Рішення № 88234821, 16.03.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/10401/19

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці ДФС від 02.08.2019 №UА101000/2019/200250/2 про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101070/2019/00618.

В обґрунтування позову зазначив, що на її ім`я у Німеччині у Kfz Handel було придбано автомобіль BMW; модель - 520D за який були сплачені кошти в розмірі 12500 € (Євро). З метою митного оформлення вказаного товару декларантом в інтересах позивача подано до Житомирської митниці ДФС митну декларацію та документи, передбачені Митним кодексом України із заявленою митною вартістю за ціною договору. Вважає, що відповідачем було безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА101000/2019/200250/2 від 02.08.2019, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом та картку відмови в прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101070/2019/00618 від 02.08.2019, оскільки декларантом надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення транспортного засобу.

Ухвалою від 28.11.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 19.12.2019.

16.12.2019 відділом документального забезпечення суду зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 та ч. 1 ст.368 Митного кодексу України. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу попереднім власником автомобіля зазначено іншу особу, відмінну від тієї, що склала рахунок-фактуру, що викликало у відповідача сумніви у достовірності правочину, в тому числі у праві власності особи, що склала рахунок-фактуру, на оцінюваний товар та праві розпоряджатися оцінюваним товаром та визначати ціну продажу транспортного засобу. Після спрацювання ризиків та встановлення розбіжностей у поданих документах, декларанту було надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують заявлену мину вартість автомобіля. На вимогу митного органу декларантом було надано копію митної декларації країни відправлення, яку за результатами розгляду не було використано відповідачем як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки у ній відображена інформація за товаром, який не являється предметом купівлі-продажу за рахунком-фактурою. Відправником транспортного засобу зазначено особу, яка не зазначена у рахунку-фактурі, а в самій декларації відсутня цінова інформація про оцінюваний товар. У довідці про витрати не вказано маршрут слідування, що позбавляє можливість перевірити достовірність декларування витрат на транспортування.

З огляду на зазначене та відповідно до вимог ст. 57 Митного Кодексу України відповідач провів з декларантом процедуру консультацій, в результаті якої було встановлено, що методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Враховуючи вказане, митна вартість автомобіля була визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України.

В підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 13.01.2019.

09.01.2020 позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідачем при винесенні спірних рішень не було враховано дефекти транспортного засобу.

13.01.2020 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

В підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 27.01.2020.

Ухвалою від 27.01.2020 продовжено строк підготовчого судового засідання на 30 днів.

05.02.2020 продовжено підготовче судове засідання до 12.02.2020.

12.02.2020 відкладено розгляд справи до 24.02.2020.

Ухвалою від 24.02.2020 закінчено підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду на 11.03.2020.

Сторони до суду прибули, подали заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою від 11.03.2020 суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до листа-підтвердження від 02.08.2019 №1005 власника Kfz Handel, 24.07.2019 в Німеччині позивачем було придбано легковий автомобіль марки BMW модель - 520D xDrive. Номер кузова - НОМЕР_2 ; - двигун - дизель; - робочий об`єм циліндрів двигуна - 1995 cm3; - що був у використанні; - колір - чорний; - тип кузова - універсал; - колісна формула-4х2; - кількість місць - 5; - календарний рік виготовлення - 2016 р.; - модельний рік виготовлення - 2016 р.; - дата введення в експлуатацію - 24.06.2016 р.; Країна виробництва: Німеччина. (а.с.33)

Згідно рахунку-фактури б/н від 24.07.2019, укладеного між Kfz Handel та позивачем, вартість вказаного автомобіля становить 12 500 євро.

З метою митного оформлення ввезеного за умовами вказаного договору товару представником декларанта ФОП ОСОБА_2 , було подано електронну митну декларацію за № UА101070/2019/044308 від 31.07.2019, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 12500 Євро. (а.с.66)

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості транспортного засобу та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: інвойс від 24.07.2019 №199; акт проведення огляду товару №UA20903/2019/60160 від 30.07.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 26.04.2016; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (транспортні витрати) від 31.07.2019; договір про надання послуг митного брокера від 29.07.2019, копія митної декларації країни відправлення DE477367036334916 від 30.07.2019 р.; лист-підтвердження факту укладення договору купівлі-продажу автомобіля № 1005 від 02.08.2019; паспорт.

02.08.2019 Житомирською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА101000/2019/200250/2, яким збільшено митну вартість ввезеного автомобіля до 21551,00 Євро. (а.с.22)

У графі 33 вказано, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме:

-у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 26.04.2016 № НОМЕР_3 попереднім власником зазначено особу, відмінну від тієї, що склала рахунок-фактуру № 199 від 24.07.2019, що викликає сумніви у достовірності правочину, у т.ч. у праві власності особи, що склала рахунок-фактуру на оцінюваний товар та праві розпоряджатися оцінюваним товаром, визначати ціну продажу транспортного засобу.

-у рахунку-фактурі № 199 від 24.07.2019 відсутній підпис продавця, та покупця, що створює обґрунтовані сумніви щодо дійсності правочину, вчиненого за даним договором, та про те, що сторони досягли згоди продати та придбати оцінюваний товар саме за вказаною вартістю також у рахунку-фактурі № 199 від 24.07.2019 зазначено пін код відмінний від оцінюваного транспортного засобу, що може свідчити про те що даний документ не стосується транспортного засобу який наданий до митного оформлення. За наданим рахунком-фактури купівлі-продажу № 199 від 24.07.2019 внесено депозит у сумі 4000,00 євро, решта коштів підлягає сплаті після отримання товару.

Декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 та ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України.

У довідці про витрати на транспортування транспортного засобу від 31.07.2019 не вказано маршрут слідування, що позбавляє орган доходів і зборів можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що є складовою митної вартості оцінюваного товару.

В акті огляду на кордоні зазначений показник одометра 183908 км., у рахунку-фактурі зазначений пробіг становить - 182 700 км. Таким чином даний транспортний засіб проїхав 1208 км.

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 31.07.2019 витрати по доставці автомобіля з Німеччини становлять 40 євро. Надана копія митної декларації країни відправлення від 24.07.2019 № 19DE510210677787E2 не може бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товару, оскільки відправником транспортного засобу зазначено особу, яка не зазначена у рахунку-фактурі №199 від 24.07.2019, також у даному документі не зазначена вартість оцінюваного товару.

Додатково надана копія митної декларації 19DE510210677787E2 від 24.07.2019 взята до уваги, але не може бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товару, оскільки у ній відображена інформація за товаром який не являється предметом купівлі-продажу за рахунком-фактурою № 199 від 24.07,2019 з VIN кодом НОМЕР_2, а також відміна графи 42 (зазначена ціна 12500 Євро) з графою 46 (12700Євро).

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не надано такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається: 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надана інформація щодо вартості схожого товару. Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.

Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органами доходів та зборів митній вартості схожого автомобіля за МД від 11.06.2019 UA209190/2019/42694-автомобіль марки BMW, модель-5200, об`єм циліндрів двигуна - 1995смЗ-21 551 євро з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. (а.с. 76)

У зв`язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА101070/2019/00618 від 02.08.2019, в якій вказано, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість. (а.с.83)

Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості автомобіля та картку відмови протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (далі - МК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина 1 ст. 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно з ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями ст. 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частина 4 ст. 58 МК України вказує, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Кодексу).

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч. 1 та 2 ст. 53 МК України слідує те, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Як вже було встановлено судом, позивачем разом із митною декларацією було подано наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) від 24.07.2019 №199; акт проведення огляду товару №UA20903/2019/60160 від 30.07.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 26.04.2016; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (транспортні витрати) від 31.07.2019; договір про надання послуг митного брокера від 29.07.2019; лист-підтвердження факту укладення договору купівлі-продажу автомобіля № 1005 від 02.08.2019; паспорт.

Крім того, на вимогу митного органу позивачем було додатково надано копію митної декларації країни відправлення митної декларації країни відправлення DE477367036334916 від 30.07.2019.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 ст. 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Згідно ч. 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

За приписами ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно ч. 2 коментованої статті Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що у графі 43 "Код методу визначення вартості" митної декларації №UA101070/2019/044308 від 31.07.2019 декларантом вказано цифру 1, що відповідає основному методу визначення митної вартості (за ціною договору).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частина 5 ст. 54 МК України передбачає, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Суд не заперечує право органу доходів і зборів перевіряти достовірність або точність будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що митну вартість імпортованого автомобіля було визначено позивачем за рахунком-фактурою/договором купівлі-продажу транспортного засобу на рівні 12500,00 євро плюс 40 є вартість доставки товару. Водночас, коригування митної вартості товару на рівні 21551,00 євро було проведено митним органом на підставі ст. 64 МК України за резервним методом визначення митної вартості.

При цьому, в рішення про коригування митної вартості відповідачем було зазначено, що з огляду на вимоги ч. 2 ст. 52, ч. 2 ст. 53, ч.5 ст. 54, ч. 1 ст. 368 МК України документи подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару.

Як слідує із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку зі спрацюванням системи ризиків АСАУР, а також у зв`язку з тим, що:

-у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 26.04.2016 № НОМЕР_3 попереднім власником зазначено особу, відмінну від тієї, що склала рахунок-фактуру № 199 від 24.07.2019, що викликає сумніви у достовірності правочину, у т.ч. у праві власності особи, що склала рахунок-фактуру на оцінюваний товар та праві розпоряджатися оцінюваним товаром, визначати ціну продажу транспортного засобу.

-у рахунку-фактурі № 199 від 24.07.2019 відсутній підпис продавця, та покупця, що створює обґрунтовані сумніви щодо дійсності правочину, вчиненого за даним договором, та про те, що сторони досягли згоди продати та придбати оцінюваний товар саме за вказаною вартістю також у рахунку-фактурі № 199 від 24.07.2019 зазначено пін код відмінний від оцінюваного транспортного засобу, що може свідчити про те що даний документ не стосується транспортного засобу який наданий до митного оформлення. За наданим рахунком-фактури купівлі-продажу № 199 від 24.07.2019 внесено депозит у сумі 4000,00 євро, решта коштів підлягає сплаті після отримання товару.

-декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 та ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України.

- в довідці про витрати на транспортування транспортного засобу від 31.07.2019 не вказано маршрут слідування, що позбавляє орган доходів і зборів можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що є складовою митної вартості оцінюваного товару.

-в акті огляду на кордоні зазначений показник одометра 183908 км., у рахунку-фактурі зазначений пробіг становить - 182 700 км. Таким чином даний транспортний засіб проїхав 1208 км.

-надана копія митної декларації країни відправлення від 24.07.2019 №19DE510210677787E2 не може бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товару, оскільки відправником транспортного засобу зазначено особу, яка не зазначена у рахунку-фактурі №199 від 24.07.2019, також у даному документі не зазначена вартість оцінюваного товару. У ній відображена інформація за товаром який не являється предметом купівлі-продажу за рахунком-фактурою № 199 від 24.07.2019 з VIN кодом НОМЕР_2.

Однак, суд не погоджується з такою правовою позицією відповідача та зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем автомобіль марки BMW було придбано у компанії Kfz Handel за ціною 12500,00 євро, що підтверджується рахунком - фактурою №199 від 24.07.2019.

При цьому в ході розгляду справи судом було встановлено, що компанія Kfz Handel є юридичною особою, яка здійснює комісійну діяльність з продажу вживаних транспортних засобів та фактично при продажу вищезазначеного автомобіля виступало в статусі посередника між позивачем та зазначеним у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 26.04.2016 НОМЕР_3 попереднім власником автомобіля - Jeld-Wen Deutchland GMBN.

Суд відмічає, що правовідносини, що виникли між компаніями Kfz Handel та Jeld- Wen Deutchland GMBN не можуть впливати на права позивача.

Вказаний в рахунку-фактурі правочин щодо купівлі-продажу транспортного засобу є правомірним та дійсним, не був визнаний судом у встановленому законодавством порядку недійсним, а також не є нікчемним в силу закону.

Так, ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. При цьому ст. 203 Цивільного кодексу України закріплено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, сумніви у достовірності вказаного в рахунку-фактурі правочину, як і сумніви у праві Kfz Handel розпоряджатися оцінюваним товаром та визначати ціну продажу транспортного засобу, є безпідставним.

Водночас, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Натомість, митним органом у своєму рішенні не було обґрунтовано зазначено, в чому саме полягали об`єктивні сумніви чи неточності у заявленій позивачем митній вартості товару.

При цьому, як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості товару (автомобіля) чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, ознак підробки, відповідачем не надано.

Крім того, суд зазначає, що інформація у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу щодо особи власника, відмінної від тієї, що склала рахунок-фактуру, рівно як і зазначення відправником транспортного засобу митній декларації країни відправлення особи, яка відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не є його попереднім власником, не впливає на числові значення складових митної вартості автомобіля, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Також в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості вказано, що у довідці про витрати на транспортування засобу від 31.07.2019 не вказано маршрут слідування, що позбавляє орган доходів і зборів можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що є складовою митної вартості оцінюваного товару.

Разом з тим, суд зазначає, що у наданій для митного оформлення довідці про витрати на доставку, вказано, що транспортні витрати по доставці автомобіля BMW модель - 520D xDrive; номер кузова - НОМЕР_2 з Німеччини до Львівської митниці ДФС становлять 40 євро. (а.с.81)

З огляду на викладене, суд не приймає доводи відповідача про те, що у довідці про витрати на транспортування засобу від 31.07.2019 не вказано маршрут слідування, оскільки у вказаній довідці зазначені реквізити транспортного засобу, який був придбаний у Німеччині та перетнув державний кордон України в зоні діяльності Львівської митниці ДФС.

Більш того, у наданій довідці зазначено автомобіль, його марка та індивідуальний номер кузова, який повністю збігається з даними транспортного засобу відповідно до якого проводилось митне оформлення.

Крім цього, у рахунку-фактурі відсутній підпис продавця та покупця та зазначено, що позивачем сплачено кошти у розмірі 4000 євро, що на думку відповідача свідчить про виконаннями сторонами зобов"язань.

Разом з тим, зазначені доводи спростовуються наданими позивачем доказами, а саме: експортною декларацією, листом продавця від 02.08.2019, а також тим, що саме позивач перетнув кордон на придбаному транспортному засобі. (а.с.32-33)

Крім того, варто зауважити, що у органу доходів і зборів була реальна можливість перевірити (уточнити) задекларовану вартість імпортованого транспортного засобу, однак відповідачем заходи щодо уточнення дійсної вартості імпортованого товару вжиті не були.

Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Жодних доказів на спростування заявленої позивачем митної вартості транспортного засобу відповідачем не надано, відтак викладені ним доводи базуються лише на припущеннях та судом не можуть бути прийняті до уваги.

Також у оскаржуваному рішенні відповідачем вказано, що методи 2а і 2б не можуть бути застосовані, у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г -в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Враховуючи зазначене, Житомирською митницею ДФС було вирішено, що митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органами доходів та зборів митній вартості схожого автомобіля за МД від 11.06.2019 UA209190/2019/42694-автомобіль марки BMW, модель-5200, об`єм циліндрів двигуна - 1995смЗ і становить 21 551 євро.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затверджені наказом ДФС України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).

У відповідності до п. 114 р. 2 Методичних рекомендацій робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості товарів (далі - посадова особа).

Виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо); порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів. порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв`язку продавця та покупця; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій; перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження; перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту).

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу.

Положеннями п. 6 розділу 2 Методичних рекомендацій закріплено, що при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині десятій статті 58 Кодексу; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

Згідно з п. 8 розділу 2 Методичних рекомендацій у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Положеннями розділу 5 Методичних рекомендацій передбачено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

З огляду на зазначене суд вважає, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Статтею 64 МК України передбачено, що у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до п. 2, 4 ч.2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, зазначено лише номер та дату митної декларації , на підставі якої здійснено коригування митної вартості транспортного засобу, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Використовуючи резервний метод, відповідач мав врахувати рік випуску транспортного засобу, тип двигуна, наявність пошкоджень, а також умови його використання, що вплинули на зношеність автомобіля та обумовили ціну, за яку його було придбано.

Однак, здійснюючи коригування митної вартості транспортного засобу на підставі митної декларації МД №UA209190/2019/42694 від 11.06.2019 відповідач не звернув увагу на те, що автомобіль, зазначений позивачем у спірній митній декларації мав пошкодження та був у використанні.

Зокрема, відповідно до акту про проведення митного огляду товарів від 30.07.2019, інспектором було виявлено механічні пошкодження лакофарбового покриття по кузову, сколи на капоті, пошкоджено та забруднено обшивку салону та сидінь. Показник одометра становив 183908кам. пробігу автомобіля.

В свою чергу, відповідач був зобов`язаний врахувати ці обставини при прийнятті спірного рішення.

В матеріалах справи міститься звіт про оцінку майна "Україна-експерт-центр" відповідно до висновку якого ринкова вартість об"єкта оцінки - транспортного засобу BMW 520D може складати 336982 грн., що еквівалентно 12100 євро. (а.с.40)

З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом та не врахував всі обставини.

Таким чином, збільшення відповідачем митної вартості автомобіля поклало на позивача надмірний тягар по сплаті митних платежів, що є неправомірним з огляду на фактичні обставини та надані документи.

Підсумовуючи всі наведені висновки у цій справі, суд зазначає, що як у взаємозв`язку, так і окремо, кожне порушення, допущене митним органом зокрема: відсутність аргументації та невідповідність нормам митного законодавства прийнятих рішень, недоведеність необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості товару, здійснення коригування митної вартості транспортного засобу на підставі митної декларації складеної не на ідентичний чи на подібний автомобіль, призвело до прийняття неправомірного рішення, яким скориговану митну вартість ввезеного позивачем автомобіля.

Суд вважає, що висновок митного органу про необхідність застосування другорядних методів визначення митної вартості є неправомірним, оскільки, проаналізувавши усі вищевикладені обставини, слід дійти висновку, що позивачем як декларантом було надано достатньо необхідних документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

При цьому, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що були розмитнені іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.

Відтак, суд приходить до висновку, що рішення Житомирської митниці ДФС від 02.08.2019 № UА101000/2019/200250/2 про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101070/2019/00618 є протиправними.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Контролюючий орган не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Враховуючи, що відповідачем як суб"єктом владних повноважень не доведено правомірність спірних рішень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Понесені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці ДФС (вул.Перемоги,25, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39421140) про коригування митної вартості товарів від 02.08.2019 № UА101000/2019/200250/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2019 №UА101070/2019/00618.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці ДФС (вул.Перемоги,25, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39421140) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 3289,71 грн. (три тисячі двісті вісімдесят дев"ять гривень сімдесят копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос