Ухвала суду № 88235318, 17.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7098/16

УХВАЛА

17 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України про визнання протиправними рішень відповідача, прийнятих на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року по справі № 815/7098/16,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України, командувача Військово-морськими Силами Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення командувача Військово-морськими Силами Збройних Сил України, оформленого наказом командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України № 230 (по стройовій частині) від 14.11.2016 (п.1); зобов`язання командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України здійснити повний розрахунок по грошовому та матеріальному забезпеченню як військовослужбовця, звільненого з військової служби у відставку; стягнення з командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України моральної шкоди у розмірі 500000 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення командувача Військово-морськими Силами Збройних Сил України, оформлене наказом командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України № 230 (по стройовій частині) від 14.11.2016 (пункт 1 наказу). Зобов`язано командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України поновити капітана першого рангу ОСОБА_1 з 14.11.2016 у списках особового складу командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України та на всіх видах забезпечення. Зобов`язано командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України здійснити повний розрахунок капітана першого рангу ОСОБА_1 по грошовому та матеріальному забезпеченню як військовослужбовця, звільненого з військової служби у відставку. Стягнуто з командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої протиправним рішенням моральної шкоди 50000 грн. У решті позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 року апеляційну скаргу командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року – без змін.

25.10.2017 року за заявою ОСОБА_1 йому видано виконавчий лист для виконання постанови суду в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії, зазначені у судовому рішенні.

Постановою державного виконавця від 27.06.2018 року закінчено виконавче провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові зазначено про невиконання боржником вимог виконавчого документу, накладення на боржника штрафу постановами від 18.06.2018 року та від 17.05.2018 року, та направлення до Приморського відділу поліції м.Одеси подання відносно притягнення боржника до кримінальної відповідальності.

Постановою Верховного Суду від 12.11.2019 року касаційну скаргу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України залишено без задоволення. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року залишено без змін.

29.11.2019 року від ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду в порядку ст.383 КАС України надійшла заява за вх. №8081/18, у якій він просить:

- поновити процесуальний строк на подання даної заяви;

- визнати протиправним рішення командування Військово-Морськими Силами Збройних Сил України, прийняте на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року у справі №815/7098/16, про поновлення ОСОБА_1 з 14.11.2016 року у списках особового складу командування Військово-Морськими Силами Збройних Сил України і на всіх видах забезпечення, оформлене абзацом 1 п.2 наказу командування Військово-Морськими Силами Збройних Сил України №262 (по стройовій частині) від 26.12.2018 року, і таким, що порушує права позивача, підтверджені цим рішенням суду;

- визнати протиправним рішення командування Військово-Морськими Силами Збройних Сил України про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу командування Військово-Морськими Силами Збройних Сил України і зі всіх видів забезпечення з 14.11.2016 року, оформлене абзацом 2 п.2 наказу командування Військово-Морськими Силами Збройних Сил України №262 (по стройовій частині) від 26.12.2018 року, і таким, що порушує права позивача у справі № 815/7096/18, підтверджені постановою суду від 20.04.2017 року.

Ухвалою судді від 09.12.2019 року у задоволенні заяви позивача про поновлення строку на подання заяви в порядку ст.383 КАС України відмовлено. Заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику на підставі ч.5 ст.383 КАС України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року скасовано, справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України.

Справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду 12.03.2020 року.

Частиною 5 ст.383 КАС України, зокрема, передбачено, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Суд вважає можливим на власний розсуд розглянути дану заяву ОСОБА_1 у письмовому провадженні, що передбачено ч.5 ст.383 КАС України.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України, що розглядається судом, у січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду (справа №420/480/19) з позовом до Командування ВМС ЗС України (військова частина А0456), Командувача ВМС ЗС України, третя особа Державна казначейська служба України про:

-визнання протиправним та скасування рішення Командувача ВМС ЗС України адмірала ОСОБА_2 про поновлення позивача з 14 листопада 2016 року у списках особового складу Командування ВМС ЗС України та на всіх видах забезпечення, оформленого абз.1 п.2 Наказу Командування ВМС ЗС України №262 (по стройовій частині) від 26 грудня 2018 року;

-визнання протиправним та скасування рішення Командувача ВМС ЗС України адмірала ОСОБА_2 про виключення зі списків особового складу Командування ВМС ЗС України та зі всіх видів забезпечення з 14 листопада 2016 року, оформленого абз.2 п.2 Наказу Командування ВМС ЗС України №262 (по стройовій частині) від 26 грудня 2018 року;

-зобов`язання Командування ВМС ЗС України поновити позивача з 14 листопада 2016 року у списках особового складу Командування ВМС ЗС України та на всіх видах забезпечення порядком, визначеним діючим законодавством України;

-зобов`язання Командування ВМС ЗС України провести повний розрахунок позивача по грошовому та матеріальному забезпеченню як військовослужбовця, звільненого з військової служби у відставку;

-стягнути з військової частини А0456 на користь позивача на відшкодування заподіяної протиправними рішеннями Командувача ВМС ЗС України адмірала Воронченка І ОСОБА_3 від 26 грудня 2018 року моральної шкоди в розмірі 700 000 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі №420/480/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач не погоджується з Наказом Командування ВМС ЗС України №262, прийнятим на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у справі №815/7098/16, то оскарження такого наказу має відбуватися в порядку, передбаченому ст. 383 КАС України, яка визначає підстави та порядок судового оскарження позивачем, на користь якого ухвалено рішення суду, рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/480/19 від 05 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року без змін.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі №420/480/19 набрало законної сили.

Частинами 1, 4 ст.383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у ч.1 цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Беручи до уваги, що дізнавшись про прийняття Командуванням ВМС ЗС України Наказу №262 (по стройовій частині) від 26 грудня 2018 року на виконання рішення суду по справі № 815/7098/16, позивач оскаржив цей наказ шляхом подання окремого позову про його скасування (справа №420/480/19), проте суд першої інстанції відмовив у задоволенні цього позову з підстав неналежності обраного позивачем способу захисту порушених прав, і в подальшому суд апеляційної інстанції постановою від 05.11.2019 року підтримав таку правову позицію суду першої інстанції, та з огляду на те, що постанова апеляційного суду вручена позивачу 15 листопада 2019 року, і 25 листопада 2019 року ОСОБА_1 на адресу Одеського окружного адміністративного суду було направлено заяву в порядку ст.383 КАС України разом з клопотанням про поновлення строку, суд дійшов висновку, що причина пропуску заявником строку звернення до суду з вказаною заявою є поважною, а тому цей строк слід поновити.

Щодо суті заяви ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України суд зазначає наступне.

Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що відповідно до вимог абз.3 п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі за текстом – Положення № 1153/2008), особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Саме виключення позивача зі списків особового складу, всупереч вимог пункту 242 Положення № 1153/2008 до повного розрахунку з ним з усіх видів забезпечення, за відсутності при цьому згоди позивача на виключення його зі списків особового складу, стали підставою для визнання протиправним та скасування судом наказу командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України № 230 (по стройовій частині) від 14.11.2016 (пункт 1 наказу), зобов`язання командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України поновити позивача з 14.11.2016 у списках особового складу командування Військово-морськими Силами Збройних Сил України та на всіх видах забезпечення, а також зобов`язання відповідача здійснити повний розрахунок позивача по грошовому та матеріальному забезпеченню як військовослужбовця, звільненого з військової служби у відставку.

Позивач зазначив у заяві, що не дивлячись на те, що рішення суду від 20.04.2017 року по справі № 815/7098/16 набрало законної сили 11.10.2017 року, відповідач лише 26.12.2018 року видав на його виконання наказ №262 (по стройовій частині).

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 цього наказу, Командувач ВМС ЗС України наказав: на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року по справі № 815/7098/16 капітана 1 рангу ОСОБА_1 з 14 листопада 2016 року поновити у списках особового складу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України та на всіх видах забезпечення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 цього наказу, Командувач ВМС ЗС України наказав: з урахуванням повного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 815/5639/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України, військової частини А3519 та військової частини А0456 та рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 815/5826/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України, військової частини А0456, військової частини А2238 та військової частини А3519, капітана 1 рангу Шмелькова Олександра Сергійовича, начальника відділу замовлень морської зброї, радіотехнічного озброєння та навігаційної техніки управління кораблебудування Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, звільненого наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 13 травня 2016 року № 428 з військової служби у відставку за пунктом «б» частини 7 статті 26 (за станом здоров`я) з правом носіння військової форми одягу, вважати таким, що 14 листопада 2016 року справи та посаду здав. З 14 листопада 2016 року виключити зі списків особового складу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, зняти зі всіх видів забезпечення та направити для зарахування на військовий облік до Приморського районного військового комісаріату м.Одеса.

Як вказує заявник, фактичного виконання відповідачем рішення суду від 20.04.2017 року по справі № 815/7098/16 не відбулося, оскільки, поновивши його у списках особового складу Командування ВМС ЗС України абзацом 1 пункту 2 наказу №262 (по стройовій частині), відповідач не зазначив, за якою штатною посадою Командуванням ВМС ЗС України позивача поновлено у списках особового складу з 14.11.2016 року, при якій військовій частині позивача поставлено на грошове та речове забезпечення. Відповідно і виписка з наказу № 262 (по стройовій частині) для зарахування позивача на вказані види забезпечення до цієї частини (довольствуючого органу) не направлялася, грошовий атестат позивачу не видавався, повного розрахунку по всім видам забезпечення з ним не проведено.

Заявник також вказує, що законність рішення, прийнятого Командувачем ВМС ЗС України про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Командування, яке оформлене абзацом 2 пункту 2 наказу №262 (по стройовій частині), знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з тим, чи було до прийняття цього рішення фактично виконане рішення Командувача, оформлене абзацом 1 пункту 2 вказаного наказу, а також чи було саме це рішення законним.

Та обставина, що позивач фактично станом на 26.12.2018 року не знаходився у списках особового складу Командування ВМС ЗС України та не знаходився на грошовому та речовому забезпеченні, в принципі виключає прийняття Командувачем 26.12.2018 року рішення про виключення позивача зі списків особового складу Командування та зняття його з усіх видів забезпечення.

Як зазначив позивач, послужний список його особової справи станом на 26.12.2018 року не містив відомостей про те, що він станом на цю дату обіймає у Командуванні ВМС ЗС України посаду, зазначену в абзаці 2 пункту 2 наказу № 262.

Також заявник зазначив, що станом на 26.12.2018 року з ним не було проведено повного розрахунку по всім видам забезпечення, у тому числі по грошовому та матеріальному забезпеченню за період з 14.11.2016 року по 26.12.2018 року, не нараховано та не виплачено компенсацію за неотримане речове майно за цей період, тобто по дату видання наказу про виключення його зі списків особового складу Командування ВМС ЗС України.

Стосовно дати виключення зі списків особового складу Командування, вказаної в абзаці 2 пункту 2 наказу № 262 (14.11.2016 року), позивач послався на правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 05.12.2019 року по справі № 420/6263/18, в якій правовідносини між сторонами є подібними.

Так, у постанові від 05.12.2019 року по справі № 420/6263/18 Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Частиною 2 статті 24 Закону № 2232-XI передбачено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно абзацу 4 пункту 34 Положення № 1153/2008 контракт припиняється (розривається) у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового припинення (розірвання) контракту, звільнення з військової служби або направлення для проходження військової служби до іншого військового формування з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України).

З аналізу вказаних норм слідує, що днем закінчення проходження військової служби та припинення контракту є день виключення особи зі списків особового складу частини. А відтак, від дня виключення зі списків особового складу, серед іншого, залежить час проходження військової служби, який зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Отже, Суд погоджується з позицією позивача, яка підтримана судами попередніх інстанцій про те, що він не може бути виключений зі списків особового складу військової частини заднім числом. Оскільки виключення позивача відповідно до абзацу 3 пункту 242 Положення № 1153/2008, здійснюється тільки після проведення з ним усіх необхідних розрахунків.

З урахуванням наведених вище норм чинного законодавства та встановлених обставин у справі, Суд уважає правильним висновок суду першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог, оскільки позивача виключено зі списків особового складу до проведення з ним усіх необхідних розрахунків та крім цього, фактично виключено зі списків особового складу за 13 місяців до винесення оскаржуваного наказу.

Проаналізувавши доводи, наведені ОСОБА_1 у заяві, поданій в порядку ст.383 КАС України, суд погоджується з ними та доходить висновку про протиправність рішення Командування ВМС ЗС України, оформленого абзацом 1 пункту 2 наказу № 262 (по стройовій частині), оскільки фактичного виконання відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року по справі № 815/7098/16 не відбулося, тому як відповідач не зазначив в абзаці 1 пункту 2 вказаного наказу, за якою штатною посадою Командуванням ВМС ЗС України позивача поновлено у списках особового складу з 14.11.2016 року; при якій військовій частині позивача поставлено на грошове та речове забезпечення; виписку з наказу № 262 (по стройовій частині) для зарахування позивача на вказані види забезпечення до військової частини, в якій позивач мав бути поставлений на грошове та матеріальне забезпечення, відповідач не направив; грошовий атестат позивачу не видав; в порушення п.231 Положення № 1153/2008 за період з дати незаконного виключення зі списків особового складу (14.11.2016 року) до дати поновлення в списках особового складу (26.12.2018 року) грошове та матеріальне забезпечення позивачу відповідач не сплатив.

Також суд погоджується з доводами ОСОБА_1 щодо протиправності рішення Командування ВМС ЗС України, оформленого абзацом 2 пункту 2 наказу № 262 (по стройовій частині), оскільки відповідач у встановленому чинним законодавством порядку не виконав постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року по даній справі (№ 815/7098/16) щодо поновлення позивача у списках особового складу Командування ВМС ЗС України, про що зазначено вище; не зробив 26.12.2018 року відповідних записів до послужного списку особової справи позивача згідно приписів п.11 Положення № 1153/2008; всупереч приписам пункту 242 Положення № 1153/2008 виключив позивача без його згоди зі списків особового складу Командування ВМС ЗС України до проведення з ним усіх необхідних розрахунків по грошовому та матеріальному забезпеченню до дати закінчення проходження служби (26.12.2018 року); протиправно виключив позивача зі списків особового складу датою, що передувала виданню наказу № 262 (по стройовій частині), що суперечить приписам ч.2 ст.24 Закону № 2232-XI, оскільки військовослужбовець не може бути виключений зі списків особового складу раніше дати видання про це наказу по стройовій частині, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.12.2019 року по справі № 420/6263/18, в якій правовідносини між сторонами є подібними.

Згідно ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частин 1, 4, 5 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Враховуючи, що ухвала за заявою ОСОБА_1 постановляється в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу, прийняття судом додатково ще і окремої ухвали, за клопотанням позивача, не потребується.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги заявника ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 248, 249, 256, 293, 383 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з заявою про визнання протиправними рішень в порядку ст.383 КАС України.

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень в порядку ст.383 КАС України – задовольнити.

Визнати протиправним рішення командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, прийняте на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року у справі № 815/7098/16, про поновлення ОСОБА_1 з 14.11.2016 року у списках особового складу командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України та на всіх видах забезпечення, оформлене абзацом 1 п.2 наказу командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України №262 (по стройовій частині) від 26.12.2018 року, і таким, що порушує права позивача.

Визнати протиправним рішення командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України та зняття зі всіх видів забезпечення з 14.11.2016 року, оформлене абзацом 2 п.2 наказу командування Військово-Морськими Силами Збройних Сил України №262 (по стройовій частині) від 26.12.2018 року, і таким, що порушує права позивача.

Про викладені в ухвалі суду порушення вимог законодавства довести до відома Командування ВМС ЗС України. Про вжиті заходи на усунення цих порушень повідомити суду в 10-денний строк з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала складена та підписана суддею 17.03.2020 року.

Суддя В.В. Андрухів