтера – Кричун Т.С., заступника головного лікаря з кадрів – Яцій О.С., заступника головного лікаря з економічних питань – Хоменко І.О., було вжито заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 41 КУпАП.

Статтею 41 КУпАП передбачена відповідальність за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці.

Натомість, постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25.11.2019 р. по справі №404/7970/19 (провадження 3/404/2528/19) закрито провадження в справі відносно ОСОБА_6 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП в зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення (а.с.33-34).

19.11.2019 р. Кіровським районним судом м. Кіровограда винесено постанову по справі №404/7441/19 (провадження №3/404/2338/19), якою провадження по справі відносно ОСОБА_7 закрито за відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 41 КУпАП (а.с.35).

20.11.2019 р. Кіровським районним судом м.Кіровограда винесено постанову по справі №404/7436/19 про закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП (а.с.36-39).

З тих самих підстав закрито провадження по справі №404/7438/19 (провадження 3/404/2337/19) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_9 постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.11.2019 року (а.с.40-43).

З огляду на вказані судові рішення, такі є свідченням відсутності у діях посадових осіб Територіального медичного об`єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» порушень законодавства про працю при здійсненні своєї господарської діяльності.

Отже, виходячи із аналізу вищевказаних положень чинного законодавства у взаємозв`язку із встановленими фактичними обставинами справи, суд приходить до висновку, що інспектор праці управління Держпраці у Кіровоградській області Пасічник Тетяни Василівни під час проведення інспекційного відвідування Територіального медичного об`єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» порушено процедурні приписи чинного законодавства, що свідчить про протиправність дій інспектора праці, як посадової особи суб`єкта владних повноважень при здійсненні заходів контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З огляду на положення вказаної статті, суд констатує порушення суб`єктом владних повноважень даної законодавчої норми та приходить до висновку про не прийняття спірного рішення у порядку та спосіб визначений чинним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи містяться докази щодо понесення позивачем витрат по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. (а.с.32).

Відтак, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 1921,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Кіровоградській області.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Територіального медичного об`єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» (25009, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вулиця Комарова, 56, код ЄДРПОУ - 38540447) до управління Держпраці у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Дворцова, 24 п/с 1/37, код ЄДРПОУ - 39808965) про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування припису – задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора праці управління Держпраці у Кіровоградській області Пасічник Тетяни Василівни, що полягали у передчасному прийнятті рішення у формі припису про усунення виявлених порушень №КР3289/380/АВ/П від 24.09.2019 року, без урахування зауважень Центру.

Визнати незаконним та скасувати припис управління Держпраці у Кіровоградській області про усунення виявлених порушень №КР3289/380/АВ/П від 24.09.2019 року.

Стягнути на користь Територіального медичного об`єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» (код ЄДРПОУ - 38540447) судові витрати на оплату судового збору в сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ – 39808965).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 16 березня 2020 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук