Рішення № 88234604, 04.03.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2020 р. Справа№200/14798/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., при секретарі судового засідання Кудрявцеві О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області

про про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Ракова Артема Валентиновича, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу страхових виплат за період з березня 2015 року по серпень 2019 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивач заборгованість зі страхових виплат за період з березня 2015 року по серпень 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він має право на отримання страхових виплат, оскільки 21 липня 2004 року обласною травматологічною МСЕК м. Донецька йому була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 25% безстроково у зв`язку з професійним захворюванням – вібраційна хвороба, а також має статус внутрішньо переміщеної особи. З 2014 року по лютий 2015 року перебував на обліку в Лиманському міському відділені управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, де отримував страхові виплати.

З вересня 2019 року у зв`язку зі зміною місця мешкання перебуває на обліку в Бахмутському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та отримує страхові виплати, однак за період з березня 2015 року по серпень 2019 року виникла заборгованість по виплатам, яка до теперішнього часу не нарахована та не виплачена позивачу.

27 листопада 2019 року позивач звернувся до управління із заявою про виплату йому вказаної заборгованості та надання довідки про розмір окремо нарахованих та окремо виплачених сум страхових виплат з січня 2015 року по теперішній час з вказівкою дат нарахування та виплат.

4 грудня 2019 року відповідач надав відповідь, в якій, на думку позивача, не було належного обґрунтування.

У позові зазначено, що у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 28 листопада 2019 року за № 49 управління надало відповідь, в якій вказало, що відповідно до вимог діючого законодавства суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні вплати та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, який на теперішній час такий механізм Кабінетом Міністрів України не визначено, отже у відповідача не має можливості виплатити позивачу заборгованість.

На переконання ОСОБА_1 та його представника не виплата позивачу страхових виплат за період з березня 2015 року по серпень 2019 року є порушенням гарантованого Конституцією України права громадянина на соціальний захист, яке включає, зокрема, і право на матеріальне забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом (а.с. 5-7).

У наданому суду відзиві на позов відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення позову, вказує, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовуючи це наступним.

ОСОБА_1 у грудні 2014 року був взятий на облік до Лиманського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області як внутрішньо переміщена особа.

30 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Лиманського міського відділення із заявою, у якій просив припинити страхові виплати з 1 січня 2015 року у зв`язку зі зміною місця проживання, на підставі чого постановою Лиманського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 1 січня 2015 року ОСОБА_1 були припинені щомісячні страхові виплати з 1 січня 2015 року.

У вересні 2019 року позивач звернувся до Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про продовження раніше призначених страхових виплат.

Постановою від 11 жовтня 2019 року Бахмутське міське відділення продовжило ОСОБА_1 проведення щомісячних страхових виплат з 1 вересня 2019 року, які він отримує по теперішній час.

Стосовно виплати заборгованості за спірний період відповідач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365» внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», п. 15 якої передбачено, що орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку визначеного Кабінетом Міністрів України. Станом на сьогодні Кабінетом Міністрів України відповідний окремий порядок не визначив.

На підставі вище наведеного у задоволені позовних вимог позивача управління просить відмовити (а.с. 37-38).

Ухвалою суду від 28 грудня 2019 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 1-2).

Ухвалою суду від 20 січня 2020 року вирішено питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі на 19 лютого 2020 року (а.с. 48).

Ухвалою суду від 19 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у справі; призначено розгляд справи по суті на 4 березня 2020 року (а.с. 54).

4 березня 2020 року позивач, його представник, а також представники відповідача в судове засідання не з`явились; про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені судом належним чином.

В матеріалах справи містяться клопотання представника позивача Ракова А.В. про розгляд справи без його участі та без участі позивача (а.с. 10).

Від відповідача по справі клопотань та заяв з приводу участі у розгляді справи представника управління на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, беручи до уваги наявність клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі та без участі позивача, а також належне повідомлення сторін та третьої особи про місце, дату та час проведення судового засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача, його представника та представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; є пенсіонером; з 21 липня 2004 року має право на отримання страхових виплат та є внутрішньо переміщеною особою (а.с. 16-20).

Відповідач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 41325231, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5; є органом державної влади та суб`єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції (а.с. 24-33).

З наданих сторонами пояснень, підтверджених матеріалами справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах соціального страхування з 1 квітня 2001 року як отримувач щомісячних страхових виплат, оскільки має зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва, що стався 10 травня 2001 року, номер справи № 1627, номер випадку № 1627 (а.с. 15, 37-38, 40, 43).

Як встановлено з 1 грудня 2014 року по 1 січня 2015 року ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував страхові виплати в Лиманському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (а.с. 5-7, 37, 41).

30 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування в м. Красний Лиман (правонаступником, якого є Лиманське міське відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області) із заявою про припинення йому страхових виплат з 1 січня 2015 року у зв`язку зі зміною місця проживання (а.с. 38-39).

Постановою відділення ВД Фонду соціального страхування України в Донецькій області в м. Красний Лиман від 1 січня 2015 року № 0537/1627/1627/12 ОСОБА_1 припинено виплату щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності на підставі особистої заяви (а.с. 40).

20 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про продовження раніше призначених виплат (а.с. 42).

Постановою Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 11 жовтня 2019 року № 0502/21161/21161/10 ОСОБА_1 продовжено раніше призначеної щомісячної страхової виплати з 1 вересня 2019 року (а.с. 43).

27 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою щодо виплати йому заборгованості за період з березня 2015 року по серпень 2019 року включно, у разі відмови у виплаті заборгованості просив надати йому вмотивовану письмову відповідь із посиланням на відповідні нормативно-правові акти.

Також у заяві позивач просив надати йому довідку про розмір нарахованих та виплачених сум страхових виплат за період з січня 2015 року по час звернення з вказівкою дат нарахування та виплат (а.с. 11).

4 грудня 2019 року листом вих. № 13.03.1/3953 управління надало Герберу ОСОБА_2 відповідь, в якій зазначено, що відповідно до вимог діючого законодавства суми страхових виплат, які не були отримані вчасно, обліковуються в робочому органі виконавчої дирекції Фонду, в якому зберігалась його справа до початку антитерористичної операції та тимчасової окупації українських територій та пояснено, що стосовно довідки про розмір нарахованих сум страхових виплат за вказаний в заяві період він має право звернутися до відділення, в якому зберігалась його справа про страхові виплати, а саме - до Горлівського міського відділення у Калінінському районі, яке перереєструвалось на підконтрольну територію України.

Також надано довідку про доходи ОСОБА_1 , відповідно до якої позивач отримав у 2019 році страхові виплати в загальній сумі 9 265,20 грн (жовтень 2019 року – 6 176,80 грн, листопад 2019 року – 3 088,40 грн (а.с. 12, 13).

Доказів на підтвердження того, що у період з 1 січня 2015 року по 31 серпня 2019 року позивачу будь-яким відділенням Фонду соціального страхування України нараховувались та сплачувались страхові виплати – суду не надані.

28 листопада 2019 року представник позивача звернувся до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області з адвокатським запитом вих. № 49, в якому просив повідомити підстави для припинення страхових виплат ОСОБА_1 , з якого часу таке припинення відбулось, а також вказати підстави за якими не сплачується заборгованість по страховим виплатам (а.с. 14).

2 грудня 2019 року листом вих. № 01-04/15-2073 Управлінням виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області надана відповідь адвокату позивача, в якій зазначено, що відповідно до вимог діючого законодавства суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, а також повідомлено, що на теперішній час встановлений Кабінетом Міністрів України механізм виплат даних сум відсутній, на підставі зазначеного здійснити виплату страхових виплат за період з 1 липня 2014 року (а.с. 15).

У зв`язку із невиплатою йому страхових сум за спірний період позивач вважає, що має місце протиправна бездіяльність з боку Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, у зв`язку із чим звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом (а.с. 5-7).

Дослідивши всебічно та повно матеріали справи при вирішення спору по суті позовних вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на соціальний захист у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності від нещасного випадку на виробництві визначено Законом України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII, Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб») внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

За приписами ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105-ХІV безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Таким чином, однією з обов`язкових умов для отримання в певному робочому органі соціальних виплат, передбачених Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є знаходження на обліку в робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується відповідною довідкою.

Згідно п. 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105-XIV встановлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.

Отже, приписи постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 як і Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" також зазначають про те, що особа отримує соціальні виплати за фактичним місцем проживання, підтвердженим відповідною довідкою.

Згідно пп. 1 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 365 (в редакції, яка діяла станом на час припинення виплати позивачу страхових виплат), соціальні виплати припиняються у випадку наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку, що припинення відповідачем нарахування та виплати позивачу страхових виплат з 1 січня 2015 року на підставі особистої заяви про припинення раніше призначених виплат є правомірним.

Разом із цим суд зазначає наступне.

У вересні 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження соціальних виплат (а.с. 42) та постановою відповідача від 11 жовтня 2019 року поновлено нарахування та виплату позивачу соціальних виплат з 1 вересня 2019 року (а.с. 43).

При цьому заборгованість з страхових виплат за період з 1 січня 2015 року по 31 серпня 2019 року нарахована та сплачена ОСОБА_3 не була (докази на спростування зазначеного відповідачем суду не надано).

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 (в редакції, яка діяла станом на час звернення позивача до відповідача із заявою про продовження (поновлення) виплати страхових сум орган, що здійснює соціальні виплати та структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.

Закон, який би передбачав можливість нездійснення виплати особі заборгованості зі страхових виплат, на які особа мала право за законом, з неприйняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати такої заборгованості, - не приймався.

Підзаконні нормативно-правові акти, на які посилається відповідач як підставу невиплати страхових виплат, не є законами, а тому, не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Суд звертає увагу, що реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в України, гарантованого Законом України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон № 1382-IV), не може позбавляти його права на отримання страхових виплат (або права на отримання заборгованості зі страхових виплат), на які позивач мав право.

На переконання суду отримання позивачем страхових виплат (в тому числі і за попередні періоди) не може ставитись в залежність від прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати заборгованості.

За викладеним у рішенні Європейського Суду з прав людини «Пічкур проти України» виплата соціальних платежів сама по собі не може ставити осіб, які проживають у різних країнах, у відносно схоже становище, оскільки будь-яка система соціального забезпечення, включаючи пенсійне забезпечення, у першу чергу створена для забезпечення певних мінімальних стандартів рівня життя осіб, що проживають у відповідній країні, та обслуговування їхніх потреб. Більше того, важко зробити якесь правильне порівняння між пенсіонерами, що проживають у відповідній країні, та тими, які проживають в іншому місці, через низку економічних та соціальних відмінностей, що застосовуються залежно від країни.

Практикою Суду встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях.

Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю.

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

За приписами статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Керуючись ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 78 КАС України на відповідача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладений обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про не доведення відповідачем правомірності не нарахування та не виплати позивачу Бахмутським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області страхових сум за період з 1 березня 2015 року по 31 серпня 2019 року - після отримання заяви ОСОБА_4 від 27 листопада 2019 року про сплату страхових виплат за період, до 1 вересня 2019 року.

Частиною 1 ст. 47 Закону України № 1105-XIV передбачено, що якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України «Про оплату праці».

Згідно ч.ч. 2-3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати страхових виплат з 1 березня 2015 року по серпень 2019 року, беручи до уваги встановлені судом обставини щодо не нарахування та невиплати позивачу (бездіяльності) страхових сум за період з 1 січня 2015 року по 31 серпня 2019 року, суд вважає за для належного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не нарахування та невиплати страхових сум позивачу за період з 1 січня 2015 року по 31 серпня 2019 року (після звернення позивача у листопаді 2019 року із заявою про таке нарахування та виплату) та зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу страхові виплати за вказаний період.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що при звернені до суду з даним позовом, відповідно до квитанції від 23 грудня 2019 року № 0.0.1563579955.1 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн (а.с. 4), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму судового збору, сплаченого позивачем при подачі цього позову до суду.

Керуючись ст.ст. 2-4, 6, 9, 12, 72-78, 90, 94, 139, 205, 244-246, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 44325231, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 за результатом розгляду заяви останнього від 27 листопада 2019 року страхових виплат за період з березня 2015 року по серпень 2019 року .

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати за період з 1 січня 2015 року по 31 серпня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду прийняте у нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини складені та підписані 4 березня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 13 березня 2020 року.

Суддя Н.П. Волгіна