Рішення № 88235454, 06.03.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4239/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Крутько О.В.,

представника позивача – Твердохліб І.Ю.,

представника відповідача – Захаренко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа - Лубенське управління ГУ ДПС у Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа - Лубенське управління ГУ ДПС у Полтавській області про:

- визнання протиправними дій ГУ ДПС у Полтавській області при внесенні неналежних відомостей до інтегрованої картки платника податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ТОВ "Гарант Ойл Групп", код ЄДРПОУ 25392923, та виставленні товариству податкової вимоги від 27.05.2019 №74468-54;

- визнання протиправною та скасування податкової вимоги ГУДФС у Полтавській області від 27.05.2019 №74468-54 на суму 93027,35 грн;

- визнання протиправним та скасування рішення ДФС України від 22.08.2019 №40125/6/99-99-17-05-15;

- зобов`язання ГУДПС у Полтавській області засобами ДФС України внести до інтегрованої картки платника податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) належні відомості про відсутність у ТОВ "Гарант Ойл Групп", код ЄДРПОУ 25392923, податкового боргу за податковою вимогою від 27.05.2019 №74468-54.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що податкова вимога ГУДФС у Полтавській області від 27.05.2019 №74468-54 підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства.

У відзивах на позову відповідачі просили відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що у інтегрованій картці платника податку - ТОВ «Гарант Ойл Групп» з податку на додану вартість (код класифікації доходів бюджету 14010100), станом на 26.05.19, рахується заборгованість у розмірі 93027,35 грн, у зв`язку з чим, ГУДФС у Полтавській області правомірно складено податкову вимогу форми «Ю» від 27.05.19 № 74468-54 на загальну суму 93027,35 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Як зазначено в інтегрованій картці платника податку - ТОВ «Гарант Ойл Групп» з податку на додану вартість (код класифікації доходів бюджету 14010100), станом на 26.05.19, рахується заборгованість у розмірі 93027,35 грн, у зв`язку з чим, ГУДФС у Полтавській області складено податкову вимогу форми «Ю» від 27.05.19 № 74468-54 на загальну суму 93027,35 грн, з яких за основним платежем з ПДВ у сумі 69 898,29 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 23129,06 грн.

Рішенням ДФС України від 22.08.2019 № 40125/6/99-99-17-05-15 на скаргу від 10.07.2019 № 121, вимогу ГУДФС у Полтавській області форми «Ю» від 27.05.19 № 74468-54 залишено без змін.

Не погоджуючись із такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд дійшов до наступних висновків.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Полтавській області при внесенні неналежних відомостей, до інтегрованої картки платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.2016 №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 20І6 р. за № 751/28881, далі - Наказ №422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами (наказ №422).

Згідно з п. І розділу ІІ Наказу №422, ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому, кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Щодо достовірності відображення показників в ІКП, суд зазначає наступне.

Розділом І Наказу №422 визначено наступні поняття:

- оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП;

- первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо);

- первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску.

У Розділі VI Наказу №422 зазначено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку.

Структурні підрозділи ДФС, які за своїми функціональними обов`язками відповідають за розробку форм Звітних документів, визначають первинні показники Звітних документів, що мають відображатись в ІКП (показники, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетами), та описують алгоритми відображення їх значень в ІКП (зокрема визначають умови, дати граничного терміну сплати та облікові показники ( операції) для такого відображення), а також алгоритми арифметичного та логічного контролю Звітних документів. У таких алгоритмах описуються, зокрема, додаткові вимоги до автоматизованого приймання та обробки Звітних документів з урахуванням потреб адміністрування податків, зборів та єдиного внеску.

На підставі таких алгоритмів, що затверджені окремим організаційно-розпорядчим актом ДФС, в інформаційній системі органів ДФС здійснюються процедури:

приймання та реєстрації Звітних документів;

проведення арифметичного та логічного контролю Звітних документів; відображення (рознесення) даних первинних показників Звітних документів в ІКП.

Пунктом 5 Розділу ІІІ Наказу №422 визначено, що з метою контролю за повнотою та достовірністю відображення в ІКП показників щодо надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, щоденно формує реєстр надходжень і повернень за банківський день та наростаючим підсумком з початку року у розрізі платежів.

У разі виявлення розбіжностей між реєстром надходжень і повернень та звітами органу Казначейства про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та про надходження страхових коштів підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, щоденно проводиться опрацювання нерознесених податків, зборів, єдиного внеску та усунення розбіжностей між таким реєстром і звітами органу Казначейства.

Перенесення даних про надходження платежів до бюджету вважається проведеним достовірно та повністю у разі відсутності розбіжностей між реєстрами надходжень і повернень, сформованими органами ДФС у розрізі платежів, та відповідними звітами органу Казначейства.

Як зазначено в преамбулі Наказу №422, останній прийнятий, відповідно до вимог ПК України, з метою реалізації пп.191 .1.1 О п.191 .1 ст.191 ПК України, підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375, та з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Даний нормативний акт (Наказ №422) зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.16 за №751/28881, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.92 №731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно- правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», далі - Положення.

Відповідно до п.4 Положення, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм

Пунктом 15 вищезазначеного Положення визначено, що при направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов`язковим.

Отже, Наказ №422, яким передбачений порядок ведення ІКП та яким затверджена відповідна форма картки, є актом нормативно-правового змісту, зареєстрованим оприлюдненим в порядку, визначеному Положенням.

Враховуючи, що станом на 27.05.2019 року відповідачем винесена податкова вимога № 74468-54 належним способом захисту порушено права позивача є оскарження вказаної вимоги.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 27.05.2019 № 74468-54 на суму 93 027,35 гривень, ДПС України зазначає наступне.

Відповідно до п.59.1, п.59.4 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Умови та порядок формування, надсилання (вручення), облік, відкликання податкових вимог контролюючим органом платникам: податків визначено ст.ст. 59, 60 ПК України та Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 30.06.2017 № 610, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за № 902/30770 (далі - Порядок № 610).

Як визначено розділом ІІ порядку № 610, податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені ПК України строки суму:

- узгодженого грошового зобов`язання;

- непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 610 передбачено, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

гідно пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 610, податкова вимога, крім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Сума податкового боргу в податковій вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками (п.4 розділу ІІІ Порядку № 610).

Форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи (або відокремленого підрозділу юридичної особи) наведена в додатку 1 до цього Порядку № 610 (п. 5 р. ІІІ Порядку № 610).

Таким чином, враховуючи наявність за інформаційними даними ІТС «Податковий блок», податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 69 898,29 грн, керуючись положенням ст. 59 ПК України та порядку № 610, ГУ ДФС у Полтавській області сформовано та направлено ТОВ «Гарант Ойл Групп» податкову вимогу від 27.05.2019 № 74468-54 за формою, визначеною чинним законодавством України.

В той же час, щодо операції по донарахуванню в поточному році штрафних санкцій згідно з п. 120.1.1, 120.1.2 ст. 120.1 ПКУ за актом минулих років згідно податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №0005645412 від 30.01.2019 на суму 7446,67 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з актом ГУ ДФС у Полтавській від 05.12.2018 перевірки ТОВ «Гарант Ойл Групп» (податковий номер 25392923) з питань порушення термінів реєстрації податкових-накладних та розрахунків коригувань до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.12.2018 №12646/16-31-12-12-21/25392923 контролюючий орган зазначив, що ТОВ "Гарант Ойл Групп" порушено законодавчо встановлені строки реєстрації податкових накладних від 22.03.2018 №49 та від 23.06.2018 №87.

На підставі акту від 05.12.2018 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення (форма 'Н') №0005645412 від 30.01.2019, яким застосовано штрафні санкції на суму 7446,67 грн.

Позивачем своєчасно оскаржено вказане рішення в адміністративному порядку.

Згідно з п. 56.1, 56.2, 56.3 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Отже, податковий борг у розмірі 7446,67 грн. є неузгодженим станом на дату винесення спірного рішення, а тому ГУ ДФС у Полтавській області протиправно внесло суму 7446,67 грн. до спірної податкової вимоги як узгоджений податковий борг.

Щодо операцій з донарахування штрафних санкцій згідно ст. 126 ПКУ по податковому повідомленню-рішенню (Форма 'Ш') №0018855412 від 20.03.2019 на суму 3 008,76 грн.; податковому повідомленню-рішенню (Форма 'Ш') №0018845412 від 20.03.2019 на суму 11910,22 грн та податковому повідомленню-рішенню (Форма 'ПС') №0018865412 від 20.03.2019 на суму 763,41 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з актом про результати камеральної перевірки ТОВ "Гарант Ойл Групп" (податковий номер 25392923) з питання порушення правил сплати сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість по даному уточнюючому розрахунку за звітний (податковий) період грудень 2016 року, по даному уточнюючому розрахунку за звітний (податковий) період лютий 2017 року, по даній звітній податковій декларації за звітний (податковий) період грудень 2016 року.

На підставі акту прийнято податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 20.03.2019р. №0018855412 на суму 3 008,76 грн, від 20.03.2019 №0018865412 на суму 763,41 грн., від 20.03.2019р. №0018845412 на суму 11 910,22 грн.

Позивачем своєчасно оскаржені вказані рішення в адміністративному порядку, а тому податкове зобов`язання за вказаними рішеннями станом на 27.05.2019 року не було узгоджене.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправною та скасування податкової вимоги ГУДФС у Полтавській області від 27.05.2019 №74468-54 в частині визначення податкового боргу за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 23129,06 грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним Рішення ДФС України від 22.08.2019 № 4012516/99-99-17-05-15, ДПС України зазначає наступне.

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо прийняття рішень за результатами розгляду скарг платника податків є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноважених органів.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України, передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи індивідуального акта, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Таким чином, рішення органів ДПС за наслідками розгляду скарг платників податків не є актами індивідуальної дії, що можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, такі рішення не створюють для позивача юридичних наслідків та не є актами реалізації контролюючими органами повноважень у сфері управлінської діяльності.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Рішення за результатами розгляду скарг не створюють для позивача юридичних наслідків, позаяк прийняті за результатами досудового вирішення податкового спору та не є актом реалізації контролюючими органами повноважень у сфері управлінської діяльності.

Актом застосування норм права або правозастосовним актом, у даному випадку, є рішення, викладене у формі податкового повідомлення-рішення, яке приймається на підставі нормативно-правових актів та висновків перевірки і наділено такими характерними ознаками як категоричне, офіційно-владне, обов`язкове для виконання веління, яке охороняється примусовою силою держави та є персоніфікованим.

Таким чином, вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 22.08.2019 № 40125/6/99-99-17-05-15 є необґрунтованою та безпідставною, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПК України (п. 36.5 ст. 36).

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п.п. 60.1.1 п. 60.1, п. 60.2 ст. 60 ПК України, податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення, удень, протягом якого відбулося погашення податкового боргу в повному обсязі.

За даними ІТС «Податковий блок», податковий борг з ПДВ у сумі 69 898,29 грн, станом на 19.08.2019 залишається не погашеним.

Щодо зарахування коштів, що сплачує платник в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 розділу З Наказу №422 визначено, що після рознесення сум до ІКП автоматично проводиться розрахунок пені за правилами, визначеними главою 7 цього розділу, та проведення відповідних операцій щодо нарахування пені в ІКП.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган ДФС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється.

Тобто норма п.87.9 ст. 87 ПК України є імперативною нормою права, яка зобов`язує податковий орган зобов`язання, що сплачує платник податків згідно поданих розрахунків зарахувати в рахунок погашення наявного податкового боргу. Крім того дана норма права забороняє платникам податків сплачувати задекларовані податкові зобов`язання попередньо не погасивши наявний податковий борг.

Аналогічна позиція викладена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, який у своїй постанові від 05.06.2018 Ю9901/47707/18 по справі №821/1750/17 зазначив наступне: пунктом 87.9 статті 87 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що податковим законодавством встановлено обов`язок контролюючого органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в першу чергу в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Також, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду при розгляді аналогічних справи за ідентичними правовідносинами ( спрямування коштів що сплачує платник у погашення податкового боргу, що виник у період дії ПК України) викладена у постанові від 04.04.2018 по справі №К/9901/3770/17, в якій суд зазначив, що нормою пункту 87.9 статті 87 ПК України законодавець чітко встановив черговість спрямування коштів, сплачених платником податків, у разі наявності податкового боргу,

Отже, у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов`язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 ПК України.

Враховуючи, що податковий борг за податковими повідомленнями - рішеннями №0005645412 від 30.01.2019 на суму 7446,67 грн., №0018855412 від 20.03.2019 на суму 3 008,76 грн., №0018845412 від 20.03.2019 на суму 11910,22 грн та №0018865412 від 20.03.2019 на суму 763,41 грн. був відповідачем відкоригований станом на 31.07.2019 року, тобто до подачі позову до суду, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги про зобов`язання внести до інтегрованої картки платника податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) належні відомості про відсутність у ТОВ "Гарант Ойл Групп", код ЄДРПОУ 25392923, податкового боргу за податковою вимогою від 27.05.2019 №74468-54.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" (шлях Київ - Харків, корпус 134 км, Пирятинський район, Полтавська область, 37043, код ЄДРПОУ 25392923) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639), третя особа - Лубенське управління ГУ ДПС у Полтавській області (вул. Ярослава Мудрого, 21, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУДФС у Полтавській області від 27.05.2019 №74468-54 в частині визначення податкового боргу за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 23129,06 грн (двадцять три тисячі сто двадцять дев`ять гривень 06 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" (код ЄДРПОУ 25392923) витрати зі сплати судового збору у розмірі 477,61 грн (чотириста сімдесят сім гривень 61 копійка).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 березня 2020 року.

Суддя А.Б. Головко