Рішення № 88235151, 16.03.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 березня 2020 року Справа № 280/315/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у переході з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про Державну службу» та зобов`язати відповідача зарахувати до стажу державної служби періоди роботи на посаді - головного державного податкового інспектора з 24.12.1990 року по 04.10.1993 року, начальника відділу по контролю законності валютних операцій з 05.10.1993 року по 31.12.1993 року, начальника валютної інспекції з 01.01.1994 року по 18.08.1997 року та перевести позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про Державну службу» з дня звернення до суду і зробити перерахунок з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з серпня 2019 року призначена пенсія за віком. 01.10.2019 вона звернулась до відповідача з заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про Державну службу», проте отримала повідомлення про відмову, викладене в листі №2884/025-09 від 18.10.2019, де зазначено, що у позивача недостатньої стажу на посадах, що дають право на пенсію відповідно до Закону України «Про Державну службу». Позивач вважає, що нею дотримано вимоги щодо відповідного віку, страхового стажу і стажу державної служби не менше 20 років. Просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 17.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 17.02.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 13.02.2020 на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву (вх.№6939), в якому вказує, що розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» від 12.09.1997 № 503-р, яке втратило чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 465, працівників місцевих державних податкових адміністрацій, які не мали спеціальних звань, було віднесено до відповідних категорій державних службовців (до 4 - 7 категорії). Періоди роботи посадових осіб в органах податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєнні спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. З огляду на зазначене, період роботи позивача з 24.12.1990 по 18.08.1997 в силу п. 343.1 ст. 343 Податкового кодексу України, не належать до визначених ст. 25 Закону України №3723-XII категорій посад державних службовців, робота на яких зараховується до стажу державної служби та відповідно надає право, за певних умов, на призначення пенсії на підставі п.10 розділу XI Закону України № 889. На теперішній час стаж роботи позивача на посадах державної служби складає 18 років 11 місяців 09 днів, а відстак є недостатній для переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». У зв`язку з викладеним, просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

17.02.2020 до суду від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№7127), в якій зазначено, що міркування відповідача щодо періоду роботи посадових осіб в органах податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців є хибними, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком з 18.08.2019 згідно її особистої заяви від 31.07.2019 відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058. Пенсія була розрахована із загального стажу у кількості 31 рік 05 місяців 20 днів.

01.10.2019 ОСОБА_1 звернулась до відділу з призначення, перерахунку пенсії №3 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про Державну службу».

18.10.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області надіслало ОСОБА_1 повідомлення про відмову у переході з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про Державну службу», оскільки, не достатньо стажу на посадах, що дають право на пенсію по Закону України «Про Державну службу», зазначаючи, що стаж на посадах, що дає право на пенсію по Закону України «Про Державну службу» складає лише 18 років І 1 місяців 9 днів, що підтверджується листом №2884/025-09 від 18.10.2019 року.

Відмовляючи у переході з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про Державну службу» відповідач вказував, що п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-Vlll визначене право державних службовців за певних умов на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ. Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-Х11 на призначення пенсії можуть розраховувати, зокрема, особи, які на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII (01.05.2016 року) мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ. Посадовим особам контролюючих органів згідно зі статтею 343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби.

Вважаючи відмову відповідача у переході з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про Державну службу», позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апарату, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України «Про державну службу».

01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII у якому згідно ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень визнано такими, що втратили чинність, зокрема: Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби обчислюється відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 889-УІІІ. До стажу державної служби зараховуються: час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону: час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Згідно пункту 6 вищевказаного Порядку № 229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Перелік посад державної служби, які обіймали особи - державні службовці, що належать до певної категорії посад, передбачених Законом № 3723, визначається Кабінетом Міністрів України ст. 25 Закону № 3723-ХІІ. Абзацами другим та четвертим п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно-ревізійної служби, а також на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання і час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Абзацами 1,2 п. 344.1 ст. 344 Податкового кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

Період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 у справі 21-340а13, де колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.

Як вбачається з наявною в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 в період 24.12.1990 року по 18.08.1997 року працювала в Державній податковій інспекції Орджонікідзевського району м.Запоріжжя на посаді головного державного податкового інспектора, з 01.03.1993 року переведена у відділ непрямих податків на посаду головного державного податкового інспектора, з 05.10.1993 року призначена начальником відділу по контролю законності валютних операцій радник податкової служби III рангу, з 01.01.1994 року призначена начальником валютної інспекції, 25.04.1994 року прийняла Присягу державного службовця, з 26.11.1996 року у зв`язу з ліквідацією Державної податкової інспекції по Орджонікідзевському район у м.Запоріжжя і утворенням Держподаткової адміністрації у Орджонікідзевському районі призначена на посаду начальника відділу валютного контролю де працювала до 18.08.1997 року.

З довідки №01-06/98-653 від 10.12.2019 року Управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області вбачається, що на момент звільнення стаж державної служби ОСОБА_1 складає 25 років 6 місяців 19 днів.

Порядок призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ визначено «Порядком призначення пенсії деяким категоріям осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622.

Відповідно до п. 3 Порядку № 622 - право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р.» № 889-УІІІ «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Згідно наявної в матеріалах справи копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 від 22.04.2014 ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.08.2019 ОСОБА_1 виповнилось 59 років.

Тобто, на час звернення до відповідача остання мала 25 років 6 місяців 19 днів страхового стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723 -XII та постанови Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994.

Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку № 622, - пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, дії відповідача щодо відмови позивачу у переході з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про Державну службу» є протиправними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача в частині, яка стосується зобов`язання відповідача зарахувати до стажу державної служби періоди роботи на посаді - головного державного податкового інспектора з 24.12.1990 року по 04.10.1993 року, начальника відділу по контролю законності валютних операцій з 05.10.1993 року по 31.12.1993 року, начальника валютної інспекції з 01.01.1994 року по 18.08.1997 року та перевести позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про Державну службу» і зробити перерахунок з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 45 Закону №1058 та Порядку № 22-1, днем звернення за призначенням/перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.

Як встановлено ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Судом встановлено, що позивач звернулась з заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про Державну службу» 01.10.2019. Отже, перерахунок пенсії позивачу слід проводити з 01.10.2019, а не з дня звернення до суду, як того прохає позивач.

Згідно вимог ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 840,80 грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про Державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи на посаді - головного державного податкового інспектора з 24.12.1990 року по 04.10.1993 року, начальника відділу по контролю законності валютних операцій з 05.10.1993 року по 31.12.1993 року, начальника валютної інспекції з 01.01.1994 року по 18.08.1997 року та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про Державну службу» з 01.10.2019 і зробити перерахунок з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 840,80 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.03.2020.

Суддя А.В. Сіпака